Ліквідація верхівки іранського режиму спровокувала не лише масштабне пропагандистське шоу всередині країни, а й глибоку кризу спадкоємності влади. Призначення сина Аятолли Хаменеї наступником всупереч релігійним канонам та вихід Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) з-під контролю офіційного Тегерана ставлять країну на межу громадянської війни.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень Пента Олександр Леонов.
Він зазначив, що пропагандистські акції на кшталт масових зборів людей і показового жалобного шоу навколо смерті Алі Хаменеї мають на меті об’єднати націю і легітимізувати нового наступника — сина Хаменеї. Однак його призначення зустріло опір суспільства та еліт, оскільки суперечить канонам ісламської революції і створює відчуття релігійної монархії.
"Це пропагандистська акція, яка має об'єднати націю навколо людини, яка її очолювала. За мусульманськими канонами з Аятолли роблять мученика і героя. Але є один нюанс: обрано новим наступником сина Хаменеї. Це сприйнято суспільством і елітою не дуже добре, суперечить канонам ісламської революції і фактично перетворює Іран на релігійну монархію", — зазначив Леонов.
Експерт додав, що внутрішня напруга посилюється через те, що частина військових структур, зокрема КВІР, може діяти автономно, іноді всупереч владі, що створює ризик розколу в елітах.
"КВІР, який завжди був державою в державі, зараз фактично вийшов з-під контролю і, можливо, намагається встановити військово-релігійну диктатуру, зокрема за рахунок нового наступника. Це може спричинити спротив і розкол серед еліт", — пояснив Леонов.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він також зазначив, що можливі нові повстання та військові загострення, зокрема з боку іракських курдів, можуть підсилити дестабілізацію країни, тоді як зовнішній вплив Росії на ситуацію значно обмежений.
"Є інформація, що Іран намагався активувати пункт у двосторонній угоді з Росією про військову допомогу, і Росія відмовила. Це показує, що у Путіна немає можливості ані захистити, ані допомогти режиму. Взагалі, це вже третій режим, який падає, де Росія висловлює занепокоєння: режим Башара Асада в Сирії, режим Мадуро у Венесуелі та режим Аятолли в Ірані", — підкреслив політолог.
На думку експерта, майбутнє Ірану залежатиме від інтенсивності внутрішніх повстань та дій зовнішніх гравців. Хоча повна окупація країни малоймовірна, наземна операція за підтримки арабських монархій може забезпечити контроль над узбережжям та розблокувати світову торгівлю.
"Я не вірю в повну окупацію країни. Але за допомогою перських монархій можна взяти під контроль узбережжя, в тому числі Ормузьку протоку, і зняти тиск на світову економіку. Скоріше за все не буде того режиму, який фінансував проксі та дестабілізував ситуацію на Близькому Сході. Один із можливих сценаріїв — громадянська війна або тривала дестабілізація самого Ірану", — підсумував Леонов.
Він наголосив, що наразі світ очікує на зустріч Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном у квітні, результати якої залежатимуть від того, чи вдасться Вашингтону остаточно "розібратися" з іранським питанням.
Як повідомляв "Апостроф", 1 березня президент США Дональд Трамп заявив про смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Американський президент заявив, що "масовані та точкові бомбардування" триватимуть стільки, скільки буде потрібно для досягнення миру на Близькому Сході та у світі.
Російський диктатор Володимир Путін назвав загибель Хаменеї "цинічним вбивством із порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права".
В Ірані після загибелі Алі Хаменеї новим верховним лідером стане його син Моджтаба Хаменеї.
Події на Близькому Сході, зокрема швидке повалення режиму Асада, арешт Мадуро та ліквідація Хаменеї, посилюють параною Путіна щодо власної безпеки та можуть підштовхнути його до ще більшої впертості у війні проти України, адже він бачить у перемозі єдиний спосіб уникнути долі цих диктаторів.
