Після рішення Високого суду Лондона, що уряд не має права запустити процедуру виходу Великобританії з ЄС, ситуація з Brexit стає все більш невизначеною. Якщо апеляція, яку збирається подати уряд, не буде задоволена, прем'єру Терезі Мей доведеться шукати підтримку в парламенті, що, безумовно, не буде легким завданням. Незважаючи на ризикованість йти всупереч результатам референдуму, парламентарії будуть керуватися економічними побоюваннями жорсткого сценарію виходу країни з ЄС, який видається більш економічно небезпечним. Експерти не мають єдиної думки, чим зрештою закінчиться: Британія вийде з Євросоюзу або залишиться. Але цей період буде важким для Великобританії та Євросоюзу, і Україні шкодить в першу чергу невизначеністю долі ЄС.
Минуло більше чотирьох місяців з моменту голосування на референдумі про вихід Британії з ЄС. Але процес виходу дотепер не почався. А тепер і зовсім може не початися — 3 листопада, Високий Суд Лондона постановив, що глава британського уряду Тереза Мей не має права запускати цей процес самостійно. Для цього буде потрібно схвалення британського парламенту. Судді керувалися в першу чергу тим, що вихід з Євросоюзу істотно змінить правову систему Великобританії, і тому важлива позиція саме парламенту, а не уряду. Рішення суду було ухвалене за позовом інвестора Джини Міллер і "простого перукаря" Дейра Дос Сантоса, які оскаржили право уряду починати процедуру виходу країни з ЄС. До формального початку Brexit Брюссель відмовляється обговорювати з Лондоном умовах виходу.
"Суть цього рішення британського суду зводиться до того, що уряд Британії не може ухвалювати рішення про вихід Британії з Європейського союзу без згоди парламенту. І наскільки я розумію, необхідно, щоб відбулося голосування в парламенті", — сказав у коментарі "Апострофу" юрист-міжнародник і політолог Олександр Мережко.
Мережко відзначив два цікаві, на його погляд, моменти. По-перше, відомий американський державний діяч, колишній Держсекретар США Генрі Кіссінджер у інтерв'ю, яке відбулося відразу ж після референдуму, передбачив, що, швидше за все, Британія не вийде з ЄС повністю: "Він так загадково сказав, що британці знайдуть якийсь вихід. Мене це дуже зацікавило, тому що його прогнози часто справджуються. І другий момент: я звернув увагу, що один з фахівців по конституційному праву Британії, поляк за походженням, як тільки були оголошені результати референдуму, в інтерв'ю польській газеті відразу ж сказав, що без згоди парламенту, за британським правом, не можна буде уряду приймати рішення про вихід з Євросоюзу. Тобто це з самого початку було зрозуміло".
Згідно з рішенням суду запустити статтю 50 Лісабонського договору, базового договору про принципи функціонування ЄС, про вихід з Євросоюзу уряд зможе, лише попередньо отримавши рішення парламенту, хоча раніше Мей запевняла, що воно не потрібно. Тому раніше оголошені терміни — а Мей заявляла, що запустять процес до кінця березня 2017 року і залишать ЄС до весни 2019 року — цілком можуть бути зірвані. Тим більше, що поки неясно, як парламент повинен схвалити вихід з ЄС: ухвалюючи окремий закон або іншим способом. Якщо буде законопроект, що можуть вплинути на строки й правки, які будуть вносити члени обох палат парламенту.
Представники Мей стверджують, що прем'єр все ще налаштована запустити механізм до кінця березня. Уряд має право оскаржити вердикт і, за словами Мей, скористається ним. До речі, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер вже висловився, що не очікує ніяких змін у зв'язку з рішенням суду. Він припустив, що буде подана апеляція. Очікується, що це питання, минаючи на прохання уряду апеляцію, розглянуть у Верховному суді через місяць, 7-8 грудня.
Тепер про ролі парламенту. Теоретично парламентарії можуть заблокувати Brexit, якщо не буде голосів для подачі Лондоном відповідного повідомлення для Євросоюзу. До референдуму в парламенті було більше супротивників Brexit, ніж його прихильників. Це пояснювалося насамперед тим, що Консервативна партія під керівництвом Девіда Кемерона виступала проти виходу з ЄС. Тепер же ситуація трохи інша. Прем'єр Тереза Мей, яка до всенародного голосування обережно виступала проти Brexit, зараз чітко артикулює, що він має відбутися. Британські міністри також підтримують ідею Brexit. З'являються суперечливі повідомлення про настрої всередині парламенту.
Вважається, що левова частка Палати лордів, вищої в парламенті, виступає проти Brexit. Деякі авторитетні британські оглядачі припускають, що уряд підтримає принаймні більшість Палати громад, але в ЗМІ всерйоз обговорюють і інший сценарій — дострокові вибори. Зокрема, в Times навіть впевнені, що такий результат буде навіть кращим для правлячих консерваторів, оскільки дозволить провести в парламент більше своїх представників. Палата Лордів в такому випадку буде більш обережно ставитися до вирішення щойно обраного парламенту, якщо Brexit, звичайно, підтримає Палата громад. Тобто лорди можуть побоятися виступити проти. Насправді ж наслідки перевиборів передбачити складно.
До того, як Лондон себе ставить у переговорах з Брюсселем, навіть всередині Британії все більше і більше претензій. Мова про сценарії так званих жорсткого і м'якого Brexit — в залежності від умов, які Великобританія ставить перед своїми європейськими партнерами. Вони зачіпають передусім питання спільного європейського ринку та міграції. У випадку з "жорстким Brexit" Великобританія може позбутися доступу до єдиного європейського ринку і посилити імміграційний контроль по відношенню до громадян ЄС. Тому після рішення суду курс фунта стерлінгів до долара зріс, досягнувши вищої за три тижні точки. Інвестори сподіваються, що вердикт суду знизив ймовірність "жорсткого Brexit", більш небезпечного і непередбачуваного для економіки країни та ЄС. Лідер ліберал-демократів Тім Фаррон закликав дати громадянам можливість проголосувати на референдумі повторно, але вже за остаточний варіант угоди з Брюсселем. До речі, противників Brexit зараз трохи більше, ніж прихильників — останнє опитування зафіксувало цифри в 51% і 49%. Серед тих, хто не голосував на референдумі, 46% зараз проголосували б проти виходу з ЄС, і 27% — за.
Мережко переконаний, що британці вже підрахували фінансові, економічні і політичні ризики Brexit. "Британці зрозуміли, що не варто поспішати. Якщо подивитися на історію, то Британія грала роль балансира на європейському континенті. І як тільки вона лишала європейську політику, виникали проблеми, наприклад, пов'язані з тим, що Німеччина прагнула до гегемонії. Зараз теж це може повторитися", — пояснив він. Особливо це небезпечно в умовах зростаючої агресивності Росії, яка робить ставку на руйнування ЄС.
На думку фахівця з міжнародного права, Британія шукає юридичний механізм, який дозволить їй залишитися в Євросоюзі. "Зараз час на боці тих, хто виступає проти Brexit. Бачите, Шотландія теж починає загрожувати виходом з Великобританії. Взагалі спочатку Тереза Мей виступала проти виходу. Наскільки я розумію, навіть Борис Джонсон, який був прихильником Brexit, теж став більш помірним. Там же все-таки демократія, і прислухаються до голосу народу. Уряд все більше відчуває на собі тиск на користь того, щоб не виходити. Він зацікавлений у такій ситуації, яка б викликала народний тиск на уряд з вимогою відмови від виходу з Євросоюзу", — вважає Мережко.
Із застереженням, що остаточне рішення спрогнозувати неможливо, він припустив, що в результаті обговорення парламент в більшості своїй проголосує проти виходу Великобританії з ЄС. До тих пір завдання уряду — визначити, коли відбудеться голосування і яке питання буде винесено на суд парламентаріїв. І за цей час кількість противників Brexit тільки зросте.
"Високий суд Лондона ухвалив таке рішення, — сказав "Апострофу" екс-посол України у Великобританії Володимир Хандогій, — і зараз чекаємо реакції уряду Великобританії. Що вони вирішать, те й буде. Я не очікую нових виборів або референдумів. Буде екзекутивне рішення уряду. Яким воно буде, я не знаю. І ніхто, напевно, не знає. Подивимося, що вирішить апеляційна інстанція. Думаю, що цей поїзд вже не зупинити — він буде рухатися далі. Питання тільки, з якою швидкістю".
Для України ця ситуація негативна насамперед невизначеністю. Оскільки процес виходу Великобританії з ЄС може затягнутися ще більше, ніж передбачалося. І, природно, саме тема Brexit буде основним в порядку денному Євросоюзу, а не будь-що, пов'язане з Україною. Так, на окремих самітах ЄС восени обговорювали насамперед процес виходу Британії, а не, приміром, (в першу чергу з Нідерландами) Угоду про асоціацію з Україною. І уряд цієї північноєвропейської країни прогнозовано "не встиг" прийняти яке-небудь рішення до встановленої дати — 1 листопада. Внаслідок чого дедлайн знову був перенесений на середину грудня.
"Я згоден з вами, — зізнався Хандогій, — всі ці юридичні процеси відволікають увагу від нагальних проблем (стосовно України). Але мені здається, що не варто перебільшувати. Україна і Великобританія мають чудові двосторонні відносини, і Brexit на них не впливає. Звичайно, хотілося б мати нашого друга всередині Євросоюзу, а не поза ним. Але так вже сталося".
