Верховна Рада у п'ятницю, 8 грудня, затвердила законопроєкти, які необхідні для подальшої євроінтеграції України.

Про це йдеться у матеріалі РБК.

Мова йде про законопроєкти щодо діяльності антикорупційних відомств. Також, за словами журналістів, були враховані зміни у законодавстві у сфері захисту національних меншин.

Читайте також: "Зелене світло" з умовами: що означає для України рекомендація Єврокомісії

Зокрема, Верховна Рада ухвалила законопроєкти, на яких наполягала Європейська комісія:

• законопроєкт №10203-1 передбачає розширення штату Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
• законопроєкт №10262 дозволяє Національному агентству з запобігання корупції (НАЗК) перевіряти майно чиновників, придбане до призначення на посаду;
• законопроєкт №10060 передбачає посилення самостійності САП як органу, який підпорядковувався Офісу Генпрокурора;
• законопроєкт №10288-1 щодо захисту прав національних меншин в окремих сферах з урахуванням рекомендацій Ради Європи.

Ухвалення важливих євроінтеграційних законопроєктів відбулося напередодні саміту ЄС 14 грудня, на якому може віришится питання щодо старту переговорів про членство України. Відповідні документи вже підписав очільник держави Володимир Зеленський.

За словами журналістів, ухвалені законопроєкти передбачають розширення чисельності НАБУ, збільшення повноважень НАЗК, посилення самостійності САП (антикорупційна прокуратура має стати незалежним органом та отримати статус юридичної особи публічного права). Варто зазначити, що Угорщина вимагала від України ухвалити якнайшвидше Закон про захист прав нацменшин, звинуваючи Київ в "утисках угорського населення на Закарпатті".

"У класах з навчанням мовами національних меншин гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою. Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 мовою відповідної нацменшини, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту згідно з правилами, що існували до набуття чинності нового закону. Окремо варто зазначити, що мовні положення в законі про захист прав нацменшин не стосуються російської – мови країни, яку було визнано ВР державою-агресором", - додали журналісти у своєму матеріалі, пояснюючи нюанси закону про захист прав нацменшин.

Раніше ми розповідали, що у Європі вже готують палиці в колеса.

Вас може зацікавити:

Не на часі: скільки українців готові відкласти вступ до ЄС

Наша мета - 2030: коли Україна стане повноправним членом ЄС

Контури визначили, а що далі? Головні результати зустрічі глав МЗС ЄС у Києві