У понеділок, 30 березня, Верховна Рада все-таки проголосувала за багатостраждальний "антиколомойський" законопроект - документ, який забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Правда, поки що тільки в першому читанні. Очікувано, законопроект викликав спротив з боку Ігоря Коломойського та політиків, котрі на нього орієнтуються. Однак без прийняття цього проекту закону розраховувати на повноцінний транш від Міжнародного валютного фонду Україні не доводиться. Уже вночі Верховна Рада прийняла закон про ринок землі. Про те, як трясло Верховну Раду від коронавіруса, кадрових призначень в Кабміні, а також від пресингу з боку Коломойського, читайте в матеріалі "Апострофа".
Три позачергових засідання за один день - це безумовний рекорд Верховної Ради. Депутати пішли на це не від хорошого життя: постійні "гойдалки" з кадровими голосуваннями привели до того, що до Верховної Ради довелося їхати президенту Володимиру Зеленському. В результаті, з другої спроби парламент все-таки підтримав призначення нового керівника Мінфіну - ним став Сергій Марченко. Також "раптом" знайшлися голоси за міністра охорони здоров'я Максима Степанова.
Показово, що ні за одне з цих рішень "слуги" не змогли нашкребти голоси самостійно. Із залу раптом "випаровувалася" група Коломойського, то раптом голосували "ногами" інші "слуги", які не бажали підтримувати нових членів Кабміну. В цілому, склалася вкрай неприємна для Банкової ситуація, коли без "милиць" у вигляді "Голосу", "Євросолідарності", депутатських груп та навіть "Опозиційної платформи - За життя" (останні підтримали кандидатуру Степанова на посаду голови МОЗ) результативних голосувань не було б в принципі. На думку експертів, дана ситуація дає привід говорити про те, що у Зеленського більше немає монобільшості - фракція "Слуга народу" де-факто розсипалася на розрізнені та часто ворогуючі групи - це і люди екс-глави ОП Андрія Богдана, і команда олігарха Ігоря Коломойського, і "митники" Павлюка-Калетника, і так звані "соросята", що орієнтуються на міжнародні фонди та ще одного олігарха Віктора Пінчука.
Проте, фрагментація "слуг" не завадила результативному голосуванню за ключове для України рішення. За вікопомний "антиколомойський" законопроект...
На тлі всесвітньої епідемії коронавіруса і без того тендітна економіка України опинилася в жалюгідному стані. Кабінет міністрів вже погіршив макроекономічний прогноз, згідно з яким долар буде балансувати в районі 29,5 гривень, а середня зарплата знизиться до 11 з половиною тисяч гривень. Величезні зовнішні борги просто нічим платити в умовах, коли кожна бюджетна копійка - на рахунку.
Про те, що врятувати Україну від дефолту може тільки диво - або транш від МВФ - говорили всі провідні фінансисти та економісти. Варто нагадати, що кредитна програма МВФ для України може бути збільшена з 5,5 до 8 млрд доларів, якщо український парламент виконає вимогу МВФ та запустить ринок землі, а також прийме закон, який забороняє повернення банків колишнім власникам. Мова в даному випадку йде, перш за все, про "ПриватБанк", чий колишній співвласник Ігор Коломойський активно виступав проти такого сценарію. У тому числі і в стінах парламенту. Наприклад, нардеп Олександр Дубинський, якого називають головним спікером групи Коломойського, заявив, що під виглядом цього законопроекту "підсовують схему легалізації банківського рейдерства".
Читайте також: Україна на порозі дефолту: що це значить для кожного громадянина
До останнього моменту не було зрозуміло, чи зможе Банкова продавити потрібне рішення в стінах Верховної Ради. На ситуацію сильно вплинув карантин в Україні. Багато депутатів, прикриваючись епідемією, просто не прийшли ні на засідання фракції, ані в парламент. Наприклад, на п'ятничне засідання фракції в "Парковому" прийшло не більше 150 людей, хоча, за словами одного з присутніх, майже всі були за законопроект. "Близько половини фракції підтримують. Проти - групи Коломойського і Авакова. Ці депутати і не прийшли", - розповів "Апострофу" один з нардепів. Зрештою, замість того, щоб проводити позачергове засідання в суботу, як спочатку хотіли в Офісі президента, воно було перенесено на понеділок.
На той час, як розповіло кілька депутатів з фракції СН, кількість депутатів, готових проголосувати за законопроект, перевищило половину. "Зараз є близько 200 голосів, плюс фракція "Голос" готова нас підтримати", - прокоментував один з нардепів. Також в суботу стало відомо, що підтримає Зеленського і фракція Петра Порошенка "Європейська солідарність". Це й стало ключовим моментом ...
Проте, у Коломойського боролися до кінця. Як розповідали депутати, багатьом почали надходити погрози, а також повідомлення на телефон провокативного характеру. Одне з таких повідомлень у фракції надіслали журналісту "Апострофа": в тексті намагаються переконати депутатів не голосувати за законопроект. "Подумайте, що краще: бути ворогом Коломойського до кінця життя або заробити гроші?", - так закінчувалися повідомлення. За словами співрозмовників, за неголосування за законопроект багатьом справді пропонували гроші.
Проте, частина депутатів запустила у себе Facebook-сторінках флешмоб "Ні дефолту", де закликала своїх колег по парламенту підтримати законопроект. Неформально ця акція була підтримана і в самому Офісі президента, адже Зеленський через своїх найбільш відданих депутатів доносив необхідність голосувати в пику Коломойському. Наприклад, в партійних чатах глава фракції СН Давид Арахамія наводив докази, що в тому разі, якщо нардепи не проголосують, то країну чекає дефолт. "Просто на хвилинку уявіть, що ви приїжджаєте в округ, долар 70-80 гривень, зарплати не платять. Кого будуть вішати? Кому ми пояснимо, що не ми накопичили ці борги, а попередники? ", - писав Арахамія.
Правда, комітет з питань фінансової та податкової політики зібрався в понеділок тільки з другого разу. Як написав у Facebook нардеп Єгор Чернєв, причина - відсутність кворуму. Частина депутатів - в тому числі, з фракцій "Слуга народу", "Європейська солідарність" і "Батьківщина" - банально не прийшли. В результаті, було вирішено перенести засідання на кілька годин. Після словесних перепалок депутати все-таки зуміли зібратися, але і рекомендувати винести "антиколомойський" законопроект в зал. Власне, це дозволило президенту скликати вже третє позачергове засідання на вечір понеділка.
Показово, що в першому читанні законопроект підтримало 267 народних депутатів - 197 депутатів "Слуги", 25 з 27 членів "Європейської солідарності", 17 з 20 депутатів "Голосу". Плюс до цього була підтримка депутатської групи "Довіра" та частина позафракційних. Таким чином, вийшов більш ніж впевнений результат.
Також Верховна Рада скоротила термін подачі поправок до другого читання. Депутати з СН обіцяють, що законопроект буде винесений на друге читання вже через тиждень. Втім, з огляду на труднощі зі збором голосів під перше читання, існують великі сумніви, що до другого вони під пресингом Коломойського і його команди не розгубляться, і Рада дійсно проголосує за те, щоб "ПриватБанк" не було повернено своєму колишньому власнику.
До чого призведе конфлікт між Банковою і Коломойським можна тільки здогадуватися. По-перше, не варто забувати про медійний ресурс у вигляді холдингу "1+1". По-друге, у фракції СН тепер, швидше за все, виникнуть великі проблеми з голосуваннями через брак групи "Привату". "У Раді - унікальна ситуація, коли у нас їснує не монобільшість, а мономеншість і коаліція, в якій раніше було більше 250 голосів, а зараз чомусь 183 і менше", - сказав "Апострофу" нардеп Ярослав Железняк.
Уже вночі Верховна Рада прийняла закон про ринок землі - 259 депутатів "за". Серед них було 206 "слуг", а також у вигляді союзників виступили все ті ж фракції "Європейська солідарність" та "Голос", а також депутатська група "Довіра", яку пов'язують з найбільшими аграріями, а також з олігархом Рінатом Ахметовим.
Таким чином, для того, щоб включити "зелене світло" Міжнародному валютному фонду, Верховній Раді залишається проголосувати в другому читанні за "антиколомойський" законопроект. Це цілком можливо, враховуючи підтримку з боку "Голосу", ЄС та "Довіри", але посилить розкол всередині СН.
Втім, крім конфлікту з Коломойським, відцентрові сили в СН пов'язані з серйозним ослабленням неформальної вертикалі Офіс президента - Верховна Рада. Глава ОП Андрій Єрмак не тільки не зміг виступити комунікатором між Зеленським та парламентарями, але й сам підставився під інформаційні удари, які ще більше послаблюють позиції Банкової. На цьому тлі фрагментація президентської політсили, а також втрата контролю Зеленським над фракцією стає практично неминучою.
