Ухвалення Верховною Радою так званого закону про ринок землі переросло в справжні баталії, які захопили не тільки парламентську трибуну, але й вулицю. При цьому поява протестуючих тільки посилила бажання окремих політичних сил грати на публіку, блокуючи прийняття земельного закону в першому читанні. Не допомогло навіть звернення президента України Володимира Зеленського, який пояснив, що українців, насправді, вже більше 20 років тримають в дурнях. "Апостроф" розповідає, через що розгорівся весь шум навколо закону і коли його тепер можуть прийняти.
Ринок землі - стоп
Розгляд закону про ринок землі було заплановано на 12 листопада. При цьому Рада повинна була прийняти його тільки в першому читанні, після чого проект можна доопрацювати з урахуванням пропозицій депутатів, а за бажання - і з урахуванням настроїв вулиці. Однак уже напередодні цієї дати стало відомо, що парламент зіткнеться з серйозними проблемами, голосуючи за цей проект закону.
Зокрема, всі фракції Ради одна за одною озвучували свої претензії до проекту закону, зійшовшись на тому, що, по-перше, в існуючому вигляді його приймати не можна, а по-друге, потрібен референдум, який вирішить, чи хочуть українці, щоб іноземці мали право купувати українські землі.
В результаті фракція "Слуги народу" залишилася один на один зі своєю ідеєю. І тут, ніби як, проблеми не повинно бути, оскільки "слуг" в Раді 252 при мінімумі в 226 голосів, необхідному для прийняття рішень. Але трапився конфуз. Виявилося, що, навіть маючи голоси в запасі, фракція не здатна знайти 226 "за". Чи то депутати злякалися народного гніву, чи то повірили своїм бувалим колегам.
Що сказав Зеленський
Зеленський в понеділок, 11 листопада, відстоював проект закону як міг. Навіть записав відеозвернення - чи то для народу, чи то для своїх депутатів.
Зокрема, президент назвав "обманом" статтю Конституції, згідно з якою земля належить народу.
"Чому це обман? Тому що сьогодні, як і в усі попередні роки, українці не є повноцінними власниками своєї землі. Українці не можуть продавати або купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Українці позбавлені цього права так само, як і громадяни Північної Кореї, Таджикистану, Венесуели, Куби і Конго. Тому що в інших країнах світу - в Польщі, Білорусі, Німеччині, Франції, Італії, Канаді, США, Японії, Ізраїлі, Китаї - ринок землі існує", - зазначив він.
При цьому Зеленський заявив, що ту частину законопроекту, яка найбільше схвилювала українців - продаж землі іноземцям - після першого читання приберуть, внісши в проект закону ідею про проведення всенародного референдуму щодо цього питання.
"Іноземці та компанії, що мають іноземців серед засновників, отримають право купувати землю лише в разі, якщо на це буде дано згоду народу на всеукраїнському референдумі", - зазначив Зеленський.
Він також поскаржився на політиків-старожилів, які даремно намагаються заблокувати проект закону.
І начебто Зеленський зняв всі побоювання (принаймні, на словах), але... проект закону раптово зняли з порядку денного.
Втім, це не зупинило інші фракції парламенту, які влаштували у вівторок, 12 листопада, протест проти голосування.
Ось їхні тези:
- Кількість родючих земель скорочується в усьому світі. Не можна позбавити українців цього ресурсу.
- Земля - це питання виживання. Не можна її продати без референдуму.
- Потрібно захистити українського фермера, а потім - відкривати ринок. Не можна допустити дерибан землі.
В результаті проект закону про ринок землі, який згідно з чутками збиралися повернути до порядку денного ще цього тижня - відклали в ящик, незважаючи на те, що Зеленський ставив чіткий ультиматум: закон повинні прийняти до 1 грудня 2019 року.
Навіщо Україні взагалі продавати землю?
Експерт з політичних питань МЦПД Ігор Петренко в бесіді з "Апострофом" пояснив, що ж не так з проектом закону про ринок землі.
"Питання в тому, яку ми головну мету ставимо перед собою щодо ринку землі? Відповідь не дає ні уряд, ні хто інший. Якщо мета - це швидке наповнення бюджету, тоді держава продаватиме свою землю. Але в більшості країн створюються державні банки і держава, як один з гравців на ринку, навпаки - викуповує землю", - зазначив він.
Він додає, що прийняття законопроекту в існуючих умовах може відбитися на "дрібних і середніх аграріях", які фактично стануть жертвами масової скупки землі і втратять свій дохід від імпорту агропродукції.
"Є ймовірність, що земля, яку вони орендують, буде продана іншим компаніям. Невідомо, чи зможуть вони знайти кошти в банках, щоб викупити землю і під яку заставу. Вони майже нічого не зможуть дати - (вони) навіть більшість тракторів беруть в лізинг. Крім того, малий і середній бізнес є не конкурентоспроможними в цьому плані в порівнянні з агрохолдингами. Є величезні ризики зміни структури агропромислового комплексу", - попереджає експерт.
Він також зазначив, що мільйони українців мають право на свій шматок землі, хоча й не отримали його.
Окрім того Петренко заявляє, що українським фермерам давно пора перейти зі схеми "посіяли, зібрали, продали", на більш складні процеси, які б дозволяли виробляти продукцію додаткової вартості. Саме це, на думку експерта, мало б стати головним завданням України.
"У нас фактично є три мораторії - українець не може продавати українцю як двоє фізичних осіб, не можуть купувати юридичні особи і не можна продавати державну муніципальну землю. Одна справа продаж землі фізичним особам - можна встановити чітке обмеження кількості гектарів. Але одна людина може створити тисячу, півтори тисячі юридичних осіб і скупити землю. Є нюанси, як простежити адекватно кінцевого бенефіціара певної компанії без відповідної державної бази. Також можлива інша ситуація: українець заснував компанію, а завтра вона стала іноземної. Чи втрачає вона право власності?" - запитує експерт.
На його переконання, ідеальним варіантом для України стала б модель ринку землі, яка була введена в Польщі.
"Вона передбачала на 8 років обмеження для іноземців, заходи стимулювання та залучення коштів для малого і середнього бізнесу. Така модель може допомогти Україні стати ще одним аграрним центром Європи, тому що у нас стартові пропозиції кращі. Але найголовніше - треба пам'ятати, що нам треба виробляти продукти з доданою вартістю. У Нідерландах земельний банк - близько 1,8 млн га. з одного гектара вони отримують більше 40 тис. євро. В Україні банк близько 29-30 млн га. - ми заробляємо 600 доларів з одного гектара", - пояснив проблему експерт.
Що ще "смачного" заховали в законі
- не більше 15% сільськогосподарських земель в одній області або на території АР Крим можуть перебувати в руках однієї людини;
- не більше 0,5% сільськогосподарських земель в Україні можуть належати одній людині;
- особи і компанії, внесені до українського санкційного списку, будуть позбавлені права виходу на український ринок землі. Це ж стосується громадян і компаній, які фінансово пов'язані з Росією;
- державні землі будуть продаватися на публічних торгах, до яких матимуть доступ усі українці;
- закон повинен заробити з 1 жовтня 2020 року.
Подробиці можна знайти тут.
