Президент Володимир Зеленський днями заявив, що Україна готується до нового контрнаступу. Мовляв, щойно буде технічна можливість, ми не будемо сидіти, склавши руки. У той же час і ворог готує нові наступальні операції. На яких напрямках варто чекати ударів від росіян і на якій ділянці може бути контрнаступ ЗСУ - своїм поглядом в етері Апостроф TV поділився військовий експерт Роман Світан.
Ми повинні контролювати десь 500 км логістики ворога та знищувати залізничну інфраструктуру. Оскільки дуже складно забезпечувати логістику без залізничних колій. Але ті боєприпаси, які ми маємо, на даний момент не забезпечують цього завдання. Нам для цього потрібні напівтонні боєприпаси, тобто ракети.
Читайте: Що потрібно для контрнаступу і що Україна вже здатна забезпечити сама: озвучено стратегію
Тому й доводиться всю масу озброєння та техніки ворога зустрічати на лінії фронту. Тут працює вже другий варіант - це достатня кількість боєприпасів до артилерії та безпілотників.
По лінії безпілотників ми забезпечуємо себе. Кожної доби вздовж лінії фронту працює 300-400 безпілотників. Хоча обіцяних 3-4 тисяч на добу поки не видно, але ми зрушили цю справу з мертвої точки. Плюс у нас і кількість операторів зростає.
Щодо боєприпасів, тут є проблема, яку нам допомагають вирішувати наші партнери. Чехи нам забезпечують півтора мільйони, ще мільйон – країни Балтії, ще півмільйона – Євросоюз. Тобто механізм для постачання є і ми, за сприятливих розкладів, можемо вийти на 10 тисяч снарядів на добу.
Щодо ситуації на фронті. У росіян основне завдання цього року – вийти на кордони Луганської та Донецької областей. Зараз у них активні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Це рухи на Часів Яр і у бік Покровська.
По Часовому Яру – росіяни намагаються заводити у бік Часового Яру штурмову авіацію Су-25, але бояться використовувати бомбардувальники. Але навіть якщо й штурмовиками заскакують, то дуже швидко, бо бояться наші ПЗРК. У той же час ми не можемо використовувати там ЗРК, оскільки росіяни їх практично одразу знищують. А здобути перевагу в повітрі без F-16 неможливо. Тому й дуже важке становище у Часовому Яру. Росіяни посадили піхоту на броню та намагаються рухатися бронегрупами. Причому з різних напрямків. Вони намагаються фронтально тиснути з боку Бахмута та з флангів також пробують.
Ми поки що контролюємо ситуацію щодо Часового Яру, але дуже важко. Виправити ситуацію може або збільшення кількості ЗРК, не біля Часового Яру, а в районі Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов'янська. Або збільшення кількості ПЗРК.
Контрнаступ буде?
Розташування ліній фронту та кількість сил і засобів, що є у противника, нам дає лише один, максимум два напрями розвитку наступальних дій.
Тепер за напрямами – на сході нам наступати недоцільно. Поки ми не вирішимо питання з Кримом, виходити на Донбас неможливо, оскільки удар із Криму у спину нашим військам поверне нас до стартових умов. Тобто ми знову повернемось на Запорізький напрямок.
Тому виходячи з конфігурації фронту, головне завдання - звільнення Криму. І далі, після зняття тилової проблеми, можна розпочинати рухи у бік Донбасу. Це перспектива щонайменше на півтора-два роки. При цьому оптимальний варіант руху, виходячи з того ж розташування фронту - з лівого берега у бік Скадовська, потім до Армянська. Це все прекрасно лежить на карті, і цей план військові можуть розробляти.
Питання в наявності сил та засобів для виконання цього плану. Глибина близько 70-80 км, а це означає необхідність авіації. Без авіаційної компоненти ніяких наступальних дій не може бути. Причому авіація має підійти у достатній кількості – хоча б кількох бригад – у районі 60-70 літаків.
Тобто спочатку авіація знищує укріпрайони, потім йде наземна операція, яка також вимагатиме певних сил та засобів. І ці наступальні засоби ми можемо отримати лише від американців, а тієї кількості, яку нам передає Європа, достатньо лише для утримання фронту, тобто для оборонних дій. Тому будь-який наступ залежить від рішення американського Конгресу.
Якщо говорити по термінах, то якщо до середини літа ми отримаємо близько 40-50 бортів, можна вже думати про початок наступальних дій. Виконувати бойове завдання з форсуванням Дніпра та посилювати цей напрямок. Плюс питання політичної волі Білого дому. Ми безпосередньо залежимо від рішення президента США. Чи наважиться Байден нам передати пару бригад техніки, щоб обрушити російський фронт на лівому березі, після чого ми рушимо у бік Криму.
Читайте: Новий наступ Росії: генералам Путіна доведеться обирати між двома варіантами
