Сьогодні, 15 березня, в Росії починаються так звані президентські "вибори". Вони продовжаться до 17 березня поточного року, включно. "Вибори" також незаконно проводяться на територіях України, що знаходяться під тимчасовою російською окупацією, включаючи Крим, захоплені райони Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Однак абсолютно несподіваним для кремлівської верхівки фактором стали дії російських добровольців, які зайшли на територію РФ та зав'язали бої у прикордонних районах Курської та Білгородської областей. Про ситуацію напередодні "виборів" президента РФ розповідає "Апостроф".
Читайте також: Рада закликала світ засудити "вибори Путіна" на окупованих територіях
Щойно Володимир Путін 8 грудня минулого року оголосив про свій намір брати участь у президентських "виборах", гауляйтери окупованих територій почали навперебій розповідати, як сильно мешканці захоплених районів підтримують кремлівського диктатора та готові за нього голосувати.
Зокрема, на зайнятих ворогом теренах Запорізької області дострокове голосування в рамках російських "президентських виборів" стартувало 24 лютого. За даними Центру національного опору (ЦНС), колабораціоністи за участю російських військових обходили помешкання громадян, закликаючи людей голосувати прямо на місці. Таку тактику окупанти обрали у відповідь на небажання місцевого населення брати участь у попередніх нелегітимних "виборах", прагнучи таким чином розтягнути процес голосування.
Окупаційна "влада" захоплених районів Херсонської області оголосила про початок "дострокового голосування" практично одночасно з колабораціоністами Запорізької області - 27 лютого. "Дострокове голосування" там тривало до 3 березня, і, згідно із заявами окупаційного "виборчкому" Херсонської області, імовірну явку на дільниці "намалювали" у 58%. В окупованих районах Запорізької області станом на 12 березня "явку" було оголошено у 40%. Насправді зазначені "показники" не мають жодного значення через незаконність виборів та примусового характеру самої "явки".
На захопленій частині Луганської області окупанти також не сидять склавши руки. Там вони розпочали чотириденне "дострокове голосування" в рамках путінських "виборів". Як повідомив голова Луганської обласної адміністрації Артем Лисогор, окупанти обрали саме такий формат для мешканців віддалених районів, де утруднене або зовсім відсутнє транспортне сполучення з місцями "голосування".
"Попри проблеми з транспортною доступністю, виборчі комісії у захопленій Луганській області вже отримали необхідні виборчі бюлетені та вирушили до цих відокремлених районів", - повідомив Артем Лисогор.
А ватажок так званої "ДНР" Денис Пушилін навіть повідомив про візит до зруйнованої Авдіївки першого заступника голови путінської адміністрації Сергія Кирієнка, який займається політичною "інтеграцією" окупованих територій до російського політичного простору, а також проведенням нинішніх "виборів". У нього місцеві жителі, які вижили після російських бомбардувань, нібито цікавилися, коли вони зможуть "проголосувати" за Путіна.
"Зараз Кремль побоюється будь-яких непередбачених ситуацій, які можуть вплинути не стільки на результати "виборів", скільки на впевненість бюрократичних та силових еліт у тому, що путінський режим може забезпечувати керованість та життєздатність усієї системи. Вони навіть зняли з виборів найбільш зрозумілого та підконтрольного" ліберального опонента" Бориса Надеждіна, який є креатурою Адміністрації президента РФ та особисто Сергія Кирієнка", - повідомив "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Читайте також: Окупаційні "вибори" Путіна: що росіяни хочуть всучити українцям
Зрозуміло, що результат "виборів" 15-17 березня наперед визначений. В умовах повної безальтернативності "вибори" існують лише для того, щоб продовжити президентські повноваження Володимира Путіна ще на 6 років. Але навіть у такій ситуації кремлівський режим спробував зачистити електоральне поле, щоб намалювати диктатору якнайбільше відсотків "підтримки". Особливо на захоплених територіях, аби легітимізувати їхню окупацію. Але в стрункі плани Путіна втрутилися дії російських добровольців. Три підрозділи, які складаються з російських громадян — Легіон "Свобода Росії" (ЛСР), РДК та Сибірський батальйон - 12 березня перетнули кордон з РФ, оголосивши про початок операції з метою "звільнити РФ від диктатури". Бойові дії розгортаються у Білгородській та Курській областях. Наступного дня, 13 березня, стало відомо, що повстанці взяли під свій контроль частину селища Тьоткіно в Курській області, розташованого поблизу кордону з Україною. До вечора 14 березня з'явилася інформація про втечу місцевих жителів із Грайворона та початок боїв за місто Шебекіно, яке розташоване за 34 км від Білгорода.
В інтерв'ю пропагандистам телеканалу "Росія-1" та агенції РІА "Новости" Володимир Путін заявив, що російські повстанці активізувалися на тлі нібито складнощів, з якими стикається Україна на фронті, з метою створення значного інформаційного резонансу. Бункерний дідуган також припустив, що стратегічна мета дій РДК, а також їхніх побратимів може полягати в спробі завадити або дестабілізувати "президентські вибори" у РФ, в такий спосіб впливаючи на процес політичного волевиявлення російських громадян.
"Тема РДК та інших російських добровольчих формувань неабияк турбує Путіна. Попри жорстку зачистку політичного поля в самій РФ, путінське оточення розуміє, що навіть у найжорсткішого авторитарного чи диктаторського режиму є своя "точка крихкості" й Україна, а також її союзники цю точку рано чи пізно намацають", - сказав "Апострофу" керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Водночас на думку Олександра Голобуцького, рейд добровольців до російського прикордоння не призведе до зриву путінських "виборів". "Глобальної політичної дестабілізації найближчим часом такі рейди не спровокують, але все це показує, що центральна влада в Москві не здатна повністю контролювати ситуацію. Губернатори та силовики все одно бачать реальну картину, й, відповідно, Путіну важливі не лише формальні показники на виборах, які йому все одно "намалюють", йому важливий і реальний імідж в очах великої бюрократії та генералітету. Саме вони знатимуть, скільки громадян дійсно прийшло на дільниці та скільки з них голосували саме за Путіна", - вважає Голобуцький.
І все ж для Кремля особливе значення мають саме "вибори", проведені на територіях, тимчасово захоплених після лютого 2022 року, зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, керівник Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозький.
"Всі ці фейкові голосування в окупованих районах потрібні адміністрації президента РФ виключно для того, щоб намалювати там Путіну "чеченські" 110% голосів підтримки. Зрозуміло, що там не буде ні спостерігачів, ані формального дотримання навіть російських законів. "Малювати" відсотки можна поки руки не втомляться. Потім цими "результатами" Кремль трястиме перед Заходом, розповідаючи, що жителі окупованих територій нібито "масово підтримують" Путіна та всю кремлівську вертикаль", — резюмував Костянтин Батозький.
Читайте також: Бої на території Росії: які цілі у російських добровольців
