РУС. | УКР.

Вівторок, 12 грудня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.11
Політика

Україна проти Росії: як розуміти рішення суду в Гаазі

Міжнародний суд ООН не задовольнив всім вимогам української сторони

Міжнародний суд ООН не задовольнив всім вимогам української сторони У суді Гааги слухається справа "Україна проти Росії" Фото: УНІАН

Проміжне рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі не виправдало ані найоптимістичніші, ані найгірші сподівання. Суд не підтримав усі вимоги України, оскільки вважав недостатніми докази, що Росія навмисно підтримує терористичні дії на Донбасі. Незважаючи на це, юристи-міжнародники говорять про важливість навіть такого, проміжного, рішення суду. Воно вплине на кінцевий підсумок судового процесу і дасть Україні додаткові аргументи в її протистоянні з РФ на міжнародній арені. І хоча в позиції української сторони є кілька слабких місць, остаточне рішення суду може відрізнятися від попереднього. Поки ж від обох сторін очікують дотримання тимчасових заходів.

19 квітня Міжнародний суд ООН (International Court of Justice) в Гаазі ухвалив перше рішення у справі "Україна проти Росії". Як і попереджали фахівці з міжнародного права, воно виявилося половинчастим – суд не задовольнив усім вимогам української сторони, підтримавши аргументацію в питаннях Криму, але не погодившись з доводами, які стосувалися Донбасу. Це попереднє рішення, але тим не менш важливе, як з точки зору перспективи остаточного рішення, так і виходячи з його впливу на українсько-російські відносини в ближчому майбутньому.

"Расизм" і тероризм

На початку року Україна подала до головної судової інстанції Організації Об'єднаних Націй свою позовну заяву за порушення Росією двох конвенцій ООН – Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Перші слухання відбулися у березні, трохи більше місяця тому. Протягом чотирьох днів представники України і Росії по черзі виступали в суді, надаючи свої аргументи. І російську тактику з допомогою фахівців детально розібрали в українських ЗМІ.

У випадку з першою конвенцією Україна просить суд визнати Росію відповідальною за катастрофу Малайзійського боїнга MH17, обстріл мирних жителів Волновахи, Маріуполя, Краматорська, а також вибухи в Харкові. У другому випадку — організатором репресій проти кримських татар. Попри назву, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації не обмежується питанням утисків на расовому ґрунті. У Міжнародному суді ООН є два судових процеси за українськими позовами у складі однієї справи. Один поки на стадії підготовки – це, власне, основна справа про порушення двох вищезгаданих конвенцій. Другий же розглядався вчора і стосується обмежувальних заходів щодо Росії.

Як на відкритих слуханнях 19 квітня заявив голова суду Ронні Абрахам, суд визнає, що має необхідну для розгляду справи юрисдикцію prima facie, тобто попередню. Без відповідного рішення Міжнародного суду ООН не змогла б затвердити тимчасові заходи щодо Росії. Саме вони важливі для України на цей час. Тому тепер трохи про рішення, оприлюднені у середу.

Обмежувальні заходи

Суд визнав, що prima facie Україна виконала вимоги у випадку з обома конвенціями. Зокрема, у питанні попередніх досудових консультацій з росіянами про порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. На думку Міжнародного суду ООН, сторони надали всі необхідні документи, зокрема записи консультацій представників Києва та Москви як підтвердження того, що, словами Ронні Абрахама, "спір неможливо було вирішити за допомогою переговорів".

Суд у Гаазі визнав, що Україна довела можливість застосувати щодо Росії тимчасові обмежувальні заходи на час розгляду справи. Але визнав недостатніми докази української сторони, що такі заходи слід застосувати проти РФ за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму. Фактично, Міжнародний суд ООН підтримав ключові вимоги України лише у випадку з другою конвенцією, визнавши, що етнічні українці і кримські татари в небезпеці на території окупованого півострова і зазнають обмежень своїх прав.

Суд прийшов до висновку, що існують усі підстави для введення тимчасових заходів, відповідно до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Москві висунули такі вимоги: припинити обмежувати діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити можливість навчання в Криму українською мовою і, як і Україні, утримуватися від дій, які можуть ускладнити обставини позову. Також обидві держави, на думку суду, повинні дотримуватися Мінських домовленостей, що необхідно для вирішення конфлікту на сході України.

Щодо рішення суду про "Мінськ" думки юристів в Україні розділилися. З одного боку, Росію визнали відповідальної за виконання Мінських домовленостей, хоча Москва себе такою не вважає, а формально Україна повинна домовлятися з представниками "республік". На думку екс-уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Бориса Бабіна, для Кремля "це неприємно, але не смертельно". Зате Україну рішення суду теж зобов'язує виконувати Мінські домовленості, вкрай невигідні для України, вважає юрист.

Дивіденди і невдачі

Фахівці з міжнародного права, із якими поспілкувався "Апостроф", єдині в думці, що суд просто не міг прийняти вимоги України повністю. "Міжнародний суд ООН завжди намагається ухвалити компромісне рішення. Дуже дивно було очікувати, що візьме і чомусь стане на бік однієї з учасниць спору", – сказав Борис Бабін.

"Суд у подібних випадках, тим більше на такій попередній стадії, ніколи не діє так, як цього вимагає одна з сторін. У питаннях тимчасових заходів до вирішення питання про наявність у себе юрисдикції і до розгляду справи по суті суд зазвичай сам визначає, чи потрібні взагалі тимчасові заходи і якими вони повинні бути", – пояснив президент Європейського комітету з попередження тортур і негуманного або принизливого ставлення Микола Гнатовський.

Позицію України в частині Конвенції з протидії фінансуванню тероризму Бабін назвав складною: "Наш МЗС в цілому (Україну у суді представляє заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, – "Апостроф") був заручником тієї позиції, яку довгий час займала влада і продовжує, на жаль, займати – в суперечності з нормами міжнародного права. У нас довгий час на офіційному рівні не могли визначитися зі статусом окупованих територій Донецької та Луганської областей. З цього випливають усі похибки і недоліки позиції України в суді".

Наприклад, це стосується спроби звинуватити Росію в тероризмі, хоча в дійсності ми маємо державу, яка безпосередньо веде бойові дії", і окупаційні війська. На думку Бабіна, "у деяких епізодах усе ще можна вийти на звинувачення РФ у фінансуванні тероризму", але взагалі "концепція АТО не витримує критики з точки зору міжнародного права".

"Я не хочу сказати, що ми програємо цю справу: ми можемо вийти на якийсь результат з фінансування тероризму, але він у будь-якому випадку буде компромісний і досить м'який", – прояснив свою позицію Бабін. Головна ж помилка України в цій справі полягає в тому, що представники Києва обмежили розгляд порушення однієї конвенції ООН Кримом, а другий – Донбасом. Україна доводила прояви "расової" дискримінації в Криму, але не робить те ж щодо Донбасу, де також спостерігається обмеження прав людей за мовною, культурною та іншими ознаками.

"Про це, до речі, з подивом, що читається під рядками, говорив суд. У своєму наказі від 19 квітня він прямо підкреслював, що не може розглядати справу ширше, ніж хоче розглядати її Україна. А якщо Україна чомусь вирішила розглядати її звужено, це наша проблема, проблема нашого МЗС", – додав Бабін.

Але, як зазначив Микола Гнатовський, найважливіше якраз те, що Міжнародний суд ООН визнав наявність у себе prima facie юрисдикції з обох конвенцій. І хоча поки він визначив часові забезпечувальні заходи лише у випадку з Конвенцією про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, це не означає, що надалі позиція суддів не зміниться.

Борис Бабін підтвердив у коментарі "Апострофу", що позиція суду ще цілком може змінитися: "Вчорашнє рішення ані перемогою, ані поразкою в процесуальному відношенні я б не називав – з перспективи подальшого розвитку це нейтральне рішення".

Вердикт суду, звичайно, ми побачимо дуже нескоро – лише у травні дізнаємося дату початку розгляду справи. А поки юристи-міжнародники очікують виконання заходів не тільки від України, але і від РФ. "Їх недотримання могло б істотно послабити позиції порушника сьогоднішнього наказу не тільки в суді при подальшому розгляді справи, але і взагалі в міжнародному співтоваристві", – вважає Гнатовський.

Погоджується і Бабин. За тезу про викладання українською мовою проголосував навіть російський суддя. Росія, на його думку, в теорії може знайти юридичний вихід і у випадку з вимогою про зняття заборони Меджлісу.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

"Хижак проти Чужого": що думає Захід про "війну" Порошенка та Саакашвілі

Попытка задержания Михеила Саакашвили, которая вывела на новый уровень противостояние между ним и Петром Порошенко, ставит перед ЕС и США серьезную дилемму

Діалог глухих і німих: Європа роздратована і готова позбавити Україну серйозних грошей

Саммит Восточного партнерства-2017, который проходит в Брюсселе - чего ждать Украине и какие проблемы может получить Порошенко

Може бути дуже жорстко: чим Україна відповість на шпигунський скандал із Білоруссю

После похищения в Беларуси украинца Павла Гриба и задержания за шпионаж журналиста Павла Шаройко отношения Киева и Минска сильно испортились

Новости партнеров

Загрузка...