Запозичення входять до системи української мови здебільшого з оригінальним наголосом мови-джерела й зміна позиції наголосу може відбуватися, коли іноземне слово відповідає українським структурним типам лексем або наближається до них.
На прикладі "піцЕрія" чи "піцерІя" це пояснює ресурс kyivdictionary.
Слова "піцерія" українські словники здебільшого не фіксують, адже запозичення поширилося в Україні лише з розвитком в країні закладів іноземної культури харчування, тобто порівняно нещодавно. Тому ця лексема для української мови є відносно новою.
Читайте: "Гарно виглядаєш": що не так з компліментом і як сказати правильно
Слово піцерія (pizzeria) походить з італійської мови, де воно наголошується лише на передостанньому складі: pizzerìa, а не на літері "е".
Суфікс -erìa (-ері́я) є типовий для італійської словотвірної моделі та є один з найбільш продуктивних суфіксів, що позначають заклади: acciaieria, biglietteria, birreria, libreria, pizzeria, tabaccheria тощо. Тут наголос на суфіксі відіграє згадану роль виокремлення морфеми з основним значенням слова: pìzza (продукт харчування) → pizzerìa (заклад, де подають піцу).
Якщо уявити, що в українській мові певним чином усталилася б модель наголошування слова піцерія на літері е, тоді слід було б послідовно зсувати наголоси в інших подібних італійських утвореннях, які ще менш задаптовані до системи української мови, а проте вже фігурують у назвах закладів та в спеціалізованих виданнях: трато́рія (замість правильного оригінального trattorìa), осте́рія (замість osterìa), пастиче́рія (замість pasticcerìa) тощо. Таке штучне зсунення наголосу не має підґрунтя. Отже, як вважають мовники, правильний наголос у слові піцері́я має бути саме на передостанньому складі.
Нагадаємо, що українці, які переходять з російської на українську, часто неправильно перекладають вислів "пришло в голову".
- Вас може зацікавити:
Тільки не Турція і Білорусія: як правильно українською називати країни світу
"Олія, масло, мастило": чим відрізняються ці слова українською та російською мовами
Жодних "пішли" і "давайте": як ввічливо звертатися до людини українською із проханням
