У п'ятницю, 1 вересня, виповнюється 40 років від дня авіакатастрофи, яка мало не привела світ до ядерної війни - цього дня 1983 року радянський винищувач збив над Сахаліном пасажирський "Боїнг" корейських авіаліній, усі пасажири та члени екіпажу загинули.
"Апостроф" пропонує згадати, що трапилося того дня і хто був головною дійовою особою тієї трагедії.
Літак Boeing 747-230B авіакомпанії Korean Air Lines (KAL) виконував плановий міжконтинентальний рейс KE007 (позивний - KAL 007) за маршрутом Нью-Йорк - Анкоридж (США) - Сеул (Південна Корея).
Читайте також: Річниця початку Другої світової війни: найважливіші факти та інфографіка
Літак за 3 роки та 1 місяць до катастрофи
Політ мав проходити над нейтральними водами Тихого океану та Японією, але через помилку пілотів (неправильно встановлену аеронавігаційну систему - "Апостроф") літак відхилився від курсу і увійшов у закритий повітряний простір Радянського Союзу над Камчаткою та Сахаліном.
На той момент між Заходом та Сходом (США та їх союзники з одного боку та СРСР та його союзники – з іншого) йшла "Холодна війна". До того ж у 1979 році Радянський Союз ввів свої війська до Афганістану, що лише посилило напруженість у відносинах двох наддержав.
У ніч із 31 серпня на 1 вересня 1983 року рейс KAL-007 піднявся з аеропорту Анкоридж на Алясці, куди він прибув із Нью-Йорка і взяв курс на Сеул. Майже відразу після вильоту літак почав відхилятися від курсу.
Запланований та реальний маршрут рейсу KAL-007
Командиром корейського літака був 45-річний Чон Бьонін, досвідчений пілот, який до цього служив у ВПС Південної Кореї. Він пропрацював у цивільній авіації 11 років (з 1972 року - "Апостроф"), налітав 10 627 годин, 6619 з них - на Boeing-747.
Чон Бьонін, пілот KAL-007
Цього дня над Тихоокеанським узбережжям СРСР літали американські літаки-розвідники Boeing RC-135: їхньою ціллю була фіксація можливих випробувань нової радянської міжконтинентальної балістичної ракети. Пізніше радянські військові скажуть, що зафіксували на радарі два невідомі літаки: один полетів углиб території СРСР, а інший продовжив літати поряд із кордоном.
СРСР помилково прийняв корейський пасажирський лайнер за літак-розвідник Boeing RC-135
Після відхилення від курсу корейський "Боїнг" пролетів над радянськими військовими базами у районі Камчатки. Сили ППО СРСР не встигли його перехопити і він полетів у бік міжнародного повітряного простору, щоб потім пролетіти вже над Сахаліном.
На цей раз ППО виявила літак: офіцер ВПС СРСР Геннадій Осипович, пілот перехоплювача СУ-15, вилетів на пошуки порушника.
Геннадій Осипович, пілот радянського літака СУ-15. Помер у 2015 році
Літак СУ-15.
Спочатку з корейським "Боїнгом" спробували встановити контакт за допомогою спеціальних сигналів: Осипович зробив попереджувальні постріли у бік лайнера, але відповіді не було. Про це свідчать дані аудіоперехоплення розмови між Осиповичем та радянським командуванням на землі - розмову записали японські та американські диспетчери.
Пізніше Осипович скаже, що на його літаку були бронебійні, а не трасуючі снаряди, які добре видно вночі. Ймовірно, це причина, чому корейський екіпаж не відреагував. Також радянський пілот заявив, що бачив бортові вогні на лайнері - це означало, що літак був пасажирським.
Далі "Боїнг" знизив швидкість до 400 км/год (за приладом), що радянський пілот прийняв за спробу уникнення перехоплення - подальше зниження швидкості призвело б до звалювання перехоплювача у штопор. Коли в KAL-007 залишалися лічені хвилини до виходу з повітряного простору СРСР, Осипович отримав наказ знищити ціль.
Радянський винищувач випустив у бік корейського "Боїнга" дві ракети: перша не долетіла до цілі, друга вибухнула поруч з хвостом літака, пошкодивши управління. Цей епізод показано в одному з художніх фільмів, знятих на Заході наприкінці 1980-х років.
Вже 5 вересня 1983 року, під час виступу на телебаченні, президент США Рональд Рейган звинуватив СРСР у тому, що сталося, і включив фрагмент перехоплення розмови Осиповича з радянським командуванням.
"Пуск здійснив, ціль знищено, виходжу з атаки", - сказав тоді Осипович.
В результаті "Боїнг" впав у протоку Лаперуза, за 37 км від Сахаліну: всі 269 людей на борту загинули. Серед них був американський політик Ларрі Макдональд.
Наказ на знищення літака віддали командир 40-ї винищувальної авіаційної дивізії Анатолій Корнуков та командувач військами Далекосхідного військового округу Іван Третяк. Обидва, до речі, є уродженцями України: Корнуков народився у Стаханові (історична назва - Кадіївка, з 2014 року місто окуповане Росією) Луганської області (більша частина захоплена Росією у 2022 році), а Третяк народився у селі Мала Попівка Полтавської області.
Анатолій Корнуков, командир авіабази на Сахаліні, згодом – головком ВПС Росії. Помер у 2014 році
Іван Третяк, командувач військами Далекосхідного військового округу. Помер у 2007 році
Радянська влада спочатку не визнавала факту знищення саме цивільного літака, але потім начальник Генерального штабу ЗС СРСР Микола Огарков провів прес-конференцію, де заявив, що літак нібито виконував "шпигунську місію".
Микола Огарков, начальник Генштабу ЗС СРСР під час прес-конференції, присвяченій KAL-007. Помер у 1994 році
Доля "чорних скриньок" літака довгий час була невідомою: лише в 1992 році, вже після розпаду СРСР, Росія відкрила доступ до них. Це рішення ухвалив тодішній президент Борис Єльцин.
Перший президент РФ Борис Єльцин передає Південній Кореї "чорні скриньки" KAL-007 під час візиту до Сеула. 1992 рік
Фахівці Міжнародної організації цивільної авіації вивчили записи розмови пілотів: наразі один із фрагментів доступний для прослуховування на YouTube.
Пілоти корейського літака гадки не мали, що відхилилися від курсу: навіть тоді, коли радянська ракета влучила в лайнер, вони продовжували вважати, що летять правильним маршрутом.
Ця катастрофа призвела до того, що СРСР (його правонаступницею стала Росія - "Апостроф"), США і Японія створили єдину систему стеження за рухом авіатранспорту над північною частиною Тихого океану. Також було встановлено прямий зв'язок між диспетчерськими службами всіх трьох країн.
Раніше "Апостроф" повідомляв про те, як Україна відзначала День Незалежності у 2023 році.
- Вас також може зацікавити:
Річниця катастрофи МН 17: у ЄС закликали Росію визнати провину у вбивстві невинних людей
Річниця теракту в Оленівці: що сьогодні відомо про загибель українських полонених
Річниця катастрофи підводного човна "Курськ": хронологія подій та цинічна заява Путіна
