Для розв'язання проблеми кредитів в Україні, яка значно розгорілась після повномасштабного російського вторгнення, Верховна Рада ухвалила законопроекти, що спрощують умови погашення та дозволяють відстрочити борги за кредитами.

У ситуації розбирався "Апостроф".

Читайте також: Нема чим платити по кредитам: як врятувати мільйони українців від зубожіння

"Багато хто був змушений покинути свої будинки, втратив роботу або зіткнувся з істотним зниженням доходів. І ті з них, хто з початком війни мав непогашені кредити, втратили можливість їх виплачувати. Банки ж почали нараховувати "несумлінним" платникам штрафні санкції, які належать за кредитними договорами". Це збільшив і без того непосильний борговий тягар", - йдеться у матеріалі.

Зазначається, що при цьому ні банки, ні влада поки що точно не можуть сказати, скільки в країні таких боржників.

"Очевидно, що ситуація зайшла в глухий кут. Адже якщо людина не здатна вносити платежі за кредитом у звичайному розмірі, то з нарахуванням штрафів вона його тим більше платити не зможе. Таким чином, велика кількість позичальників постала перед фактом заборгованостей, що стрімко зростають, і малоприємним спілкуванням з колекторами”, - пише автор.

У матеріалі зазначається, щоб на проблему звернула увагу держава, знадобилось більше року. Нещодавно парламент ухвалив законопроект №9051 "Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про споживче кредитування" про особливості нарахування відсотків за споживчими кредитами під час воєнного стану". Цей документ передбачає умови, на яких банки будуть зобов'язані реструктуризувати споживчі кредити громадян, які постраждали від війни, а також умови, на яких така реструктуризація зможе відбутися.

"Насамперед слід зазначити, що під дію закону не підпадають іпотечні кредити, видані з метою придбання житла чи автомобілів, наданих банку під заставу (іпотеку). Питання реструктуризації цих кредитів було нормоване наприкінці минулого року іншим законом", - йдеться у статті.

Щодо споживчих кредитів (взятих на придбання побутової техніки, меблів, інших предметів споживання чи послуг), про які йдеться у зазначеному законопроекті, то реструктуризація також стосується далеко не всіх випадків. Їй підлягають кредити лише осіб, котрим місцем проживання чи кинутим місцем проживання є територія, де ведуться чи велися бойові дії, чи тимчасово окупована територія. Список адміністративних одиниць, які мають такий статус, складає та затверджує Кабмін. Знайти його можна на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Крім цього позичальник обов'язково повинен відповідати двом наступним критеріям:

• наявність у нього на момент набрання чинності цим законом невиконаного зобов'язання перед кредитором. Якщо до цього моменту позичальник сумлінно виконував свої зобов'язання за кредитом, то може продовжувати це робити, реструктуризація йому не потрібна.
• відсутність станом на 24 лютого 2022 року простроченої заборгованості за кредитом. Або якщо вона на той момент була, то до дня реструктуризації вона має бути погашена.

"Таким чином, отримати можливість реструктуризації перед банком може лише боржник, у якого виник борг виключно після російського вторгнення", - наголошує автор матеріалу.

Але це ще не все. Крім зазначених вище обов'язкових умов, позичальник повинен відповідати ще принаймні одному з таких критеріїв:

• Єдиним джерелом його доходу має бути пенсія, державна соціальна чи благодійна допомога.
• Споживач чи член його сім'ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, а його та його сім'ї сукупний місячний дохід не перевищує двох мінімальних зарплат (на сьогодні це 13,4 тисячі гривень).

"Таким чином, реструктуризація фактично торкнеться лише пенсіонерів та офіційно зареєстрованих безробітних серед переселенців. А ті, хто має роботу, можуть розраховувати на реструктуризацію лише за умови, що вони самі чи хтось із членів їхньої родини є інвалідом однієї категорії (інвалідом війни). Адже для інших категорій інвалідів – жодних послаблень”, - наголошується у матеріалі.

Раніше "Апостроф" повідомляв, що Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроект щодо цифровізації виконавчого провадження, який передбачає автоматичний арешт коштів на депозитних рахунках боржників.

Вас також може зацікавити:

Нові пільги для військових: хто заплатить за лікування та навчання їхніх дітей

Піар на військових та їхніх дітях: які пільги задумали нардепи

Чи є відповідальність за прострочення кредиту під час війни: роз'яснення юристів