Наприкінці 1980-х років археологи виявили в печері Марго, що в долині річки Маас у Бельгії, останки щонайменше дев'яти жінок, які жили в період мезоліту, понад 10 000 років тому. Через десятиліття потому вченим вдалося реконструювати зовнішність однієї з жінок і, як виявилося, її обличчя зовсім не схоже на сучасних європейських нащадків.
Про це пише MailOnline.
Завдяки досягненням сучасних генетиків жінка з Марго (як її попередньо називають) постала з разюче реалістичним обличчям. Реконструйований бюст людини часів мезоліту зображує жінку середнього віку з блакитно-сірими очима, світлішою, ніж очікувалося, шкірою, охристими плямами на тілі та шкіряним головним убором з пір'я – її риси не схожі на риси сучасних корінних народів.
Жінка з Марго (реконструкція)
ДНК, вилучена з її черепа, який надзвичайно добре зберігся після більш ніж десяти тисячоліть, дозволила дослідникам визначити колір її очей і шкіри, пропонуючи більш детальне уявлення про мезолітичні популяції Європи.
Жінка з Марго (реконструкція)
Жінка жила приблизно 10 500 років тому, у часи, коли останній льодовиковий період щойно ослаб, а ліси Європи вже почали вирувати життям. Вона належала до популяції західноєвропейських мисливців-збирачів, тієї ж групи, що й відома британська людина з Чеддера, останки якої були знайдені в печері Гофа в Сомерсеті. Як і в людини з Чеддера, у неї були блакитні очі, але її шкіра була «трохи світлішою, ніж у багатьох інших особин того ж періоду».
Людина з Чеддера (реконструкція)
«Ми оцінюємо, що на момент смерті жінці було від 35 до 60 років, – пояснила професор Ізабель де Грут, провідний дослідник з походження людини в Гентському університеті. — В антропології важко бути точнішим, маючи лише збережений череп і щелепу».
Хоча причина її смерті залишається невідомою, вчені змогли частково реконструювати її історію за археологічними підказками.
«Вона жила як мисливець-збирач у лісистих ландшафтах», – сказала де Грут, пояснюючи, що її громада селилася в невеликих поселеннях, де вони будували вогнища та виготовляли крем'яні знаряддя праці. Їхній раціон, додала вона, був багатим і різноманітним: «дичина — к олені та кабани, риба, птахи та рослинна їжа, як, приміром, фундук», причому кожна частина тварини використовувалася «для одягу, знарядь праці та кріплень».
Ці люди також могли мати одомашнених собак, і хоча вони переїжджали сезонно, вони, ймовірно, рік за роком поверталися до улюблених місць.
На місці, де в 1988 році були знайдені останки жінки з Марго, були знайдені кістки кількох жінок, але вони були змішаними, що ускладнювало ідентифікацію окремих осіб досі. Для реконструкції було обрано добре збережений череп, який пропонував рідкісний генетичний доступ та анатомічну цілісність.
Нагадаємо, раніше вчені реконструювали обличчя єгипетського фараона Аменхотепа I, який правив 3,5 тисячі років тому і відомий як засновник Долини царів.
