Ухваливши законопроект про протидію коронавірусу і розглянувши низку кадрових питань, Верховна Рада так і не змогла дійти до ключового документа про ринок землі. Чому так сталося та до чого тут олігарх Ігор Коломойський, читайте в матеріалі "Апострофа".
Знервована Рада
Привид коронавірусу незримо витав над урядовим кварталом. На підходах до Верховної Ради депутатів і журналістів зустрів нечисленний мітинг "борців за землю", а також представників "Національного корпусу", одягнених в маски і захисні екіпіровки за останньою карантинною модою.
"Не дамо продати українську землю. Дякуємо, що навіть в такий непростий час відстоюєте свої права", - кричить у натовпі якась жінка-активістка. Напередодні ввечері з'явилася інформація про те, що "під шумок" Верховна Рада планує проголосувати і за відкриття ринку землі. Тому під парламентом і зібрався невеличкий, але доволі галасливий мітинг.
Щоб потрапити в саму будівлю парламенту тепер потрібно пройти кілька рівнів захисту: спочатку і у журналістів, і у депутатів перевіряють температуру. Якщо вона вище норми - під купол не пустять. Далі перевіряли наявність масок, причому, депутатам маски видають на вході, а от журналісти, згідно з новими розпорядженнями, повинні приносити з собою свої. Після проходження всіх етапів перевірки пресу все ж таки пропустили, але не в кулуари, де ходять нардепи та їхні помічники, а тільки на третій поверх, де до них зрідка забрідали на брифінг народні депутати. Дехто, озброївшись масками. У цілому, атмосфера Ради була гнітючою: раніше галасливі коридори - пустували, охорона була невесела та в масках, що лише додавало нездорової "карантинної" нервозності.
Порушники карантину будуть оштрафовані
Напередодні спікер Дмитро Разумков повідомив, що деякі депутати себе погано почувають і на засідання Верховної Ради не прийдуть. Втім, неофіційно в парламенті розповідали, що деякі депутати хоч і відчували нездужання, але під купол все-таки прийшли.
Штрафувати через коронавірус
Позачергова сесія Верховної Ради, відкрившись в 8 ранку, відразу зайнялася розглядом законопроекту № 3219 щодо протидії коронавірусу. В даному документі прописана можливість працювати з дому, а також надання права власникам змінювати режими роботи їх компаній. Крім того, депутати передбачили доволі суттєві штрафи за порушення карантину - від 17 до 34 тис гривень для звичайних громадян і 34-170 тисяч гривень для посадових осіб. Порушення санітарних норм буде каратися штрафом у розмірі 17-51 тисяч гривень або арештом на строк до шести місяців. "Людину попереджено, ми знаємо, що вона захворіла, у нас є довідка в електронній системі і є інформація що це хвора людина, а ми її зустрічаємо в метро, де вона наражає на небезпеку людей в метро або в магазині, або просто так. Ось за це настає адміністративна відповідальність і людина повинна бути оштрафована. Це якщо в перший раз, а якщо в другий, то там - більш жорстке покарання", - пояснив "Апострофу" голова профільного комітету Михайло Радуцький.
Не забули депутати і про медиків. Кабміну також доручено в тижневий термін встановити додаткові доплати до 200 відсотків до зарплати медичним та іншим працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах з ліквідації захворювання. Втім, за словами депутатів, деякі норми ще будуть доопрацьовуватися з урахуванням нових обставин.
Кадри вирішують
Після "коронавірусних законопроектів", як охрестили ці документи в кулуарах парламенту, депутати перейшли до кадрових питань. Хоча депутати з опозиційних фракцій наполягали на тому, що, згідно з регламентом, вони не можуть йти на друге позачергове засідання Верховної Ради поспіль, але більшість вже було не спинити. Як раніше писав "Апостроф", президент після тривалих роздумів вирішив призначити новим генеральним прокурором Ірину Венедіктову, яка на цей момент протягом двох місяців виконувала обов'язки голови Державного бюро розслідувань.
Комітет з правоохоронної діяльності прямо в коридорі Верховної Ради зібрав засідання, на якому схвалив кандидатуру Ірини Венедиктової, яка до цього обіймала посаду в.о. голови Державного бюро розслідувань. Представляв кандидатуру Венедиктової особисто президент. "Переконаний, що професійні та моральні якості кандидата дадуть можливість забезпечити стабільну і злагоджену роботу органів прокуратури, викорінення корупції та ефективне розслідування гучних кримінальних справ", - сказав Зеленський з трибуни парламенту. Після чого відповідати на питання вийшла вже сама Венедиктова. "Я обіцяю не продавати справи і не зливати їх", - сказала з трибуни Венедиктова, яка ще недавно з цього ж місця критикувала попереднього генпрокурора Руслана Рябошапку. Той, на її думку, на своїй посаді займався тим, що блокував підозри та співробітництво між правоохоронними органами.
На питання з залу, про те, чи варто чекати посадку Петра Порошенка, та що буде з амністією майданівців, а також чому, проходячи конкурс на посаду судді Верховного суду, вона не набрала прохідний бал, Венедиктова відповідала лаконічно, відкидаючи всі претензії. "Там де був грабіж нашого народу - там будуть справедливі вироки", - заявила Венедиктова, тим самим давши зрозуміти, що варто очікувати посадок. Втім, не все з її призначенням вийшло гладко: монобільшість під час голосування вчергове дала збій. Якби не партнери з депутатської групи "Довіра", а також позафракційні, не бути Венедиктової главою Офісу генпрокурора: всього за призначення Венедиктової проголосувало 269 депутатів, "слуги" дали 224 голоси. Після голосування новоспечену керівницю всіх прокурорів країни обіймами - не дивлячись на жорсткі рекомендації МОЗ про соціальної дистанції - привітав голова Офісу президента Андрій Єрмак, який весь цей час сидів у президії.
За словами народних депутатів, вибір Зеленського упав на Венедіктову, тому що він в ній впевнений. "Президент їй довіряє, вона з початку кампанії з нами, це його кандидатура, тому особисто він її і запропонував", - розповів один з нардепів в "Слузі народу". На питання "Апострофа", чому ж "злетіла" кандидатура Сергія Іонушаса, якого ще недавно розглядали як основного претендента, нардеп відповів, що все залежало і від волі самого претендента. За словами іншого "слуги" не під запис, Іонушас не захотів такої відповідальності. А ось у Венедиктової, кажуть нардепи з президентської фракції, "рука не здригнеться" зайнятися посадками. "Тепер вона найвпливовіша жінка в цій країні: вона і генпрокурор, і її чоловік поки буде в.о в ДБР, ніщо не повинно зв'язувати руки", - вважають в СН.
Генеральний прокурор Ірина Венедиктова
Після призначення Венедиктової, Верховна Рада також призначила міністром економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, який раніше працював у великому бізнесі, зокрема, в компанії Олега Бахматюка "Укрлендфармінг", а до того в "Ощадбанку Росії". За його призначення проголосувало 243 нардепи. За словами одного з нардепів у фракції СН, Петрашка в уряд покликав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. "Його довго шукали, у нас був вибір або призначити "динозаврів", або нових з освітою", - розповіло джерело "Апострофу". А ось про російський бекграунд в СН намагаються не згадувати. Ні публічно, ні offrecords.
Без землі та "Привату"
Найбільш хвилюючим питанням, яке мало розглядатися в "напівкарантинній" Верховній Раді був багатостраждальний законопроект про ринок землі. Однак в останній момент його вирішили відкласти. Хоч і ненадовго. "Ми вже знайшли юридичну лазівку, як можна зробити так, щоб розглянути це питання і під час позачергового засідання. Але не розглядати це питання сьогодні - ідея Арахамії. Він прийшов до президента і сказав, що зараз це відніме у нас політичні бали, люди просто не зрозуміють цього, хоча голоси у нас були навіть всередині нашої фракції", - розповіли "Апострофу" в верхівці фракції СН.
І справді, якби у Зеленського під шумок вирішили проштовхнути земельний закон, це було б сприйнято українським суспільством критично. Тим більше, що згідно з останньою соціологією, близько 70% громадян України виступають проти запуску ринку землі. "Нам ОПЗЖ (" Опозиційна платформа - За Життя", - "Апостроф") поставила ультиматум, що якщо ми проводимо голосування після позачергового чергового засідання, то вони встають та йдуть. Нам такий стан речей був навіть на руку - вони б вийшли разом зі всіма своїми 600 поправками. Але ми просто вирішили не "драконити" людей", - коментує один з нардепів-"слуг".
Ще одна причина відстрочки голосування за закон про землю - то, що ухвалення цього документа недостатньо, щоб отримати кредит від Міжнародного валютного фонду, який має скласти близько 5,5 мільярдів доларів. Справа в тому, що крім ринку землі Верховна Рада, згідно з домовленостями з МВФ, повинна проголосувати за так званий "Анти-Коломойський" законопроект - про захист націоналізованих банків від колишніх власників і "чесних та незалежних" судів.
"Коломойський всіляко блокує прийняття даного законопроекту. І через "слуг", і через інші фракції. Станом на зараз 226 голосів в залі під цей законопроект немає. А значить, немає і кредиту МВФ. У разі необхідності, ми завжди зможемо зібратися на ще одне позачергове засідання. Але поки що це робити безглуздо - Коломойський має блок-пакет. Зараз ми просимо всіх депутатів залишатися в Києві і працювати в режимі бойової готовності, в комітетах", - розповіли "Апострофу" на Банковій. В цілому, в Офісі президента відзначають, що питання про землю і націоналізовані банки намагатимуться все ж таки протягнути через парламент протягом найближчих двох тижнів: "Що може статися, якщо парламент не проголосує за ці законопроекти? Те, про що так мріє Коломойський - дефолт"...
