Щедрий вечір - традиційне православне свято для українців, у якому не обійшлося без дохристиянських звичаїв. До того ж у цей день, 13 січня, вшановують святу Меланію, а 14 січня святого Василя. Зараз свята поєднались, і в народі їх називають свято Василя і Маланки.
Про історію свята, традиції, прикмети та заборони у цей день розповідає співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька, інформує "Твоє місто".
Так, в Україні на Старий Новий рік дівчатам заведено щедрувати, а хлопцям – маланкувати, тобто переодягатися у Маланку чи то на Козу, які є уособленням родючості. Саме цей герой за сценарієм є парою Василю, а у такому гермафродитному образі Маланки втілюється ідея, що в одній особі є чоловічий і жіночий початок.
Читайте також: Коли щедрувати та посівати на Старий Новий рік: корисна пам'ятка, щоб не плутатись
Окрім цього, основними героями дійства також є дід, циган, поліціянт, часто також представники політичної еліти різних часів.
На відміну від колядників, які заходять до хати та бажають щастя, родючості та добробуту, поведінка маланкарів є прямо протилежною – раніше вони вимазували білий припічок сажею, чіплялися до всіх та робили всілякі збитки.
Така гротескна поведінка символізувала досягнення хаосом свого апогею та перехід на новий рівень у Новому році, коли усі справи мали упорядкуватися.
Звичаї Маланки побутують й сьогодні, здебільшого вони розповсюджені на заході України, зокрема в Карпатах, Поліссі, на Покутті, у Чернівецькій області. Цікаво також, що існує два терміни: "Меланка" (меланкувати) та "Маланка" (маланкувати). Перший термін поширеніший на Сході України, другий – на Заході.
Раніше ми писали, коли Старий Новий рік святкують в Україні.
