Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна робить все, щоб наблизити свій вступ до Євросоюзу. Він зазначив, що у цьому питанні відчувається і підтримка партнерів. Однак не всі так само вірять у перспективу українського членства в ЄС. Деякі політики відверто дорікають Брюсселю, що він обнадіює Україну нереалістичними обіцянками про приєднання до ЄС найближчими роками. Коли ж Україна може стати повноцінним членом Європейського Союзу, що ще потрібно зробити для досягнення цієї мети і чому Україна вступить до вже іншого Євросоюзу – в етері Апостроф TV пояснив депутат Європарламенту від Литви ПЯТРАС АУШТРЯВІЧЮС.
По-перше, я маю сказати, що протягом останніх восьми років, починаючи з 2014 року, Україна зробила величезний стрибок уперед у відносинах із Євросоюзом. Особливо, протягом 2022 року, під час війни Україна теж зробила величезний крок уперед до членства в Євросоюзі, отримавши статус кандидата. Ми маємо сказати відверто, що кандидат – це майбутній повноцінний член нашої організації. Тобто це лише питання часу, коли Україна вступить до Євросоюзу. Тож я бачу цей процес як дуже динамічний.
Читайте: У ЄС представили 10-й пакет антиросійських санкцій: що до нього увійшло
Я вірю, що цього року переговори можуть розпочатись. Коли вони закінчаться? Це, напевно, вже обумовлено певними реформами та тими результатами, яких треба досягти. Я вам скажу відверто: вступ до Євросоюзу означає, що країна має перейняти всі закони ЄС, усі правила гри у всіх основних секторах. Це і економіка, і соціальне середовище, і довкілля, і транспорт, тощо. Переговорних сторінок 35, так що є про що подумати. Але перспективи є позитивними. І, дивлячись на цей політичний заряд з боку України, а це дуже важливо, що всі політики та лідери України наполягають на цьому і доводять, що Україна гідна розпочати переговори – я на це дивлюся дуже реально.
Треба сказати, що з боку Брюсселя напевно питання залишаються у сфері нормального функціонування всієї юридичної сфери. Це, скажімо відверто, боротьба з корупцією і всі процеси, що випливають із цього. Отже, ці сім додаткових умов, які були висловлені з боку комісії з приводу того, що треба зробити перед початком переговорів, – я бачу дуже гарний прогрес щодо цього. Усі основні питання щодо Конституційного суду, Верховного суду рухаються нормально. Необхідно, звичайно, переконатися, що ухвалені рішення функціонують, тобто результат досягається не лише в один день, а й у певний проміжок часу.
Знаєте що головне? Це те, що лідери України не лише кажуть, що "ми хочемо", а й наміри підтверджуються справами. Це дуже важливо. Я скажу відверто: деякі країни Західних Балкан не підтвердили свої слова такими діями. І, навпаки, з боку України ми це все бачимо.
Звичайно, треба мати на увазі, що економічний розвиток є дуже проблематичним. Ми розуміємо, що Україна тепер поряд із Молдовою є найбіднішими країнами в Європі мовою статистики тощо. Але я не гадаю, що це надовго. Якщо дати країнам зовсім іншу перспективу, якщо дати допомогу, інвестиційні кошти та налагодити економіку так, як ми про це говоримо, тобто приєднання до єдиного ринку ЄС, то я думаю, що Україна може стати тією країною, яка витягне навіть Європу з певної економічної рецесії. Треба почати робити роботу, а не лише говорити та повторювати, як важко. А давайте спробуємо, зробимо і все змінимо!
Звичайно, є скептики, є так звані прагматики, які кажуть, що якщо країна має лише 25 чи 30% середнього європейського розвитку, то як вона може бути поряд з іншими європейськими країнами, які можуть мати і 180%, як у Люксембурзі. Такі висловлювання були і будуть. Є політичні опоненти. Деякі сусідні країни України не будуть так бігти вперед і підтримувати членство в ЄС, висловлюючи певні додаткові умови тощо. Я кажу зокрема про Угорщину.
Дивіться: Перекосило обличчя: Орбан не аплодував Зеленському перед самітом ЄС, фото та відео
Але нам треба розуміти, в яких умовах перебувають і Євросоюз, і Україна. Ці величезні геополітичні зрушення, які почалися зі збройною агресією проти України, і тепер мають зовсім інше значення. ЄС має зрозуміти, що його розширення стає трохи іншим інструментом за інших обставин. Звичайно, думати ширше і дивитися в перспективу завжди важко і не всі політики беруться за це. Але дуже сподіваюся, що це історичний шанс і для України, і для Європи.
Я не можу дати якоїсь обіцянки, що в Україні будуть організовані вибори до Європарламенту у 2024 році, визнаючи, що Україна стане членом Євросоюзу у 2024 році. Але я впевнений, що наступні вибори у 2029 році можуть відбуватися вже в Україні, тобто Україна може бути повноцінним членом ЄС.
Я маю відмітити одне важливе: знаючи всі проблеми та всі існуючі обставини в Україні та навколо, ми обійдемося без довгих перехідних періодів – а під час переговорів Україна матиме перехідні періоди в економіці, навколишньому середовищі тощо. Але це лише свідчить про те, що може допомогти державності України. І це допоможе самому Євросоюзу дотриматися слова, що ми відкриті до членств інших країн і розуміємо геополітичну ситуацію. Ми маємо діяти як партнери, тобто допомогти Україні досягти результату у реформах.
Читайте: Угорський театр абсурду: мережі розгнівав візит Сійярто до Мінська для "розмови про мир" в Україні
Крім того, неминучими є зміни і в самому Євросоюзі. У мене така візія, що Україна вступить у трохи інший Євросоюз. Одна з обставин пов'язана з голосуванням з кваліфікованої більшості щодо деяких питань. Нам треба рухатися цим шляхом. Певні політики та деякі країни Євросоюзу дуже стоять за це. Нам треба оцінювати ті проблеми, які вже створюються, коли ми маємо нинішню ситуацію із ухваленням рішень. Це просто неможливо продовжувати у майбутньому, бо це створює геостратегічні ризики для самого Євросоюзу. Тому Євросоюз реформуватиметься, але тут потрібна і політична воля, і візія. У відносинах з Україною – це одне, але й усередині Євросоюзу ми маємо достатньо аргументів, щоб не зупинятися і реформувати ЄС.
Майбутнє буде зовсім іншим. Війна проти України довела, що ми проґавили деякі питання та "заснули" на деяких ділянках історії. Тому я сподіваюся, що Євросоюз залишиться динамічною та відкритою організацією. Це означає, що він має реформуватися зсередини також.
