У вівторок, 5 вересня, Верховна Рада 329 голосами ухвалила закон №9587-д "Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
Читайте: Порушила закон про декларування: суд визнав винною депутата Верховної Ради
За його словами, за прийняття законопроєкту в цілому проголосували 305 народних депутатів.
Також він зазначив, що депутати підтримали одну із чотирьох спірних поправок, внесених напередодні Комітетом з питань правоохоронної діяльності.
Зокрема, у документі залишилась поправка, що декларант може уникнути притягнення відповідальності за надані недостовірні відомості на суму до 1,3 млн грн у випадку добровільної сплати штрафу.
Але інші правки не зібрали необхідних для цього 226 голосів. Йдеться про поправку, яка передбачала, що якщо чиновник не задекларував орендоване майно, то при визначенні покарання враховували б лише суму, яку декларант платить за оренду. Це б дозволило уникнути відповідальності за користування дорогим майном за заниженою вартістю. Ця правка також дозволяє уникнути відповідальності за недекларування активів, де декларант є не прямим власником, а бенефіціаром.
Також депутати не підтримали поправку, яка дозволяла виключати порушників з реєстру корупціонерів.
Не набрала й необхідної кількості голосів поправка, яка дозволяла не вносити до реєстру корупціонерів тих посадовців, сума недостовірних даних у деклараціях яких не перевищує 1,3 млн грн.
Зазначимо, що у пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що метою його ухвалення є "необхідність автоматизації оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несвоєчасне подання декларації".
Законопроєкт вносить зміни до КУпАП та закону "Про запобігання корупції", які передбачають можливість автоматичної фіксації несвоєчасного подання декларації посадовцем і встановлення, що воно є протиправним у разі пропуску терміну подання декларації без поважних причин.
Як уточнив нардеп від ЄС Олексій Гончаренко, також нардепи проголосували за відновлення електронного декларування, яке передбачає подачу декларацій за поточний рік, а також за 2021 та 2022 роки.
Військові, які беруть участь в бойових діях, подаватимуть декларації через 90 днів для подання е-декларації після закінчення бойових дії або демобілізації.
У той же час, додав він, "Слуги народа" провалили включення в перелік субʼєктів, які мають декларувати свої статки, радників Офісу президента.
Нагадаємо, що у лютому президент України Володимир Зеленський відповів на петицію з вимогою відновити електронне декларування доходів державних службовців, яке було скасовано у березні 2022 року.
- Вас може зацікавити:
Вкрали з бюджету понад 1 млрд гривень: колишнім топ-чиновникам Міноборони оголосили підозру
"Це не сталінізм”: Зеленський запропонував прирівняти корупцію до держзради на час воєнного стану
"Заробляв" на гуманітарці: НАБУ викрило схему заступника міністра
