Що потрібно знати про перенесення ембріонів
новини компаній
Перенесення ембріона в матку, або ембріотрансфер - завершальна частина програми екстракорпорального запліднення (ЕКО). По суті, всі попередні етапи є підготовкою до неї, і від того, наскільки вона успішною буде, залежить результат усіх зусиль. Як відбувається ембріотрансфер та від чого залежить його успіх?
Що передує перенесенню ембріонів
Щоб отримати ембріон, готовий до перенесення в матку, спочатку у жінки витягають яйцеклітини, запліднюють їх спермою партнера або донора, а потім дають ембріону сформуватися та підрости до стадії, коли він буде готовий імплантуватися в ендометрій. По етапах цей процес виглядає так:
- Стимуляція яєчників для одержання яйцеклітин, індукція овуляції.
- Вилучення яйцеклітин.
- Запліднення яйцеклітин у лабораторних умовах, контроль утворення ембріонів.
- Культивація ембріонів.
- Вибір якісного ембріона і перенесення його в матку.
Є варіанти ЕКЗ, коли після культивації ембріонів їх заморожують, а переносять у матку через деякий час може пройти кілька тижнів, а може і кілька років.
Як відбувається перенесення ембріонів
Ембріолог вибирає найкращі ембріони за два чи три дні до перенесення їх у матку. Є спеціальні методи, що допомагають визначити ряд характеристик ембріона, щоб не було помилки, наприклад, метаболічне профілювання та преімплантаційна генетична діагностика. Якщо в результаті запліднення вийшло багато ембріонів гарної якості, ті, що не будуть перенесені в матку, можуть бути заморожені і використані в майбутньому.
Процес ембріотрансферу відбувається під ультразвуковим контролем. Він нагадує огляд у гінекологічному кріслі із взяттям цервікального мазка: у піхву вводиться гінекологічне дзеркало, яке відкриває шлях до шийки матки. Потім лікар вводить у канал шийки матки тонкий катетер з ембріоном усередині і потім, натискаючи на поршень, обережно випускає ембріон у матку. Катетер витягають і перевіряють — чи справді ембріон вийшов, чи потрібна друга спроба. Відразу після завершення процедури жінці пропонують трохи полежати, а потім вона може вирушати додому.
Весь процес перенесення займає трохи більше 15 хвилин. Він безболісний, тому не потребує анестезії, хоча незначний дискомфорт може бути присутнім і під час процедури, і кілька днів після неї. Зазвичай найнеприємнішим жінки називають відчуття від наповненого сечового міхура, що необхідно для УЗД. Відразу після завершення перенесення сечовий міхур можна випорожнити.
Повторний прийом призначається через два тижні, в цей час вже можна визначити, чи ембріон імплантувався, тобто виявилося успішним штучне запліднення.
Варіанти ембріотрансферу
Є кілька варіантів перенесення ембріонів, хоча жодних відмінностей у самій процедурі вони не мають, відрізняється лише підготовка:
- Перенесення до матки свіжих ембріонів. Свіжі - це ембріони, отримані в тому ж циклі, тобто за кілька днів до перенесення.
- Перенесення заморожених, а після розморожених ембріонів його називають кріопереносом, або переносом у кріопротоколі. Ембріони, що зазнали кріоконсервації, у кілька етапів розморожують приблизно за годину до перенесення, а далі все відбувається стандартно.
- Перенесення бластоцистних ембріонів. Стандартно ембріони переносили третій день після запліднення. Однак, за деякими даними, перенесення ембріона на стадії бластоцисти (п'ятий-шостий день після запліднення) має більше шансів на успіх. Зараз у багатьох клініках саме цей варіант ембріотрансферу використовується за умовчанням.
- Допоміжний хетчінг. Це ослаблення зовнішньої оболонки ембріона перед його перенесенням у матку. Вважається, що надрив зовнішнього шару оболонки допоможе ембріону імплантуватися в ендометрій.
Від чого залежить успіх ембріотрансферу
Те, наскільки перенесення ембріона буде успішним, меншою мірою залежить від виду перенесення. Головним фактором успіху є здоров'я жінки, її генетичні дані та причина безпліддя.