На засіданні Ради національної безпеки і оборони України в четвер, 11 березня, СБУ отримала доручення вивчити обставини ратифікації у Верховній Раді так званих Харківських угод, які стали однією з причин російської анексії Криму та війни на Донбасі в 2014 році. Деяким тодішнім народним депутатам можуть пред'явити підозру в державній зраді.
"Апостроф" нагадує, в чому полягав сенс підписаних з Росією домовленостей в Харкові і публікує повний список тих, хто підтримав це рішення в Раді.
Як відомо, так звані Харківські угоди були підписані 21 квітня 2010 року, а їх ратифікація в українському парламенті відбулася через шість днів. Майже тиждень після підписання преса і широка громадськість були позбавлені можливості ознайомитися з офіційним текстом домовленостей з Росією.
Тільки після ратифікації цього документа Верховною Радою стало відомо, що Харківські угоди продовжують термін перебування на території Криму Чорноморського флоту Російської Федерації на 25 років - до 28 травня 2042 року. При чому після цієї дати угоду автоматично продовжувалося кожні п'ять років, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Угоди.
Відповідно до цього документа, оплата за перебування російського флоту складалася з щорічних платежів в 100 мільйонів доларів на рік, починаючи з 2017 року. Крім того, Україні надавалися знижки на вартість російського газу за діючим контрактом між НАК "Нафтогаз" України і ВАТ "Газпром". При вартості 333 долари і вище за тисячу кубометрів газу знижка становила 100 доларів США, при вартості нижче 333 доларів США - 30% від ціни.
Головними лобістами ратифікації Харківських угод були:
- Володимир Литвин (в той час голова Верховної Ради)
- Андрій Клюєв (в той час перший віце-прем'єр-міністром України)
- Олег Царьов (член політради Партії регіонів)
- Вадим Колесніченко (заступник голови фракції Партії регіонів)
- Володимир Олійник (один з головних спікерів Януковича під час Революції Переваги)
- Микола Злочевський (міністр охорони навколишнього середовища);
- Павло Лебедєв (міністр оборони з 2012 по 27 лютого 2014 роки)
- Дмитро Саламатін (генеральний директор "Укроборонпрому" 2010-2012 рр)
- Ельбрус Тедеєв (головний в групі "бійців" серед депутатів ПР)
- Нестор Шуфрич (був у той час міністром надзвичайних справ).
Коментуючи рішення доручити Службі безпеки України проаналізувати обставини ратифікації цих угод, секретар РНБО Олексій Данілов особливо відзначив екс-спікера Ради Володимира Литвина і підкреслив, що серед тих, хто підтримав цей документ, багато діючих українських політиків і великих бізнесменів, в діях яких, можливо, були ознаки кримінального злочину - державної зради.
"Тут дуже багато цікавих персонажів, які продовжують перебувати в українській політиці. Деякі з них, як, наприклад, пан Литвин, пропонує себе на посаду ректора державного університету. Я перепрошую, але мені було б соромно дивитися в очі студентам", - сказав секретар РНБО.
"Апостроф" публікує повний список тих, хто голосував у Раді за Харківські угоди.
Як повідомляв "Апостроф", на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 11 березня обговорювалися вісім питань, серед яких - питання про повернення в державну власність авіабудівного підприємства "Мотор Січ".
