Кремлівська окупація Криму, подальша мілітаризація півострова, а також будівництво моста через Керченську протоку серйозно загрожують українській економіці. Росіяни в односторонньому порядку намагаються представити Азовське море власними внутрішніми водами. Москва може в будь-який момент заблокувати порти в Бердянську та Маріуполі. Щоб не залежати від "доброї волі" держави-агресора, Києву доведеться шукати альтернативні шляхи проходу між Чорним і Азовським морями. Такою альтернативою може стати канал, проритий через Перекопський перешийок. "Апостроф" аналізував, які можливі переваги і недоліки такого проекту.
Міст спотикання
Росія третій рік веде "гібридну блокаду" українських портів в Азовському морі - у Бердянську та Маріуполі. Формально прикриваючись "перевірками", прикордонні кораблі ФСБ затримали торгові судна, морально тиснули на членів екіпажу, всіляко перешкоджаючи вільному судноплавству. Кульмінацією протистояння стало захоплення росіянами трьох кораблів ВМС України разом із екіпажами в листопаді 2018 року, коли вони намагалися пройти через Керченську протоку.
Полонених моряків звільнили вже при президенті Володимиру Зеленському у межах його двосторонніх переговорів із російським колегою Володимиром Путіним, але сама проблема російського впливу на Азові нікуди не поділася. Як зазначив у коментарі "Апострофу" екс-командувач ВМС України адмірал Сергій Гайдук, російська влада після анексії українського півострова доклала всіх зусиль, щоб фактично перетворити Азовське море у свої внутрішні води.
"Основні проблеми почалися після будівництва росіянами моста через Керченську протоку. Після того, як припинили діяльність Керченського торгового порту, який також регулював судноплавство в Керч-Єнікальському каналі, цю "порожнечу" заповнила Росія, а, кажучи конкретно, ФСБ, якій підпорядковуються морські прикордонники. Росіяни намагаються діяти як одноосібні господарі протоки, прикриваючись тим, що більша частина кораблів через протоку йде в їхні порти, а не в Бердянськ і Маріуполь", - розповів Сергій Гайдук.
Кремль, побудувавши так званий "Кримський міст", потрапив одразу в дві мішені: символічно "об’єднав" окупований півострів із регіонами сусідньої Росії, а також - фактично перегородив мостом протоку, отримавши ще більше можливостей блокувати прохід суден.
"Кремль вважає міст через протоку стратегічним об'єктом. За тією інформацією, яку я маю, російське командування створило спеціальний підрозділ Росгвардії з його надводної та підводної охорони, а також для проведення анти-диверсійних заходів", - додав Сергій Гайдук.
Канал до запитання
Формально, Азовське море є внутрішніми водами і України, і Росії, але за фактом там зараз господарює Москва. З огляду на те, що Офіс президента Зеленського, так само як і його попередник Петро Порошенко, відкидає варіант силового вирішення проблеми, Києву доведеться шукати альтернативні шляхи виходу з Азовського в Чорне море.
Порт в Маріуполі
Однією з таких альтернатив може бути будівництво судноплавного каналу через Перекопський перешийок. З одного боку, це дозволить вирішити проблему проходу між Азовським і Чорним морями, але з іншого - перетворить Крим на "острів". Із географічної точки зору, проект можна вважати реальним. Довжина перешийка становить близько 30 км, ширина - близько 7 км у найвужчому місці і близько 9 км - в південній частині.
Проект будівництва такого каналу раніше вже обговорювався, і, як зазначали фахівці, земляні роботи знадобляться тільки на території протяжністю в 20 кілометрів у довжину і приблизно 100 метрів - у ширину. За необхідності доведеться поглибити фарватер в озері Сиваш і в Чонгарській протоці. Планована глибина каналу для нормального судноплавства може становити близько 13-15 метрів.
Очевидно, як у будь-якого проекту, у каналу через Перекопський перешийок є свої плюси і мінуси. З позитивного можна зазначити, що така споруда дозволить забезпечити безпечне і, найголовніше, комерційно привабливе судноплавство між Чорним і Азовським морями. Фактично вийде повністю розблокувати найбільший порт на Азові - Маріуполь, який розташований у безпосередній близькості до ОРДЛО.
"Із чисто економічної точки зору, все, що приносить користь Україні, може вважатися правильним, зокрема, і будівництво такого каналу. Але тут виникає кілька питань. Перше, щоб все не залишилося на рівні декларацій і розмов. Друге - фінанси, наскільки взагалі потягнемо такий проект економічно. Третє - куди саме забезпечувати зараз судноплавство? Після історії з захопленням наших моряків, не було чутно про конфлікти при проходженні Керченської протоки. Очевидно, що існують якісь непублічні домовленості щодо судноплавства між Києвом і Москвою. Водночас реалізація будь-яких проектів, які дозволять нам не залежати від "доброї волі" росіян, є правильними", - зазначив у коментарі "Апострофу" експерт " Українського інституту політики" Руслан Бізяєв.
Водночас експерт визнає, що будівництво такого каналу може подати негативний сигнал союзникам Києва на Заході. Мовляв, Київ "відгороджується" від анексованої території.
Як зазначив у коментарі "Апострофу" головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков, проблема для Києва не зводиться тільки до будівництва "Кримського моста", який Кремль використовує як величезний шлагбаум.
"Основна проблема для наших портів на Азові - війна, а не міст через протоку. Банально, стало менше вантажів, які через них проходять. Хоча остання статистика по Маріуполю показує незначний приріст перевезень, але на докризові показники порт ще не вийшов. Якщо говорити з військової точки зору, то такий канал (через Перекопський перешийок, - "Апостроф") не дасть Україні доданої вартості. Так як ставка буде зроблена на невеликі катери українського та американського виробництва, плюс наземні протикорабельні ракетні комплекси", - говорить Микола Бєлєсков.
Порт в Маріуполі
Один із "жирних", з точки зору вже російських окупантів, мінусів - будівництво каналу зробить практично неможливою подачу води на анексований півострів. Щоб зіграти на випередження, росіяни ще пару років тому почали вкидати в інформаційний простір фейки про те, що Україна нібито хоче "відокремитися" від півострова або, що будівництво такого каналу негативно відіб'ється на екології Херсонської області.
Ризики уявні та реальні
При детальному розгляді виявляється, що версії про те, що канал через перешийок будувати недоцільно, так як він або "прострілюється" з боку анексованого Криму, або, що відносно невелике завантаження портів у Бердянську та Маріуполі робить проект нерентабельним, є предметом дискусії. Аналогічна ситуація з версією про те, що Росія все ж намагається не переходити якісь "червоні лінії", і будь-якої повноцінної блокади України з боку Азова ніби немає.
По-перше, Росія, яка в односторонньому порядку провела ці "червоні лінії", в будь-який момент може наблизити їх на критичну відстань від української акваторії. Якщо за Петра Порошенка Москві було вигідно відкрито вдарити по українським морякам, то при "команді Зе" з їхніми гаслами "просто перестати стріляти" Кремль вважає застосування сили недоцільним. Де гарантії, що так буде і далі? У певний момент Володимиру Путіну буде вигідно пограти мускулами, якщо він вирішить, що політичні (геополітичні) вигоди будуть переважувати дипломатичні "накладні витрати".
У лютому 2014 року багато хто, зокрема й в експертному середовищі, вважали, що Росія "не посміє" анексувати Крим. Доводи були цілком логічні: анексія півострова стане викликом усій системі міжнародних відносин, сформованій після Другої світової війни і "відредагованої" після розвалу СРСР, Володимир Путін стане послідовником Адольфа Гітлера, який свого часу захопив "споконвічні" німецькі землі на території Судет. Як аргумент наводили дії Росії в Грузії, на частині території якої в Південній Осетії та Абхазії Москва створила два маріонеткових режими, але так і не пішла на "приєднання".
Російське військово-політичне керівництво все ж ризикнуло повторити дії нацистської Німеччини, розраховуючи, що операція "Кримнаш" дозволить Володимиру Путіну стати довічним правителем країни. Незважаючи на санкції та дипломатичний тиск, адміністрація російського президента діє саме в рамках цього сценарію. Відповідно, кремлівська верхівка буде триматися за окупований півострів до останнього.
Володимир Путін веде Росію шляхом Третього Рейху
У такому світлі аргумент про те, що можливий канал через Перекопський перешийок "ніколи не знадобиться" виглядає, як мінімум, дискусійним.
Сигнали для Заходу
По-друге, якщо Київ спорудить канал через перешийок, то це буде не найгучнішим сигналом для Заходу. Так, Україна ніби відгороджується від півострова. Водночас, з дипломатичної точки зору, все це не так небезпечно, як, наприклад, статті президента Володимира Зеленського в західній пресі, в яких він намагається зайвий раз не зачіпати Кремль, і не називає прямим текстом Росію державою-окупантом чи агресором.
Для США та ЄС великим сигналом є те, що Банкова, як за Петра Порошенка, так і за Володимира Зеленського, не має чіткої стратегії стосовно Криму.
"Вся активність Києва навколо півострова зводиться до другорядних технічних питань: давайте відкриємо на кордоні Криму та Херсонщини центр надання адміністративних послуг, де кримчани зможуть оформляти українські документи. Або давайте краще обладнаємо КПП, фактично перетворюючи адміністративний кордон де-факто в державний", - говорить Руслан Бізяєв.
Далі, немає сенсу при плануванні будівництва каналу через Перекопський перешийок спиратися виключно на поточні показники. Завантаження портів у Бердянську та Маріуполі в силу різних причин може збільшитися. Наприклад, за рахунок зростання сільськогосподарського і промислового виробництва. Щойно "Мінський процес" вийде на фінішну пряму (які геополітичні наслідки для Києва це матиме - тема для окремої розмови), відкриються можливості для зростання регіональної економіки на південному сході країни, просто в силу того, що закінчиться війна.
У свою чергу це потягне за собою збільшення імпортно-експортних операцій. З огляду на факти і тенденції, описані вище, Києву і західним політичним та економічним партнерам не завадить альтернативний маршрут із Азовського в Чорне море. Як мінімум, такий проект заслуговує на розгляд.
