До нового року парламентарії так і не змогли проголосувати у другому читанні за ринок землі і легалізацію грального бізнесу, попри жорстку позицію з боку глави держави. Проблеми з наявністю голосів нікуди не поділися і після свят. Також через брак голосів Рада ризикує відкласти в довгий ящик розгляд законопроекту щодо децентралізації. Чому почала пробуксовувати монобільшість, з'ясовував "Апостроф".
Перший пленарний тиждень в Раді в 2020 році почався відверто мляво: парламентарії неохоче роздавали коментарі в кулуарах, а голови фракцій кілька разів збиралися для нарад у голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, в результаті чого в головному законодавчому органі країни тричі оголошували перерву. Одна з причин - внутрішньопарламентський конфлікт через багатостраждальний законопроект щодо відкриття ринку землі, за який Рада так і не змогла проголосувати у другому читанні минулого року.
На всі уточнюючі питання про те, коли ж будуть винесені на голосування законопроекти щодо землі і децентралізації, більшість нардепів опинилася у ступорі. Ще напередодні засідання Верховної Ради один із нардепів-"слуг" розповів "Апострофу", що основним варіантом розвитку подій є винесення законопроекту щодо децентралізації на позачергове засідання 24 січня.
Що стосується ринку землі, то його розгляд теж могли перенести на 24 січня, але потім вирішили відкласти на лютий. Дану інформацію у вівторок вранці в кулуарах підтвердив і глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Але, за його словами, якщо Конституційний Суд не встигне до цього часу надати висновок щодо законопроекту №2598 про децентралізацію влади, який передбачає внесення змін до Конституції, то необхідності у позачерговому засіданні парламенту не буде.
Трохи пізніше також стало відомо про ще один казус пов'язаний з даним законопроектом. Справа в тому, що документ внесли в парламент без зауважень громадськості, незважаючи на те, що представники влади обіцяли обов'язково їх внести. Екс-нардеп Олександр Черненко повідомив про те, що дані зміни були відображені лише в порівняльній таблиці. В тексті ж самого законопроекту залишилися положення з попереднього. У такому вигляді його і зареєстрували. Оскільки депутати голосують за сам законопроект, а таблиця - це лише додаток, то змін в порівнянні з попередньою версією запропоновано не було.
Документ щодо децентралізації внесли в парламент без зауважень громадськості
"Я не думаю, що в цьому був якийсь злий намір. Швидше за все - це наслідки турборежиму, або іншими словами - системної управлінської кризи в державі. Що тепер? По-хорошому - треба по-новому перевносити законопроект. Але тоді потрібно залишити 14 днів на подачу альтернативного, а тому цього тижня відправляти в Конституційний Суд не можна", - написав Черненко на своїй сторінці в Facebook.
Пізніше один з депутатів в керівництві фракції повідомив "Апострофу" про те, що керівництвом СН навіть планувалося провести брифінг Олександра Корнієнка і представника президента в КСУ Федора Веніславського з приводу цієї ситуації. Однак станом на вечір вівторка брифінгу не було..
Водночас один з нардепів з фракції СН в розмові з кореспондентом "Апострофа" назвав те, що трапилося, технічним збоєм.
"Просто не внесли всі необхідні дані через поспіх", - сказав він.
За його словами, зволікання з розглядом законопроекту абсолютно не пов'язане з цією ситуацією. "Вся справа у відсутності голосів: припустимо, знайти 226 голосів ще можна, але де брати 300? Їх просто немає. І за настроями у фракції можна судити, що далеко не всі готові підтримати президентський законопроект, - повідомив він "Апострофу". Швидше за все, його відправлять до Конституційного суду, а потім просто поховають", - прогнозує депутат.
Ще один нардеп не під запис говорить, що небажання голосувати багатьох слуг народу за законопроект в такій редакції пов'язаний з питанням префектів і їх повноваженнями. "Багато хто незадоволений тим, які функції і яка влада з'являється у призначених префек66", - коментує нардеп offrecords.
Нагадаємо, що крім ліквідації районів і введення поняття "округ", а також закріплення базового рівня місцевого самоврядування - громади, законопроект вводить поняття префектів. Саме вони, за задумом Банкової, повинні здійснювати державну виконавчу владу і представляти державу в округах, областях та Києві. Префекта повинен призначати президент за поданням Кабміну, власне, як і нинішніх глав ОДА. Однак на них поширюється чітко окреслений термін повноважень - три роки - а також серйозні важелі впливу на місцях, що не влаштовує багатьох нардепів, у яких є свої налагоджені схеми впливу в регіонах і комунікація з регіональними елітами. Тому недивно, що все це переросло в тиху блокаду.
Префекта повинен призначати президент за поданням Кабміну
Тим більше, зараз розгорається серйозний конфлікт між спікером Дмитром Разумковим і Банковою. "В Офісі президента багато "доброзичливців" намагаються переконати Володимира Олександровича (Зеленського, - "Апостроф") в небезпеці нинішнього глави ВР. Конфлікт загострився до того, що президент уже місяць не спілкується з головою Верховної Ради. А на новорічному зверненні голови держави замість Разумкова з'явився його перший заступник Руслан Стефанчук. До речі, в разі відставки нинішнього глави ВР саме він займе крісло спікера ", - розповіло інформоване джерело "Апострофу".
Поки ж головний робочий сценарій керівництва СН - підміна документа на сайті Верховної Ради і винесення законопроекту на голосування в середу. Після цього документ відправлять до Конституційного суду. Але що буде далі, не береться прогнозувати ніхто. Втім, як зазначають деякі нардепи з президентської фракції, існує висока ймовірність того, що в парламенті ми цей законопроект більше не побачимо...
А ще у вівторок Рада нарешті знайшла час для голосування за постанову, в якій закликала Ісламську республіку Іран взяти на себе повну відповідальність за збитий пасажирський літак МАУ з 176 людьми на борту. Швидкість реакції парламентаріїв, скажімо прямо, викликає питання: трагедія трапилася ще 8 січня, а голосування - тільки 14 січня. З турборежимом явно щось коїться не те...
