На початку лютого місцеве населення Кадіївки (раніше Стаханов), яка розташована на території так званої ЛНР, повідомляли про випадок госпіталізації одного із продавців азіатської зовнішності, які працюють на місцевому ринку. У нього помітили симптоми, схожі на ті, якими супроводжується уханьський коронавірус COVID-19. Нещодавно в соцмережах з'явилася інформація про близько 4 людей із такими ж симптомами. До того ж минулого тижня ЗМІ повідомляли про 8 госпіталізованих з підозрою на коронавірус у російському Воронежі - через це місто їздить так званий "гумконвой". Сума цих факторів викликає побоювання щодо безпеки України.
Щоб з’ясувати, чи може потрапити уханьський коронавірус із окупованих територій на підконтрольну Україні територію, "Апостроф" звернувся до заступника начальника лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук, доктора медичних наук ОЛЕКСАНДРА ПЕТРИЧЕНКА.
- Як ви оцінюєте загрозу спалаху коронавірусу в ОРДЛО?
- Звісно, треба було б перевірити хворих в ОРДЛО за допомогою тест-систем – чи це дійсно коронавірус, чи схожі захворювання. Бо якщо на тій території є хоч одна людина із коронавірусом, - це загрожує всім, хто там перебуває. Крім того, це дуже небезпечно для України: куди б цей вірус не потрапляв, розповсюджується дуже швидко – повітряно-крапельним шляхом і фекально-оральним. Ви ж бачите, що відбувається в Ірані (там померло 15 людей, серед заражених – заступник міністра охорони здоров'я, - "Апостроф"), в Італії.
- Чи здатні в ОРДЛО впоратися із загрозою?
- Припускаю, що такі питання там належним чином не вирішуються. Але, на жаль, Україна не може зайти в ОРДЛО. У нас самих зараз реанімують санепідемслужбу, яку закрили 5 років тому, аби ми були готові.
Але в Україні є хоча б низка організацій і хоч якась вертикаль влади, проводяться певні протиепідеміологічні заходи. Ми маємо рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, штаб при Міністерстві охорони здоров'я, штаб при Кабміні – це дійсно фахові люди, та ж Ольга Голубовська із Медичного національного університету імені О. Богомольця, директор Інституту інфекційних хвороб Вікторія Задорожна, президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк і ДСНС. Можливо, у нас немає всього, що має бути, але певна готовність у нас є. Про стан справ в ОРДЛО я не знаю. Хоча, думаю, смертність буде така ж сама, як і скрізь - 2-3%.
- Які заходи мають відбуватися на КПВВ?
- Треба проводити такі ж заходи, як і в Китаї, і будь-де. Треба вимірювати температуру тіла. Якщо вона підвищена, є ознаки гострих респіраторних хвороб, треба передавати цих людей у відповідні стаціонари. І на підконтрольній території Донецької і Луганської областей є такі медичні заклади. Відповідно, і на "тій стороні" теж повинні так чинити. Лікарні повинні відповідати певним умовам: мати ізольовані бокси, бажано, аби повітря змінювалося у приміщеннях дуже часто, аби каналізація виходила не в річку, а знезаражувалася.
Військові, які працюють на КПВВ, мають бути забезпечені спеціальними респіраторами, які наглухо захищають від вірусу- FFP-2 або FFP-3, та спеціальними медичними нітриловими рукавичками. Можна також використовувати костюми біозахисту, але їх треба змінювати кожні 4 години. Згідно з розпорядженнями уряду, військові мають бути повністю забезпечені усім необхідним, але як відбувається насправді – хто зна.
- Чи варто нам перекривати лінію КПВВ із ОРДЛО?
- Якщо контролювати так, як всі інші кордони, застосовувати протиепідемічні заходи, то закривати його не треба. Якщо заходів неможливо дотриматися з технічної чи інших причин, тоді кордон (КПВВ, - "Апостроф") треба закрити.
- Чи варто розгортати на лінії КПВВ із ОРДЛО пересувні медичні пункти з епідеміологами?
- Ні, не варто. Епідеміологи не міряють температуру. Вони аналізують, дивляться, чи виросла культура.
Проблема в тому, що, як говорила раніше Ольга Голубовська, зараз в Україні всього 500 епідеміологів, більшість із них – люди пенсійного та передпенсійного віку. Ми 5 років не випускали молодих спеціалістів – раніше лише один виш випускав їх близько 200 щороку.
