Саміт НАТО у Вільнюсі не приніс бажаного результату для України. Тези фінального комюніке багато в чому повторили аналогічний документ з Бухарестського саміту 2008 року. Союзники підтвердили, що Україна стане членом НАТО, проте не вказали жодних часових рамок, на чому наполягав Київ. Про підсумки саміту "Апостроф" розповідає з місця подій.
Десять років тому, 21 жовтня 2013 року, десь на початку сьомої години ранку, з саміту Східного партнерства, який проходив тоді у Вільнюсі, Київ отримав новину про те, що тодішній прем’єр-міністр України Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з Європейським союзом. З цієї відмови почалася Революція Гідності. У вівторок, 11 липня 2023 року, з того ж таки Вільнюсу, Київ отримав новину, що Україну не запросять до діалогу про членство в Альянсі, але буде скасована необхідність виконувати умови так званого Плану дій щодо членства (ПДЧ).
Липень 2023 року, як і жовтень 2013-го, став розчаруванням для України: після консультацій союзників, які тривали годинами, та дипломатичних боїв, під час яких сипалися іскри, а дехто рвав метав, як про це стверджують джерела, глави держав та урядів країн-членів Альянсу змогли досягти вершин дипломатичної акробатики. Адже по факту, у заключному комюніке цього саміту написано теж саме, що і в заключному комюніке Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Тільки іншими словами.
На підсумковій прес-конференції генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг намагався переконати, що ухвалені рішення – "це сильний пакет для України та чіткий шлях до членства". Було помітно, що він нервував. "Ми чітко дали зрозуміти, що направимо запрошення для України приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться та будуть виконані умови", - заявив він. Проте пояснити, за яких умов союзники погодяться та які саме умови мають бути виконані Столтенберг не зміг. Також жодних часових рамок в документі не прописано, на чому наполягав Київ.
Водночас, розумним та логічним було рішення Альянсу прибрати умови виконання ПДЧ. "Ми підтвердили, що Україна буде членом НАТО і погодилися прибрати вимогу щодо Плану дій щодо членства. Це змінює український шлях до членства – із процесу, що складається з двох кроків, у процес з одного кроку", - повідомив генсек.
Ще було ухвалено рішення щодо нової багаторічної програми допомоги для України, яка дозволить перейти від стандартів часів радянського союзу до стандартів НАТО, і буде створена Рада Україна-НАТО. Це новий формат відносин, який, дійсно, є на щабель вищим, аніж Комісія Україна-НАТО, де, можливо, Київ навчиться поводитися як партнер.
Читайте також: Україна і НАТО запускають новий формат співпраці: чим буде займатися Рада
Досить різко, як на вухо західних союзників, ще до початку саміту, пролунала заява президента України Володимира Зеленського. Він назвав "безпрецедентним та абсурдним" факт відсутності часових рамок і для запрошення (!), і для членства України, і коли додається якесь дивне формулювання про "умови" навіть для запрошення України…". "Це схоже, що немає готовності ні запросити Україну до НАТО, ні зробити її членом Альянсу. Отже, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію і надалі продовжувати свій терор", - вважає президент.
Таку думку поділяє колишній помічник заступника генсеку НАТО Стефані Бабст. В розмові з "Апострофом", вона назвала це рішення "повторенням бухарестського без додавання чіткого графіка чи готовності розпочати переговори про вступ, яке повторює стратегічну помилку 2008 року". "Схоже, Берлін та Вашингтон сподіваються колись підштовхнути Україну до столу переговорів із Путіним. Переможець – Путін. Росія продовжить тероризувати Україну на всіх напрямках. Я сподіваюся, що українці продовжуватимуть працювати з коаліцією тих країн, а не НАТО, які бажають, щоб Україна перемогла на полі бою, і що вони вживатимуть своїх заходів безпеки. Вони не можуть покладатися на НАТО", - переконана вона.
Відомо, що саме за наполяганням президента США Джо Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца, які переломили інших союзників, Київ отримав те, що отримав. Бабст продовжує: "Завдяки пану Шольцу та пану Байдену НАТО не погодилася змінити свій загальний політичний курс і відмовилась відправити чітке стратегічне повідомлення до Москви. Нові пакети озброєнь можна було погодити у рамках групи Рамштайн, для цього союзники не повинні зустрічатись у Вільнюсі. НАТО навіть не бере участі у координації постачання зброї в Україну!".
Є сподівання, що після саміту Альянсу, Київ відкладе образи у минуле, візьме на озброєння мову конструктиву і вичавить все можливе з Ради Україна-НАТО та багаторічної програми підтримки. А якщо до цього додати (гіпотетично, а потім втілити у практику) елемент ядерного стримування, чи власного, чи когось із союзників, українці зможуть забезпечити власну безпеку і без Альянсу поки будуть розмірковувати про готовність прийняти Україну.
Читайте також: Таємниці Вільнюського двору: чи скаже НАТО "так" Україні
