Держави на кордоні з РФ та Білоруссю будують масштабні оборонні лінії, розширюють армії й готуються у перші дні потенційного конфлікту спиратися на власні сили через невизначеність щодо підтримки з боку США.
Про це повідомляє Politico.
Журналісти Axel Springer Global Reporters Network проаналізували три ключові ділянки східного кордону Європи — фінсько-російську межу, укріплення Польщі біля Калінінграда і Білорусі, а також литовську частину Сувалкського коридору. Країни континенту активізували оборонні приготування на тлі нарощування Росією військової присутності та побоювань, що Вашингтон після переобрання президента США Дональда Трампа може переглянути зобов'язання за статтею 5 НАТО. Сумніви посилилися після війни в Ірані, коли американська сторона пригрозила зміною політики в альянсі через відмову європейців долучитися до конфлікту.
Фінляндія, яка має найдовший сухопутний кордон НАТО з РФ завдовжки 1343 кілометри, тримає переходи закритими з 2023 року. За словами полковника Матті Піткяніітті та голови парламентського оборонного комітету Юкки Копри, країна розуміє, що перший удар доведеться стримувати самостійно, ще до активації статті 5. Головним оборонним активом Гельсінкі залишається сама географія — густі ліси та суворий зимовий клімат, де в межах навчань "Північна зірка 26" та "Карельський меч 26" уже тренувалися діяти війська союзників.
Водночас Польща розвиває проєкт "Східний щит" вартістю близько €10 млрд, презентований прем'єром Дональдом Туском у листопаді 2024 року. Ця інженерна система з протитанкових ровів, бункерів та мінних полів уздовж 800 кілометрів кордону є частиною загальноєвропейської Лінії стримування, хоча на деяких ділянках будівництво поки залишається перспективним. Крім того, Варшава пришвидшила створення системи протидії дронам SAN після інциденту із залітанням 19 російських безпілотників, знищення яких авіацією НАТО коштувало євро на суму в еквіваленті кількох млн.
Найменше простору для маневру мають країни Балтії, які будують спільну Балтійську оборонну лінію із протитанковими ровами й бункерами. Командувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас зазначає, що системи попередження фіксують активність ворога, проте Литва, Lатвія та Естонія занадто малі й близькі до супротивника, щоб "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані лише 65-кілометровим Сувалкським коридором. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попередив, що в найгіршому сценарії Балтії доведеться воювати самостійно до двох тижнів без підкріплення від віддалених союзників.
При цьому німецькі та литовські посадовці наголошують, що видима підготовка РФ до нападу дозволить НАТО зреагувати на ранній стадії. На тлі цих загроз Фінляндія, Польща та країни Балтії спільно вийшли з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, оскільки Росія ніколи не приєднувалася до договору і активно використовує цю зброю.
ЗМІ писали, що Росія дедалі більше стикається з труднощами як на полі бою, так і в тилу, що може змусити Кремль вдатися до нової масштабної мобілізації.
