Скандальна ситуація з побиттям активіста поліцейським у Києві, який при цьому вигукнув "Лягай, Бандера", є політичним піаром. Разом з тим, ця ситуація сигналізує про серйозну проблему в суспільній свідомості і поведінці, оскільки люди використовують певні "символи", не знаючи їх значення. Таку думку висловив "Апострофу" доктор історичних наук, завідувач відділом новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України Георгій Касьянов.

Скандал з "Лягай, Бандера!" явно спровокований і розкручений - це абсолютно чітка медійна і політтехнологія, що перетворила окремий випадок у якусь велику проблему. Коли багато років тому Наталія Вітренко товкла каблуками депутата Мовчана з криками: "Бандера проклятий", це не викликало особливого резонансу.

Слова "бандера", "бандерівці" - якась збірна метафора, що вживається різними людьми. Іронічне "жидобандерівець" не викликало таких пристрастей, хоча при бажанні могло бути використано, наприклад, для звинувачень в антисемітизмі... В даному конкретному випадку цілком конкретна людина з певним культурним рівнем, своїми мухами і стереотипами в голові "виплюнув" цю фразу разом зі злістю. Особисто для нього і йому подібних - це якийсь негативний маркер, досить поширений у певній частині суспільства.

З іншого боку, ця ситуація сигналізує про більш серйозну проблему в суспільній свідомості і поведінці. Візьмемо флешмоб, який запустили поліцейські: "Я - Бандера! Слава Україні!". Вони знають, хто такий Бандера? Наскільки глибоко вони знайомі з історією і його біографією? Я дуже в цьому сумніваюся. Напевно начальство дало команду і вони швидко відреагували.

ЗМІ і політики радісно вхопилися за цей випадок з різних причин. Представникам націоналістичних організацій він вигідний як піар їхнього руху і його символів. Поліцейське начальство охоче включилося, оскільки ця роздута історія відволікає увагу суспільства від проблем з "реформованою" поліцією.

Є й інша проблема. Керівництво Нацполіції розміщує пости "Я - бандерівець". Але я дуже сумніваюся, що автор поста глибоко обізнаний про те, хто такі бандерівці. Можливо, він "харчується" ерзацами пропаганди Українського інституту національної пам'яті, але виглядає це як пристосуванство під політичну кон'юнктуру. І це дуже непокоїть. Виходить, що наш порядок охороняють люди, які пристосовуються під ідеологічні віяння. Якби поліцейський крикнув "Лягай, комуняка", і з цього приводу висловили невдоволення можновладці і "обурена громадськість" - чи з'явився б хештег "Я - комуніст"? А якщо керівництво поліції - переконані "бандерівці", тоді виникне питання про деполітизацію поліції...

У більш широкому плані ця ситуація є маркером того, що відбувається в суспільстві. Якщо говорити про історичну політику, то останні кілька років ми бачимо дуже інтенсивне просування міфу про Бандеру і націоналістичне суспільство. Бандера і його прихильники представлені героями, лицарями без страху і докору, білими і пухнастими борцями за незалежність, які боролися з зовнішніми ворогами і віддавали свої життя. Всі інші аспекти цього руху - а є дуже специфічні, пов'язані з терором, політичними вбивствами не тільки етнічних поляків чи євреїв, а й українців, далеко не комуністів - кудись ховаються. Вибудовується ідеалізований образ самого руху і його лідера, і все це цілеспрямовано нав'язується суспільству, яке хоч і досить мляво, але споживає цей ідеологічний субпродукт.

При цьому замовчується той факт, що ОУН спочатку виникала як організація, яка була готова будувати корпоративне суспільство за правилами італійського фашизму, в якому єдиною правлячою силою повинна була бути ОУН. Образ Бандери має мало спільного з реальним політичним діячем.

Але є ще один аспект. Давайте будемо послідовними. Якщо "бандера" - це образа, давайте внесемо це слово в список заборонених. Якщо це комплімент, то які претензії до представника правоохоронних органів? Проведіть фонографічну експертизу, може з'ясується, що це був "крик захвату"?

Відповідальність за перевищення повноважень, за порушення статуту і регламентів служби - само собою, повинна бути. Ось на це і зверніть увагу, сили і полемічний запал.