Одним із головних меседжів президента України Володимира Зеленського на інавгурації було припинення війни на Донбасі. І вже на наступний день глава Адміністрації президента Андрій Богдан в ефірі одного з телеканалів заявив, що потрібно провести народний референдум з питання мирних домовленостей з Росією. Український політикум до ініціативи президента поставився вкрай негативно. Так, на позачерговому засіданні Верховної Ради більшість депутатів, виступаючи з трибуни, засудили такий намір команди Зеленського, а колишній президент України Петро Порошенко заявив, що це капітуляція.
Яке значення має проведення референдуму для україно-російських відносин, "Апострофу" розповіли експерти в галузі міжнародних відносин і національної безпеки.
Микола Капітоненко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень
З одного боку, виносити питання нацбезпеки і зовнішньої політики на референдуми - це погана практика, тому що, як правило, люди не розбираються і не повинні розбиратися в цих питаннях. З іншого боку, виходить так, що всі п'ять років війни ми живемо без чітко визначених пріоритетів і червоних ліній щодо Росії. Тобто ми в формальних гаслах з нею воюємо, на практиці маємо дуже змішані відносини, і ніхто точно не знає, чим і за що ми готові платити. Чи готове суспільство так дорого платити за війну, яка триває? Чи готове воно платити за повернення контролю над Донбасом, а якщо готове, то чим? На ці базові питання відповідей немає. Відповідно, немає довгострокової стратегії щодо Росії. Але тільки така стратегія є ключем до багатьох інших напрямів нашої зовнішньої політики. Тому що в залежності від того, як ми відповідаємо на питання "якими ми будемо сусідами з Росією", ми відповідаємо на всі інші запитання.
На сьогоднішній день відповідей на базові питання немає, тому що політичні сили так і не змогли організувати широкий діалог протягом попередніх років. І є необхідність зрозуміти, де ці червоні лінії проходять.
Референдум, навряд чи буде проведено. Але він, напевно, гратиме схожу роль на референдум щодо членства України в НАТО. Тобто про нього постійно говорять, використовуючи як інструмент політичної мобілізації або тиску на опонентів, але до самого референдуму справа так і не доходить. Точно так же буде й тут - цю ідею можна використовувати, щоб стимулювати діалог, щоб було зрозуміло, де сходиться думка більшості людей, політичних сил про те, що можливо і неможливо у стосунках з Росією.
Тобто референдум можна використовувати як стимул для початку змістовних розмов про те, що робити і як жити далі з Росією. У гіршому випадку, референдум може використовуватися як прикриття громадською думкою якихось кроків у зовнішній політиці. Але до цього, найімовірніше, не дійде.
Повна демілітаризація і повернення цих територій в лоно України - це велика робота
Микола Маломуж, екс-глава Служби зовнішньої розвідки, генерал України
Проводити референдум в цій ситуації недоцільно. Ті питання, які сьогодні стоять перед Україною - про повернення територій, зі встановлення миру - повинні бути опрацьовані групою фахівців. Також потрібно задіяти відповідні відпрацьовані механізми з нашими міжнародними партнерами на найвищому політичному рівні. Далі йдуть переговори з Росією. І, маючи потужну підготовлену базу з потужними аргументами, можна вплинути на Путіна.
Тому жоден референдум не вплине на Росію. Це рішення буде розбалансованим, тому що мільйони людей цього не знають, вони цього глибоко не усвідомлюють, і не буде реальних механізмів вирішення ситуації. Так, можуть щось популістське прийняти, якісь завдання поставити і вже на цій хвилі Зеленський щось буде проводити. Однак результатів не буде.
Читайте: Не знає, що йому робити: росіяни бурхливо обговорюють ідею Зеленського про референдум
Сьогодні повинні бути відпрацьовані глибокі механізми врегулювання, а Порошенко до цього не прислухався. Ці механізми повинні аргументуватися і партнерами, і нами. Програми дій повинні узгоджуватися президентами і керівниками країн.
Тобто повинна бути вирішена стратегічна модель врегулювання і запропонований конкретний поетапний план або дорожня карта дій. Під егідою цих країн і уповноважених міністрів закордонних справ, керівників спецслужб, представників урядів створюється робоча група з організації комплексу заходів - виведення бойовиків, демілітаризація, відновлення Донбасу, обмін полоненими, встановлення нових режимів, але під міжнародним контролем. А тоді вже відбудеться повна демілітаризація і повернення цих територій в лоно України. Це велика робота. Референдумом і популізмом це не вирішується. Тому в даній ситуації - це шлях в нікуди.
Юрій Романенко, співзасновник Українського інституту майбутнього
Референдум необхідний, якщо буде розгорнуто сценарій якогось компромісного варіанту щодо виходу з конфлікту. І для того, щоб зняти всі питання щодо цього варіанту, звичайно ж, потрібен референдум. Тому я не бачу в цьому нічого поганого. Тим більше, що це нормальна європейська практика.
У будь-якому разі, будемо шукати варіанти виходу з конфлікту - він не може тягнутися десятиліттями. Оскільки ми за п'ять років не реформувалися і живемо на донатах і кредитах МВФ, то, відповідно, опиняємося в полоні стратегічних інтересів США і Європи, а вони втомилися від всього цього і хочуть, щоб ця проблема якось вирішилася (перш за все, хоче Європа).
Якщо ми не хочемо, щоб ситуація пішла за найгіршим для нас сценарієм, коли Росія домовляється з Заходом, і нас просто зливають, то ми повинні зайняти активну позицію і намагатися запропонувати варіанти щодо виходу з цього конфлікту, які є прийнятними, і для Штатів, і для Європи, і для Росії. В принципі контури цього рішення очевидні.
Ми в будь-якому разі підемо на якісь компроміси з Росією щодо Донбасу. Зрозуміло, що ніхто не визнає Крим російським. Але ми підемо на якісь умови Росії - перш за все, мова йде про питання зняття санкцій, яке буде ключовим. Ми можемо піти на зняття санкцій в обмін на те, що вони звідти йдуть, дають фінансову допомогу разом з Європою, 50 на 50, і забирають найбільш одіозних бойовиків, а іншим ми проведемо амністію.
Потрібно припинити ці обстріли, але ні в якому разі не можна погоджуватися на автономію
Небезпека в проведенні референдуму? Небезпека - це продукт нашої пасивності. Якщо ми будемо пасивними, то в цьому і буде найголовніша небезпека, тому що тоді за нас все вирішуватимуть. Якщо ж ми будемо активними і почнемо нарешті маневрувати і пропонувати нашим партнерам і сусідам на Заході рецепти, які включатимуть їхні інтереси, тоді ми зможемо вийти з цієї ситуації з якимись мінімальними для себе втратами. Але ми зможемо створити на Сході України стабільність.
Зрозуміло, що потрібно припинити ці обстріли, але в жодному разі не можна погоджуватися на автономію, тому що це загрожує подальшими проблемами. У нас ключова червона лінія - це відсутність автономії. Але при цьому ми повинні бути готовими йти на поступки, пов'язані з санкціями, і Захід це зрозуміє. Їм це теж може бути вигідно, тому що за рахунок цих санкцій можна буде спонсорувати відновлення Донбасу.
Умовно кажучи, формула повинна бути така: ми знімаємо санкції, а Росія і Європа дають по 3 мільярди доларів на рік, припустімо, терміном на 5 років. Вийде близько 30 мільярдів, чого вистачить не тільки на відновлення Донбасу, але, й щоб влити в Україну. Тобто у нас повинна бути стратегія, спрямована не тільки на припинення війни, а й зміцнення економіки.
Як змусити Росію вливати гроші? Яка для нас різниця, визнає вона себе стороною конфлікту або не визнає, якщо ми домовимося на прийнятних для нас умовах. Всі і так знають, що Росія є учасником конфлікту. Для нас критичним є вихід з конфлікту або його розморожування таким чином, щоб нам це було прийнятно - на цьому ми повинні зосередитися. Ніякого іншого статусу, ніж той, що є сьогодні, ми не зможемо отримати, тому що Європа втомилася, в Штатах складна ситуація, а в ООН у Росії право вето. Тому у нас немає реального інструменту, щоб було так, як ми хочемо. Тим більше, що ми зробили дуже мало, щоб стати сильнішими і мати більш сильні переговорні позиції. Фактично Зеленському зараз доведеться починати все з нуля.
І в цій ситуації референдум - це об'єктивний крок, який дозволить показати, що влада не займається волюнтаризмом. Якщо влада просто прийме якесь рішення, то опоненти Зеленського кричатимуть: "Дивіться, вони зрадили Україну". А якщо буде референдум, тоді можна буде сказати, що 75% населення підтримало рішення про, наприклад, мир з Росією. Це думка більшості - з нею треба погоджуватися. Хіба це є антидемократичним, антиконституційним?
