У новому році напруженість між Москвою і Вашингтоном, судячи з усього, не буде знижуватися. США продовжують розслідування втручання Росії у президентські вибори в 2016 році, обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні договорів про озброєння і продовжують зміцнювати свої позиції по всьому світу, готуючись до довгострокового протистояння. Крім того, Штати визначили чотири сфери для введення подальших санкцій проти Росії, при цьому найнебезпечніший для президента РФ Володимира Путіна удар може стосуватися обмежувальних заходів проти російських олігархів. Про це йдеться в матеріалі приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа".
Санкції в дії
З часів радянського періоду Штати застосовували щодо Росії численні санкції. Основними наразі є санкції, введені США через дії Росії стосовно України (подібні заходи введені також Євросоюзом, Канадою, Австралією і Японією) – за участь у конфлікті на Донбасі, катастрофу пасажирського лайнера MH17 і анексію Криму. Ці заходи включають:
- обмеження щодо випуску євробондів для шести найбільших банків Росії, чотирьох державних нафтових компаній і чотирьох оборонних підприємств;
- санкції щодо російської енергетики, які забороняють компаніям зі США надавати й експортувати товари і технології для глибоководного видобутку нафти і газу;
- заборону на постачання товарів подвійного призначення;
- санкції (обмеження поїздок і заморожування активів) проти сотень російських юридичних і фізичних осіб.
Але наслідки цих санкцій щодо Росії – досить дискусійне питання, оскільки низькі ціни на нафту призвели до того, що в той же рік, коли проти країни були введені санкції, економіка Росії впала в рецесію. У підсумку РФ ізолювала більшу частину своєї економіки. Західний імпорт був компенсований за рахунок внутрішніх можливостей і нових торговельних зв'язків в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході. Санкції зірвали деякі ключові енергетичні проекти, такі як нафтова угода з ExxonMobil, і вони матимуть довготерміновий вплив на видобуток нафти в Росії. Але, на превеликий жаль Вашингтона, Москва здебільшого витримала санкції.
У серпні американський президент Дональд Трамп підписав закон, що включає положення про розширення санкцій відносно РФ у найближчі роки. З лютого Міністерство фінансів США представить детальну інформацію про можливі нові санкції, які будуть пов'язані головним чином з розслідуванням втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року.
Основними чинними санкціями США проти Росії є ті, які були введені у відповідь на дії Кремля щодо України, зокрема через конфлікт на Донбасі
Державний борг Росії
У своєму лютневому звіті Міністерство фінансів докладно розповість про вплив на Росію та світовий ринок можливих санкцій проти громадян США, які купують новий державний борг Росії. Нинішні санкції не дозволяють деяким російським компаніям (таким як "Сбербанк" і нафтовий гігант "Роснефть") випускати облігації для західних інвесторів, але вони не заважають випускати боргові зобов'язання уряду Росії. Таким чином, Кремль бере на себе суверенний борг і передає його компаніям, що перебувають під санкціями. У 2017 році іноземні інвестиції в державний борг Росії виросли з 5 до 30% від загального обсягу випущених облігацій (всього на 25 млрд дол.). Серед західних фінансових компаній російські державні облігації в минулому році вважалися одними з кращих на ринках, що розвиваються.
У 2018 році російський уряд розраховує взяти в борг додатково 18 млрд дол., щоб підлатати свій федеральний бюджет, який вже занадто схуднув. Російська економіка виходить з рецесії, але переходить у тривалий період стагнації. Більше того, населення Росії та багато важливих компаній і банків країни стикаються з великими труднощами, змушуючи Кремль взяти на себе великий фінансовий тягар, щоб економічна система не дестабілізувалася. Кремль, швидше за все, витратить значну частину своїх резервних фондів, щоб залишатися на плаву, і буде все більше брати в борг на міжнародному рівні.
Якщо США введуть санкції щодо суверенного боргу Росії, то це може відлякати й інших західних інвесторів за межами Сполучених Штатів від покупки російських євробондів. У середині грудня Міністерство фінансів РФ заявило, що уряд не буде випускати облігації перед лютневим звітом. Там були впевнені, що в Москви достатньо зв'язків поза Заходом, щоб забезпечити придбання майбутнього боргу. Останніми роками Росія витратила сили на зміцнення своїх відносин в інших регіонах для пом'якшення тиску з боку Заходу. Тому розширені санкції відносно російського суверенного боргу були би перешкодою, але недостатньо важкою, щоб змусити змінити поведінку Росії.
Удар по олігархах
Ще один варіант санкцій стане частиною другого звіту Міністерства фінансів США, який буде опубліковано в лютому. У ньому будуть представлені найбільш значущі російські олігархи, їхні доходи, докази корупції, їхні ділові зв'язки і активи за кордоном, а також джерела їхніх доходів. Їхні сім'ї і соратники будуть піддаватися санкціям, так само як і їхні активи. Крім того, їхнім дітям можуть заборонити навчатися за кордоном. Сфера застосування цього варіанта обмежувальних заходів різко відрізняється від чинних персональних санкцій. Ті олігархи, щодо яких вже введені санкції, в основному зберігають свої активи всередині Росії, і вони також безпосередньо пов'язані з зовнішньою політикою Росії – і конкретно з конфліктом в Україні. Розширення цього списку олігархами, які є особистими друзями Путіна, наближається до прямої атаки на президента РФ.
І серед представників олігархії поширилося занепокоєння, що вони можуть потрапити під санкції в межах цього розслідування. Ці еліти заробили свої статки в лихі 90-ті та не обов'язково лояльні до Путіна. Зазвичай вони тримають величезні суми грошей і активи за кордоном, і більшість з них прив'язані до Кремля, тому що їм потрібна підтримка Путіна. Імена, які проскакують у ЗМІ, мають відношення переважно до гігантів металургійної та енергетичної промисловості: Олег Дерипаска, Роман Абрамович, Михайло Фрідман, Алішер Усманов і Михайло Прохоров. За даними журналістів (і як про це вже писав "Апостроф", - ред.), російські олігархи наповнили Вашингтон лобістами і адвокатами, які запропонували їм розлучитися з дружинами та переписати свої активи на вже колишніх дружин, щоб захистити статки. Також повідомлялося, що олігархи погрожували російському Forbes, щоб журнал не публікував свій щорічний список російських мільярдерів.
Бізнесмени, які пережили путінське переслідування під час його першого десятиліття при владі, керують великими компаніями і є сильними гравцями. Кремль покладається на них для підтримки недержавного бізнесу, зміцнення фінансового сектора країни і забезпечення засобів для існування для багатьох регіонів і міст, залежних від однієї галузі. Якщо ці бізнесмени потраплять під атаку США за зовнішню політику Росії, за яку вони не відповідають, тоді вони можуть виступити проти Путіна і його адміністрації, що похитне вже й так нестабільну систему еліт.
За даними джерел журналістів, список олігархів і бізнесменів, складений Міністерством фінансів США, не буде публікуватися. Цей крок, ймовірно, спрямований на те, щоб перешкодити цим людям переміщати свої кошти і обривати ділові зв'язки з метою ухилитися від санкцій. Крім того, у ЗМІ повідомляється, що цей список буде переданий європейським партнерам США, щоб спробувати переконати їх не займатися бізнесом з тими, хто включений в список. Це, швидше за все, буде лише рекомендацією, оскільки більшість європейців не повною мірою підтримує розширення санкцій, яке може завдати шкоди їхній економіці та бізнесу. Але занепокоєння з приводу цих санкцій США вже викликало відтік іноземного капіталу з Росії протягом листопада і грудня.
21 грудня Путін викликав велику групу олігархів до Кремля. Такі зібрання зазвичай означають, що уряд збирається вимагати, щоб мільярдери кинули гроші в російську систему для збереження її стабільності. Але остання зустріч мала зовсім інший зміст. Кремль запропонував допомогти олігархам безпечно перемістити свої гроші з-за кордону, використовуючи єврооблігації, щоб захистити їх від обмежувальних заходів США.
Володимир Путін 21 грудня 2017 року зустрівся у Кремлі з представниками російських ділових кіл та об'єднань
Центральний банк Росії та Міністерство фінансів запевнили бізнесменів у тому, що схема для переказу валютних інвестицій в Росію була введена в дію. Нібито російський уряд розмістить єврооблігації на суму 3 млрд дол., але не через звичайні системи Euroclear чи Clearstream, які повинні були би повідомити про це Міністерству фінансів США. Замість цього кошти будуть перераховані анонімним російським інвесторам безпосередньо, хоча незрозуміло, яку систему буде використовувати Москва.
Акт Магнітського і права людини
Незважаючи на те, що європейці не обов'язково підтримають вищезгадані заходи, вони можуть погодитися з санкціями за порушення прав людини. Наприкінці 2012 року США затвердили Акт Магнітського, що вводить персональні санкції відносно осіб, відповідальних за порушення прав людини. Протягом років США розширюють цей список. Єдиною високопоставленою людиною в ньому донедавна був глава Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін.
Однак 20 грудня Вашингтон доповнив список, включивши в нього одну з найсильніших і найбільш суперечливих фігур Росії – чеченського лідера Рамзана Кадирова, якого звинувачують у переслідуванні гомосексуалів.
США включили в список Магнітського главу Чечні Рамзана Кадирова
Цієї осені Канада представила власну версію Акту Магнітського, в яку потрапили 52 людини. Великобританія розглядає можливість розширення свого аналога списку Магнітського в лютому. Франція, ПАР і Україна також можуть запровадити аналогічні заходи проти Росії в 2018 році.
Закон Магнітського та пов'язані з ним законопроекти не можуть безпосередньо вдарити по Кремлю або Росії. Однак Путін неодноразово зазначав, що він сприймає ці заходи на особистий рахунок. Для деспотичного лідера, який агресивно зосередив владу в своїх руках і не цурався конфліктів за кордоном, це почуття може здатися дивним. Але, як повідомляється, це питання Росія неодноразово піднімала на переговорах на високому рівні. Путін, схоже, вважає, що цей акт підриває його репутацію всередині країни та за кордоном. Тепер, коли в цей список потраплять його найближчі соратники, питання, ймовірно, буде стояти ще гостріше для російського лідера.
Удар по оборонній промисловості
Цього року США, швидше за все, накладуть санкції на російські оборонні компанії, що надають технології, які порушують Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД). Штати і Росія неодноразово звинувачували один одного в порушенні цього договору про контроль над озброєннями від 1987 року. Міністр оборони США Джеймс Меттіс запропонував союзникам за НАТО приєднатися до обмежувальних заходів Штатів щодо Росії. Міністерство торгівлі США готує список компаній, що, як вважається, беруть участь у розробці зброї, що порушує договір.
Договори про озброєння часів холодної війни вже давно є приводом для розбрату між Москвою і Вашингтоном, вони застаріли, оскільки обидві сторони розробляють ракети, які можуть порушувати угоди, і оскільки програми озброєнь поширюються на інші країни, які не пов'язані договорами.
Читайте також: Кремль посилить атаки проти України, а в оточенні Путіна з'являться відступники - приватна розвідка США
Незважаючи на те, що Договір про РСМД де-юре все ще чинний, Росія вже реагує на майбутні санкції США. Путін доручив 77 оборонним підприємствам забезпечити розробку обладнання і деталей, які наразі імпортуються з Заходу. Російський уряд також постановив, що всі закупівлі, зроблені Міністерством оборони РФ і різними службами безпеки, повинні відбуватися таємно. Уся документація за контрактами буде класифікована як державна таємниця.
Зі збільшенням фінансування оборонної промисловості Росія також готується до можливого призупинення дії договорів. Однак Путін сказав, що РФ буде протистояти Штатам у разі поновлення гонки озброєнь, але він не стане банкрутити країну заради цього, що показує, що російський лідер врахував помилки Радянського Союзу.
Отже для США та Росії 2018-й стане ще одним роком протистояння. У той час як Вашингтон перебирає інструменти, які він може використати проти Москви, Росія готується до ще більш жорстких відносин, ізолюючи свою економіку і будуючи мости в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході.
