Росія в Україні не лише вбиває людей, руйнує житлові будинки та цивільну інфраструктуру, але й знищує українську культуру. З початку війни росіяни зруйнували або пошкодили понад 400 культурних пам'яток в Україні.
Це і музеї, і пам'ятники, і старовинні будівлі та багато іншого, куди поцілили рашистські снаряди. Та українці не здаються і вже зараз думають над відновленням зруйнованих та захистом існуючих пам'яток культури.
Детальніше про відбудову української культури – у сюжеті Апостроф TV.
Від атаки рашистів під Харковом був зруйнований музей ім. Григорія Сковороди. Від будівлі після російського обстрілу залишилися самі стіни. А після російської атаки 14 липня по Вінниці у місті було вщент розбито Будинок офіцерів, у якому доведеться демонтувати щонайменше половину аварійних конструкцій. А 22 липня стало відомо, що окупанти знищили видатні твори монументального мистецтва – мозаїчні панно "Дерево життя" та "Боривітер" у Маріуполі. Їх у 1967 році створили українські художники Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Зубченко, Борис Плаксій, Григорій Пришедько, Василь Парахін та Надія Світлична.
Та найгучніша атака на українську культуру сталася 10 жовтня, тоді російські ракети у самому центрі Києва пошкодили Будинок вчителя, музеї Ханенків та Шевченка, корпуси та бібліотеку КНУ, Київську картинну галерею, Природничий музей та музей Києва, музеї-квартири Тичини та Бажана, Національну філармонію та Український дім.
В епіцентрі вибуху був і пам'ятник Михайлу Грушевському. У нього розбиті опори, а у мішках застрягли осколки від ракети. Та він залишився неушкодженим. Тут допомогло не диво, а укріплення навколо. Їх почали зводити ще у перші дні війни, розповідає архітектор та реставратор Микола Віхарєв.
"Я особисто прийняв більше ста дзвінків. Я до сліз був здивований, наскільки люди хочуть безкоштовно, коли у Києві не їздив транспорт, без їжі просто день та ніч допомагати", – розповідає архітектор.
Він каже, що людей не зупинили ні ракети над головою, ні загроза оточення Києва.
"Коли ми звернулися до людей, мало хто був у Києві. Але попри це, саме Dovgiy Family допомогли з матеріалами, захистом, підключилися самі та зробили велику справу. Тому моя робота та робота волонтерів, які тоді багато зробили - це, зокрема, завдяки тій допомозі", – каже Віхарєв.
Ще на початку війни пам'ятник Княгині Ользі у Києві був укріплений 175 тонами піску, розфасованому у п'ять тисяч мішків.
"Люди просто приїжджали, відмовлялися від обіду, просто, щоб встигнути зробити роботу, тому що кожен день міг стати останнім для цієї пам'ятки", – згадує архітектор.
Та що робити з пам'ятками, які все ж пошкодили окупанти, починають думати вже зараз. Про це розповідає директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.
"Іде зима та холоди, і якщо не будуть закриті вікна або дахи, де уламками пошкоджені будівлі, то вони будуть руйнуватися", – пояснює чиновник.
Для того, аби обговорити збереження культурної спадщини, у Києві зібрали міжнародну науково-практичну конференцію. В Україні перейняти досвід інших країн та поділитися своїм. Адже перспектива війни у Європі тепер здається не такою вже і захмарною.
"Ми обговорюємо культурну спадщину в умовах війни: як уберегти, відновити пам'ятки, якщо вони пошкоджені, та якими методами реставрувати", – додає Никоряк.
"Одним з партнерів конференції, яка присвячена захисту культурної спадщини в умовах війни, є Dovgiy Family Office. Ми з ними співпрацюємо давно, тому що розділяємо місію компанії – це меценатські прояви, соціальна відповідальність, вкладення у відбудову України як такої", – каже координаторка артпроектів, членкиня міжнародної асоціації мистецтвознавців при ЮНЕСКО Олена Зубкова.
Та не лише відновлюють, а й створюють. Українських митців не зупиняють ані тривоги, ані обстріли. Олена Зубкова каже, умовно всі рефлексії на тему війни можна поділити на дві групи.
"Мистецтво ж рефлексує на все те, що відбувається. Є група, яка дійсно рефлексує, і ескізи прямо вбачають об'єкти з пошкоджених уламків. А інша частина митців про позитив, вона все ж про те, що життя продовжується і вони втілюють свої творчі задуми як на території України ескізним шляхом, так і за кордоном шляхом участі у міжнародних симпозіумах, де дійсно є дуже сильна увага до нашого мистецтва", – розповідає Зубкова.
Наступний проект стосуватиметься пошкодженої буревієм липи Петра Могили, а саме частини стовбуру та гілля.
"Ми дійшли висновку, що саме в неушкодженому, як-то кажуть, у первісному вигляді стовбур та гілля краще зберегти через арт-об'єкт. Тому на весну 2023 року запланована презентація арт-об'єкту Re-Forma, який буде створений на 100% з ушкодженого гілля. І ми маємо надію побудувати та встановити його саме в локації, звідки це гілля до нас прийшло. Тобто буде відбуватися такий діалог між липою Петра Могили та сучасним прочитанням цього дерева, цієї історичної культурної ботанічної пам'ятки вже у сучасній формі", – каже кураторка артпроекту.
За підрахунками аналітиків, адаптація після війни для українців триватиме від 5 до 20 років. Бо росія вбиває не лише людей, а й культуру. За даними Мінкульту станом на кінець жовтня росіяни пошкодили або зруйнували 171 пам'ятку, 146 старовинних будівель, 58 пам'ятників та творів мистецтва та 44 музеї.
Нагадаємо також, що вчені Національного науково-природничого музею після чергових російських обстрілів Києва просять врятувати експозиції. Зокрема йдеться про зразки зниклих та унікальних тварин.
