Перед парламентськими виборами в Нідерландах — а це перша в цьому році визначальна для ЄС європейська виборча кампанія — верхні рядки за результатами соцопитувань займає правляча партія прем'єра Марка Рютте і правопопулістська "Партія за свободу" Герта Вілдерса. Друга за останні тижні втратила частину підтримки, але все ще претендує на найбільшу кількість мандатів. Тим не менш інші великі партії, як вони заявляють, ні в якому разі не готові співпрацювати з украй правими. А це означає, що ідеї Вілдерса, що включають заборони для іммігрантів і мусульман, вихід країни з Євросоюзу, майже напевно не будуть реалізовані. Але чого Вілдерсу вдалося досягти, так це загального зміщення політичного дискурсу вправо: помірні антиіммігрантські висловлювання стають частиною політичного мейнстріму. Після виборів Нідерланди чекає звичайний для цієї країни довгий процес формування коаліції.
Навряд чи такий градус дипломатичного конфлікту останніх днів між Нідерландами і Туреччиною був би можливий, якби не нідерландські парламентські вибори, які пройдуть в середу, 15 березня. Представники турецької влади спробували використовувати мітинг і подальшу заборону на в'їзд членам уряду Туреччини в своїх цілях за місяць до конституційного референдуму. Тоді як члени уряду Нідерландів, демонструючи "тверду руку", розраховують не тільки на те, що в майбутньому Анкара буде прислухатися до європейських столиць, але і на перемогу своїх партій на виборах.
Шанси на виборах
З наближенням дня голосування нідерландська влада у своїй риториці все більше схожа на політичних опонентів. У першу чергу — правопопулістську "Партію за свободу" (PVV) Герта Вілдерса. Якщо вірити опитуванням, одного з головних претендентів на перемогу на виборах. Зараз у PVV 12 місць у нижній палаті парламенту (Сенат на цих виборах обирати не будуть). І після 15 березня це число може подвоїтися: "Партії за свободу" пророкують 21-25 з 150 місць в Палаті представників. Ще недавно ця цифра досягала і 28-30. Рік тому — навіть 40. PVV останнім часом втратила частину підтримки, і зараз за неї готові проголосувати 13-16% громадян. "Народна партія за свободу і демократію" (VVD) прем'єр-міністра Марка Рютте може отримати на кілька місць більше, ніж PVV — 24-27 (зараз у неї 40), тобто до 18%. Нинішні партнери Рютте за коаліцією — соціал-демократи з Партії праці (PvdA) — можуть набути трохи більше 10 місць.
Прогнозують, що ліволіберальною партія "Демократи-66" і консервативний "Християнсько-демократичний заклик" отримають по 17-21 мандатів. "Зелені ліві" — 14-17, а Соціалістична партія — 13-15. Інші політсили отримають в основному не більше 5 мандатів.
Оглядачі по-різному дивляться на те, як скандал з Туреччиною позначиться на результаті виборів у Нідерландах. Одні вважають, що прем'єр-міністру Марку Рютте все-таки вдалося показати себе сильним і рішучим лідером. Інші припускають, що сварка з турками все одно дасть додаткову перевагу антимусульманським силу — тобто партії Вілдерса.
У коментарі "Апострофу" старший науковий співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин Клінгендаль Тоні ван дер Тогт підтвердив, що дипломатичний скандал між Нідерландами і Туреччиною дійсно виник частково тому, що нідерландський уряд не може показати себе слабким напередодні виборів, на яких вкрай важливими будуть питання міграції та ідентичності.
"За свою сильну позицію Рютте отримав широку політичну підтримку, навіть неохочу від Вілдерса. Усе ще неясно, хто виграє за опитуваннями від цього скандалу: Рютте, Вілдерс або навіть християнські демократи, які також частково грають з популістськими виборцями і тепер хочуть поставити під сумнів Договір про асоціацію ЄС з Туреччиною. Тепер Рютте і [лідер Партії праці Лодевейк] Ашер хочуть в основному деескалації та протидії зростанню напруженості в голландських громадах, що виходять з Туреччини. Вілдерс хоче вигнати турецького посла. Але якщо б уряд у суботу погодився з вимогами Туреччини, Вілдерс виразно виграв би від цього більше місць", — розповів про ефект від сварки ван дер Тогт.
Однак оскільки Рютте пішов іншим шляхом, зазначив політолог, зростання популярності Вілдерса, схоже, зайшло у глухий кут. І ряд соцопитувань очолила "Народна партія за свободу і демократію" Рютте. Ван дер Тогт припустив, що від цього могли трохи виграти і соціал-демократи, оскільки віце-прем'єр Ашер, міністр закордонних справ Берт Кундерс і мер Роттердама Ахмед Абуталеб також проявили твердість.
Хто сформує уряд
Потрібно зробити важливу ремарку: перемога "Партії за свободу" не означає, що ця партія буде формувати уряд. Кожному переможцю після 15 березня доведеться зайнятися формуванням коаліції, і у партії Рютте набагато більше шансів знайти собі партнерів: абсолютно всі великі партії не бажають створювати з партією Вілдерса коаліцію, тримаючи в пам'яті невдалий досвід парламентського співробітництва з правими націоналістами в 2011 році. Після виборів 2010 року коаліцію сформували VVD і християнські-демократи. І для Нідерландів це не буде в новинку: соціал-демократи, перемагаючи на виборах, тричі виявлялися в опозиції.
Очікується, що у парламент увійдуть близько десяти партій. Рютте доведеться знайти спільну мову з кількома з них (всього 4-6 партій). Зазвичай в цій країні на переговори щодо створення коаліції йде близько трьох місяців. Ймовірним наслідком буде формування крихкого уряду, який у діалозі з ЄС може бути ще обережнішим, ніж нинішній. Правда і те, що успішне для нинішнього прем'єра завершення гонки кілька зніме напругу, і Рютте без такої очевидної загрози від "Партії за свободу" відчує себе вільніше.
Ван дер Тогт зазначив, що у телевізійних дебатах з Вілдерсом 13 березня Рютте категорично відмовився будувати будь-яку коаліцію з PVV. Раніше те ж саме зробили всі інші великі партії, побоюючись, що Вілдерс завоює найбільшу кількість мандатів, і не бажаючи, щоб він увійшов до уряду.
"Парламент, ймовірно, буде сильно фрагментований, і нам знадобиться чотири, п'ять або навіть шість партій для створення більшості. Але в Нідерландах ми звикли до цього. Однак це візьме якийсь час. Вілдерс, безумовно, не буде наступним прем'єр-міністром через його крайні погляди на іслам, міграцію та ЄС, Nexit", — упевнений політолог. Після виборів для Нідерландів бажано побудувати багатопартійну коаліцію не тільки в нижній палаті, але і в Сенаті. А це потребує компромісів з соціальних і бюджетних питань між право- і лівоцентристами.
Як вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко, існує тим не менше ймовірність, що Рютте і його партнерам за коаліцією знадобиться підтримка Вілдерса при формуванні уряду. Тому не виключено, що "Партія за свободу" буде важливим політичним гравцем, протидіючи політики європейської інтеграції.
Разом вправо
Перемога Герта Вілдерса може стати черговим випробуванням для Євросоюзу, адже поставить під ризик членство ще однієї країни. Вілдерс виступає за вихід Нідерландів з ЄС, і в країні бояться, що перемога правих популістів і подальший вихід з об'єднання негативно позначаться на економіці країни. Буде зайвим пояснювати, чому Nexit несе колосальну загрозу і єдиній Європі, а значить, не обіцяє нічого хорошого Україні. З іншого боку, втілення цих планів у життя поки що не здається реалістичним з вищевказаних причин: перемоги на виборах Вілдерсу буде недостатньо, щоб очолити уряд. Тоні ван дер Тогт погодився з Апострофом", що в цих умовах ризик Nexit вкрай невисокий.
Ярошенко вважає, що Нідерланди після виборів все одно будуть євроскептичнішою країною: "Якщо раніше країна була більш відкритою до поглиблення співпраці з третіми країнами в арабському світі, у Східній Європі, то зараз Нідерланди будуть займати більш протекціоністську позицію. Держава буде виступати за посилення зовнішніх кордонів ЄС, постарається не підтримувати поглиблення зв'язків з Україною, Молдовою чи Грузією. Нідерланди будуть зосереджені на внутрішніх питаннях ЄС і спроби переформатувати Євросоюз в таку форму, яка буде більше відповідати інтересам північних країн".
Герт Вілдерс побудував свою програму не тільки на скепсисі стосовно ЄС, але і на антимусульманській риториці. Стовпи його програми — припинення припливу мусульман (а також анулювання дозволів на проживання), заборона Корану і закриття мечетей. Втім, поки Вілдерс на роз'яснив, як збирається втілити ці плани в життя. У лютневому інтерв'ю WNL Op Zondag він дав лише розлогі відповіді. Деякі пункти його програми носять "лівий" характер: зменшення орендної плати за житло, зниження прибуткового податку тощо.
Не можна не відзначити, який шлях у бік правого популізму і "захисту цінностей" пройшов прем'єр-міністр Рютте і вся правляча коаліція. Це стосується і позиції Гааги щодо української асоціації, і часткової заборони на носіння паранджі в держустановах. У недавньому листі до народу Рютте вдався до характерного для правих популістів тону і виступив проти тих мігрантів, які "зловживають" свободою. Як сказав в інтерв'ю Deutsche Welle нідерландський політолог Андрій Заслове, через Вілдерса межі дозволеного в політичних дебатах зрушилися, і за багато чого з того, що політики говорять зараз, в 1990-х почали б судове переслідування.
Протягом кількох останніх років Нідерланди посилювали свою політику в питанні міграції: наприклад, ускладнилося возз'єднання сімей і отримання подвійного громадянства. Цілком ймовірно, що і надалі політика нідерландських центристів буде зрушуватися вправо, з супутніми обмеженнями для іммігрантів. Особливо якщо в парламенті буде більше прихильників "Партії за свободу". На думку ван дер Тогта, від наступного уряду дійсно можна очікувати більшої жорсткості в питаннях інтеграції та міграції, але радикальні ідеї Вілдерса не будуть взяті на озброєння.
Складно забути і про те, що результат виборів у Нідерландах може прямим чином вплинути на ратифікацію Сенатом цієї країни Угоди про асоціацію України з ЄС.
