RU  UA

Вівторок, 19 березня
  • НБУ:USD 39.80
  • НБУ:EUR 40.00
НБУ:USD  39.80
Здоров'я

Число отруєнь росте, а контроль за харчовою безпекою лише на папері - лікар Людмила Мухарська

Людмила Мухарська про отруєння в закладах громадського харчування

Людмила Мухарська про отруєння в закладах громадського харчування Людмила Мухарська Фото: Апостроф

Останніми місяцями в Україні фіксувалися випадки масових отруєнь у закладах громадського харчування та дитячих таборах. Примітно, що упродовж останніх років кількість отруєнь у таких закладах почала збільшуватися. Зважаючи на цю проблему, держава запровадила обов’язкову систему контролю HACCP (система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок), утім більшість закладів її досі не мають. Як боротися з порушниками та торгівлею продуктами в заборонених місцях, як шукають винного в отруєннях та що робити батькам, якщо дитина отруїлася — в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла лікар-епідеміолог, заслужений лікар України ЛЮДМИЛА МУХАРСЬКА.

— Чому стається так багато отруєнь у літній період? Чи є якась статистика, що діти часто хворіють через те, що з’їли молочне, а чоловіки часто отруюються м’ясом? Чи можна говорити про певні закономірності?

— В такому плані, як ви говорите, статистики немає. Фіксуються здебільшого масові спалахи. У принципі, спалахи різних кишкових інфекцій були завжди. Але ще 5–6 років тому здебільшого фіксувалися спалахи в побуті, коли люди самостійно готують на якісь свята, коли немає де зберігати продукти, коли один холодильник, а 200–300 гостей. Звичайно, у таких випадках виникали спалахи. Але, на жаль, останніми роками фіксуються спалахи саме в організованих колективах, зокрема, в дитячих. Їх стало значно більше за останні роки.

Ми знаємо, що завжди був контроль із боку держави над цією ситуацією, зокрема, і в оздоровчих закладах, які відкриваються влітку. Але на сьогодні такий контроль здійснюється формально, і, як ми бачимо, він неефективний. Держава ввела обов’язкове впровадження системи, яка називається система HACCP. Тобто це система контролю за критичними точками в усіх закладах, де готують їжу. Ця система мала запрацювати ще у 2019 році, але на сьогодні більшість закладів, які займаються обігом харчових продуктів, такої системи не мають.

Ще раз повторюю: система є обов’язковою. Та незважаючи на те, що в законодавстві передбачено близько 13 видів штрафів у тому, що стосується безпечності харчових продуктів, це, на жаль, не призводить до того, що спалахи ліквідуються.

Тут має бути двосторонній нагляд: має бути контроль з боку держави, але також має бути певна відповідальність власників. Не можна контролем охопити абсолютно всі заклади, які займаються харчовими продуктами, оскільки їх дуже багато. Тому тут сподівання, зокрема, і на відповідальність, і на знання цього предмету власниками. Абсолютно забули за так зване гігієнічне навчання або санітарний мінімум. Це не предмет, але це обов’язково проходили.

— Ви кажете про відповідальність власників та держави. Але ж ми своїм попитом формуємо популярність цих кіосків із шаурмою чи лавок просто на вулиці. Що з цим можна робити?

— На жаль, так і є. Краще проходити поряд із метро в годину-пік і закупити все одразу. Але тут має бути інформаційна робота — треба пояснювати людям, що не можна цього робити, не можна купувати з землі. Взагалі не можна купувати там, де не пристосовані місця для продажу.

— Але ж люди вам скажуть, що весь час купували, все нормально було. Кожного дня купують. Що робити?

— Це дійсно так. Але достатньо одного разу, щоби людина захворіла і, не дай Боже, потрапила до лікарні. Утім боротьба з такими стихійними ринками — це також відповідальність поліції. У їхніх нормативних документах це також передбачено, вони мають це контролювати. Я розумію, що, можливо, це важко робити, оскільки вони тут проконтролювали, розігнали всіх, а за хвилину там знову з’явилися люди, які, на жаль, у такий спосіб заробляють собі на життя.

— А хто буде відповідати за такі ситуації? Пригадайте ситуацію в Харкові, в Івано-Франківську. Хто буде відповідати, якщо дитина чи навіть дорослий поїхали кудись відпочивати, пішли до кафе та отруїлися? Як це довести та з кого можна взяти гроші за лікування?

— Довести це можна спокійно. Є така медична дисципліна епідеміологія. Епідеміологи знають, як проводити так зване епідеміологічне розслідування. Це можна довести, було б кому доводити. Епідеміологічну службу не зовсім розігнали, але дуже скоротили. Таких спеціалістів сьогодні, на жаль, в Україні немає.

Хто відповідальний, буде вирішувати суд, але суду треба надати докази. Тут можуть бути винними як постачальники продукції, як виробники, так і реалізатори, люди, які транспортують або зберігають продукцію. Треба довести, у якому місці ця точка вийшла з-під контролю. Тоді суд визначить, хто винний.

— Який алгоритм дій? Отруїлася дитина, що робити батькам?

— Отруїлася дитина — лікарі мають надати їй медичну допомогу. Лікар має заповнити спеціальну статистичну форму та подати її до Держпродспоживслужби. Далі йде розкручування цієї ситуації: фахівці мають виїхати на місце й подивитися, скільки дітей постраждали, якою була причина й таке інше. Якщо це був поодинокий випадок, то лікар просто надає медичну допомогу. Далі батьки вже вирішують, чи писати їм скаргу на такий випадок, чи просто дитина вилікувалася і все. Але цей алгоритм є, треба просто обов’язково повідомляти лікарям.

Читайте також

Вітрянка особливо небезпечна для дорослих: які ускладнення можуть бути

Вітряна віспа у дорослих може призвести до пневмонії, оперезуючого герпесу - коли і скільки разів слід вакцинуватися

Схеми у Helsi: як в Україні лікарі надають фейкові послуги

У медичній системі Helsi почастішали випадки внесення фейкових візитів та медуслух до карт пацієнтів

Новини партнерів