Повернення Росії до ПАРЄ – це результат того, що Україна не змогла запропонувати Європі конкретних рішень. І хоча програна битва у Асамблеї є лише незначною дипломатичною поразкою, вона свідчить про глибинні проблеми української політики. Наші державні діячі говорять те, що хотілось би чути виборцям, і абсолютно не помічають настроїв у реальному світі європейського політикуму. Тепер же настав час скидати рожеві окуляри "перемоги". Що привело до такого рішення, і яким буде майбутнє України в ПАРЄ, розбирався "Апостроф".
Повернення Росії до ПАРЄ – наслідок мовчання України
Те, що відбулося, не залежало повністю від українських дипломатів, президента чи парламентських делегатів, каже експерт "Майдану закордонних справ" Олександр Хара.
Рішення щодо повернення Росії фактично уже було прийняте в березні (16 березня 2019 року відбулося засідання спеціального комітету ПАРЄ у Парижі, на якому представили резолюцію, що нині дозволила повернутися Росії, – "Апостроф"). Тих, хто голосував за нього, можна розділити на кілька категорій, розповів виданню експерт.
Одні хочуть установити діалог з Росією, мати певний важіль впливу на неї – це ідеалісти. Вони вважають, що Росія буде виконувати всі резолюції та конвенції, а 140 мільйонів росіян отримають правовий захист. Інші вважають, що конфронтація з Росією зайшла надто далеко, насправді, з нею можна спілкуватися, і в діалозі знайти компроміс, який всіх влаштує, – це прагматики. Є ті, хто ідеологічно підтримують Росію – бо це просто Росія, вона виступає за "традиційні цінності" – це "корисні ідіоти". І найменша кількість – зацікавлені в російських фінансах.
"Вони мають хабарі – необов'язково у фінансовому вираженні. Це можуть бути поїздки до Росії, де їх зустрічають на найвищому рівні", - зазначає Хара.
Українська делегація, дипломати та президент не могли впливати на рішення ПАРЄ в останній момент, вважає експерт. "Треба було починати працювати у 1991 році – тоді не було б потреби у 2019-му робити ривки", - додав він.
На думку експерта, економічний потенціал України та Росії порівняти неможливо, при цьому РФ відмовлялася сплачувати членські внески і шантажувала виходом із Ради Європи. Однак Україна не могла перекрити фінансовими внесками частку Росії.
"Це тактична поразка, яка нічого не змінює. Війна не закінчилася і не могла закінчитися через резолюції ПАРЄ і позитивне ставлення до нас. Це важлива організація, і, безумовно, вони приймали резолюції, які є найбільш гострими для Росії. Але війна продовжується", - каже Хара.
У цьому його підтримує експерт із міжнародної політики "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса. ПАРЄ – це консультативний орган, і його рішення не мають юридичної сили, каже він.
Повернення російської делегації до ПАРЄ має величезне символічне значення. Саме з цього кроку може початись перегляд санкцій щодо росіян, наголосив у розмові з "Апострофом" український дипломат Василь Філіпчук.
Філіпчук: "Повернення російської делегації в ПАРЄ має величезне символічне значення"
"У нинішній системі міжнародних відносин санкції, зазвичай, малоефективні, самі по собі вони не зможуть змінити поведінку агресора, тим більше, якщо цей агресор - авторитарна країна зі значним запасом міцності. Санкції ефективні лише тоді, коли вони є частиною стратегічного плану", - вважає Філіпчук. Також дипломат наголосив, що усі міжнародні партнери України два місяці очікували від нового президента власного бачення плану мирного врегулювання, "мирного плану Зеленського", однак, так нічого і не почули.
Схожу думку має експерт із міжнародної політики Ілія Куса. Він вважає, що Україна програла битву за ПАРЄ, бо нічого не запропонувала Асамблеї для вирішення конфлікту на Донбасі та анексії Криму. Київ мав визначитися: або широкий компроміс із Кремлем, або війна, і відповідно, треба укріплювати позиції, будувати інфраструктуру в районі лінії розмежування. Компроміс міг би включати створення спільного фонду, де і ЄС, і Росія вклалися б у відновлення Донбасу. Для Кремля це було б більш вигідно, ніж вкладати в сам лише Донбас 100 млрд рублів щорічно, розповів експерт "Апострофу".
Олександр Хара не підтримує ідею поступок убік РФ. Повернення Росії до ПАРЄ і є тим широким компромісом із Кремлем, вважає він. "Широкий компроміс – це коли Росія отримує все, а Україна за це платить", - додає експерт.
"Плану припинення війни немає ні в кого. Його не було у Порошенка – він 5 років повторював мантру безальтернативності Мінських угод. Однозначно, що його немає у Зеленського. Цей конфлікт неможливо вирішити компромісом. Хтось має програти", - заявляє Хара.
Експерт підкреслює, що наша делегація відпрацювала дуже гарно, і жодних претензій до них не може бути. "Але є межа можливостей їх як депутатів, є межа публічної дипломатії. Їхні аргументи виявилися недостатніми, бо інші делегати були мотивовані іншими речами – внесками до ПАРЄ, на їх особисті банківські рахунки, бажанням повернутися до business as usual з Росією", - каже Хара.
Проблема в тому, що українська влада розповідала про постійні перемоги, шалену підтримку України в Європі і не звертала уваги на кулуарні домовленості між Росією та європейцями, на те, що відбувається в реальності, а тепер доводиться бачити ці результати, наголошує Ілія Куса.
Василь Філіпчук також вважає, що більшу відповідальність за повернення Росії до ПАРЄ несе колишній президент України Петро Порошенко, однак підкреслює, що й нинішній голова держави також причетний до дипломатичного програшу.
Поповнення в клубі "глибоко стурбованих та розчарованих"
Варто зазначити, що президент Володимир Зеленський із запізненням відреагував на події у ПАРЄ.
"Розчарований рішенням ПАРЄ затвердити без обмежень повноваження делегації Російської Федерації. Минулого тижня я особисто обговорював це питання з президентом Франції та з федеральним канцлером Німеччини", - написав він у Facebook.
В мережі бурхливо відреагували на його заяву. Користувачі сміялися з того, що він випустив її майже через 9 годин після новини про повернення росіян, і називають Зеленського переляканим хлопчиком.
Незалежний політичний аналітик із Канади Аріяна Ґіць, натомість, виступила із різкою критикою проти Зеленського у Facebook. Вона звинуватила його у слабкості та поступливості олігархам. На її думку, люди, котрі обрали актора президентом, готові поступитися власними інтересами й інтересами всієї країни на догоду Москві.
Гіць: "Президент повинен був боротися набагато сильніше, щоб запобігти поверненню Росії в ПАРЄ"
"Україна обрала зрадника, який продасть її цілком Москві. Зеленський долучився до західного клубу "глибоко занепокоєних та розчарованих". Але українці швидко дізнаються, що політика "правильних" слів без правильних дій буде фатальною для суверенітету та незалежності України. Тепер Україна, Німеччина і Франція будуть перекидати одна на одну відповідальність за політику умиротворення, яку ми можемо очікувати в найближчі місяці", - написала експерт.
Президент повинен був боротися набагато сильніше, щоб запобігти поверненню Росії до ПАРЄ, переконана Ґіць. Натомість зараз він усіляко дає зрозуміти, що погоджується з цим рішенням ПАРЄ. "Бо суть його політики - не захищати Україну, а поступатися Росії на умовах, прийнятних для олігархів", - наголосила експерт.
Аріяна Ґіць також висловила побоювання, що після повернення Росії західні партнери почнуть примушувати Київ до миру. Заяви українських депутатів будуть піддавати більш жорсткій "цензурі". На них тиснутимуть через політико-правову позицію. Водночас, переконана експерт, ситуація із українськими політв'язнями лише погіршиться, і Кремль буде використовувати "гачок" звільнення для шантажу на тему "примирення" чи "чистого аркуша".
Найгірше, що може зробити Україна – відмовитися від участі у ПАРЄ, вважають експерти. Таким чином, вона втратить можливість регулярно "мочити" Росію. Українські делегати уже цим користуються. Наприклад, 25 червня українська делегація заблокувала обрання депутата Держдуми РФ Леоніда Слуцького віце-президентом Асамблеї. Також українці були серед 30 парламентаріїв із п'яти країн, які оскаржили повернення до ПАРЄ делегації Російської Федерації.
Україна має повне моральне право висловлювати свій протест у найжорсткіший спосіб, вважає Аріана Гіць. Але водночас Київ зацікавлений у просуванні власних інтересів, і тому не варто виходити зі складу ПАРЄ, підкреслила вона, а слід шукати політичні способи вирішення кризи.
"Україна протидіє масовій пропаганді Росії й потужній кампанії впливу, тому критично важливо, аби її голос був почутий у світі", - підсумувала експерт.
