Збройні сили України все ближче до Токмака. До міста залишається близько 20 км. Для окупантів Токмак є дуже важливим логістичним центром і вони боротимуться за місто до останнього. Разом з тим, багато росіян не розуміють, що взагалі роблять на українській землі. Про ситуацію на Токмацькому напрямку в етері Апостроф TV розповів боєць "Легіону Свободи" Костянтин Денисов.
- Що відбувається навколо міста Токмак. Як ми розуміємо, ви вже впритул наблизилися до міста, залишається близько 20 км. Яка ситуація станом на зараз?
- Дуже напружена ситуація. Не вщухають артилерійські бої - працює як наша арта, так і російська. Так, є певні тактичні успіхи, пересування по лінії фронту. Але росіяни знову підняли в небо свою авіацію, вони полюють за нашою технікою. Також відбуваються важкі стрілецькі бої. Наша піхота вигрібає 90 відсотків тієї війни, яка зараз йде. При цьому хлопцям і з неба летить з FPV-дронів, і арта криє. Але й наші працюють касетними боєприпасами, відпрацьовують, вибивають ворога з тих чи інших позиції.
Читайте: Не буде жодних "жестів доброї волі": коли настане перелом у війні і де "слабке" місце у росіян
Стає у нагоді те, що за період контрнаступу ми взяли під контроль декілька важливих ділянок фронту, зокрема автомобільних шляхів, які росіянам ламають їхню логістику. Це дає можливість нам стримувати їхній контратакувальний потенціал. Хоча треба віддати належне їхнім десантникам, вони ходять у контратаки, рубляться жорстко. Але максимум, що вони можуть відбити - то якийсь окоп, по якому одразу починає працювати наша арта. І від росіян там лише запчастини лишаються.
- Кожного разу ми говоримо про те, що там збірна солянка, яка між собою не злагоджена, але має сили і засоби, щоби намагатися утриматися на позиціях. Також є додаткова інформація, що на Запорізький фронт рашисти завозять в'язнів для м'ясних штурмів. Мовляв, окупанти хочуть повернути Роботине та втримати фронт і для цього везуть гарматне м'ясо. Ви можете підтвердити або спростувати цю інформацію?
- Загони зеків - це вже не новина на Запорізькому фронті. Вони вже неодноразово тут з'являлися. У них навіть були "тьорки" з російськими мотострілками. Були втрачені певні позиції - і зеки звалювали все на мотострілків, а ці на них.
Насправді тут російський воєнно-етнографічний вінегрет, тому що тут стоять і козачки, і місцеві найманці з батальону Судоплатова, яких загнали у систему російського міноборони. Вони тепер називаються загін "барс-32", якщо я не помиляюся. Також тут стоять підрозділи декількох російських десантно-штурмових дивізій, морські піхотинці, найманці з Криму, підрозділи 4-ї російської воєнної бази з окупованої Південної Осетії. Також багато підрозділів з Північної Осетії і загалом Північного Кавказу.
Тут стоять мотострілкові, артилерійські полки, у яких на озброєнні від АГС до "Сонцепьоків" і важких САУ. До речі, позавчора хлопці одного з побратимських підрозділів завалили чергову російську самоходку, яка кошмарила нашу піхоту. Тепер самохідці гаплик, а екіпаж - важкі трьохсоті.
- Кожного разу, коли ви проводите успішні операції, ворог починає гатити по мирному населенню. Зокрема є інформація, що окупанти обстріляли ракетами Запоріжжя і територію між Сонячним і Володимирівським. Загалом здійснено більше сотні обстрілів по 29 населених пунктах Запорізької області. То ви їх так добряче розлютили?
- Для росіян це традиційна тактика. Вони програють у відкритому бою, зриваючи злість на цивільному населенню. Якщо згадати наше героїчне і незламне Гуляйполе, то минулого року вони по ньому фосфорними боєприпасами стріляли. У Оріхові знищили лікарню, хлібзавод, автовокзал, школу. Вони не б'ють по військових об'єктах. Так само і в Запоріжжі. Всі прильоти були виключно по цивільній інфраструктурі.
- Повернімося до Токмака. Яка там зараз ситуація?
- Росіяни рік копали свої оборонні споруди, і робили це під керівництвом досвідчених кадрових офіцерів. Треба говорити відверто, там стоїть грамотний і досвідчений ворог, з досвідом бойових дій, починаючи з першої чеченської війни. І тому лінія оборони там багатошарова. Вона містить як штучні, так і природні захисні споруди.
По Токмаку - це важливий транзитний військовий і логістичний центр. Більша частина запорожців ще до великої війни через Токмак їздила на Азовське море - у Бердянськ, Приморськ, Кирилівку. Відповідно там є певна інфраструктура, яку росіяни використовують для ракетних обстрілів Запоріжжя і прилеглих громад. У них там стоїть військовий госпіталь, а на службу до росіян перейшов колишній військком Токмака Вадим Вітер. Це покидьок, що здавав ветеранів російсько-української війни фсбшникам.
За Токмак росіяни будуть чіплятися зубами. Вони туди постійно підганяють живу силу і довкола Токмака багато техніки. Тому вони за нього будуть дуже серйозно битися. Але це не лише для них важливий вузол, а й для нас.
- Чи можемо ми вже діставати до портової інфраструктури ворога на Азовському морі і чи можемо її нищити на відстані?
- Прилітає. У Бердянську неодноразово прилітало. До речі, безтолкових росіян нічому історія не вчить. Спочатку українці завалили їхній ВДК "Саратов", а потім за кілька місяців у Запорізьку область завезли мобіків з Саратова. Їх теж бомбанули і всі вони весело грузом 200 поїхали додому у свій Саратов.
- У експертів, які непричетні до бойових дій, виникає певна дискусія - чи потрібно нам зараз поспіхом виходити до берегів Азовського моря, чи ні. Як першочергові задачі стоять перед вами, мова про ті, які ми можемо повідомити на загал?
- В Україні свобода слова, тож кожен може висловлюватися. Я ж скажу так. "Легіон Свободи" повністю довіряє вищому військовому командуванню і виконує ті задачі, які нам ставляться.
- На скільки вдається нам виснажувати ворога на Південному напрямку?
- У ворога багато поранених, вони вже неодноразово завозили сюди партію військових лікарів. По-друге, рашисти перетворили всі більш-менш соціальні і медичні заклади на шпиталі і лікарні. Плюс вони постійно проводять рекрутинг у свої лави, бо їм не вистачає людей.
Що стосується морального духу, то ворог іноді не розуміє, навіщо вони стоять на тій чи іншій ділянці фронту. Росіяни бачать, що українці попри певні складнощі з авіацією все одно вибивають їх. Потихеньку, дуже повільно, але наші сили йдуть вперед.
Читайте: Тривають важкі бої, але ми просуваємося: військовий назвав дві переваги РФ на Бахмутському напрямку
