РУС. | УКР.

суббота, 21 октября
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.50
Политика
Мнение

Перемир’я 2.0 – коротке затишшя чи мирний механізм урегулювання конфлікту на Донбасі?

5 вересня 2014 року у Мінську контактна група в складі представників України, Росії та ОБСЄ підписала домовленості щодо двостороннього припинення вогню, які в силу у той же день. Домовленості налічують 12 пунктів і були засвідчені підписами п’яти сторін, у тому числі представниками ЛНР і ДНР, хоча останні брали участь у засіданнях тристоронньої групи неофіційно.

Цей факт, а також вимога прийняти закон про недопущення переслідування осіб у зв’язку з подіями на Донбасі свідчить про перші кроки стосовно визнання самопроголошених республік повноцінними сторонами конфлікту. Такий розвиток подій буде особливо вигідний Росії, якій вдасться частково зняти з себе відповідальність за конфлікт на Донбасі, принаймні в очах світової спільноти. Крім того, це може стати початком перетворення районів Донбасу, які контролюються сепаратистами, на український аналог Придністров’я.

Відповідно до домовленостей, українська влада обіцяє здійснити децентралізацію, в тому числі прийняти закон України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (Закон про особливий статус) і провести дострокові місцеві вибори на цій території. Росія і Україна розуміють цей пункт по-різному, але виключення терміну «федералізація» з тексту протоколу вже є невеликою перемогою української влади.

Крім того, в умовах передвиборчої кампанії прийняття такого закону викликає багато питань, оскільки в парламенті відсутня стабільна більшість, а кожна з політичних груп намагатиметься проштовхнути свій текст. Порошенко пообіцяв внести відповідний законопроект вже наступного тижня. При цьому невідомо, як Росія і проросійські бойовики оцінять цей проект документу і чи матимуть вони можливість впливати на його редагування.

Позитивним моментом є те, що мова йде не про всю територію двох областей, а про їх окремі райони. Наразі сепаратисти контролюють менше третини території Донбасу. Оскільки бойовики продовжують активний наступ на кількох напрямках за російської підтримки, залишається невідомим те, на яких рубежах вони прагнуть закріпитися.

Чи не головними пунктами домовленостей є двостороннє припинення вогню та моніторинг з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї. Однак проросійські сепаратисти продовжують обстрілювати позиції АТО, хоча і роблять це менш інтенсивно. Згідно повідомлень РНБО за три з половиною дні так званого перемир’я українські військові були обстріляні 89 разів, п’ятеро з них загинуло, ще 33 – були поранені.

Важливим аспектом перемир’я є обмін заручників за принципом «всіх на всіх». Таким чином, за даними РНБО завдяки перемир’ю вже вдалося звільнити 648 українських військових, а до кінця тижня бойовики пообіцяли відпустити ще 863 особи.

Домовленості також передбачають створення зони безпеки на російсько-українському кордоні під егідою ОБСЄ, інклюзивний національний діалог, заходи щодо покращення гуманітарної ситуації в регіоні, виведення незаконних збройних формувань і військової техніки з території України та прийняття програми економічного відновлення Донбасу. Ці пункти мають ознаки рамкового договору, який кожна зі сторін наповнюватиме своїм змістом. Наприклад, покращення гуманітарної ситуації може стати підставою для формування Росією ще одного гуманітарного конвою. Крім того, протокол не визначає, які збройні формування вважаються незаконними. Росія продовжує заперечувати участь своєї армії у конфлікті, називаючи проросійських бойовиків місцевими ополченцями.

Загалом підписання перемир’я було продиктоване погіршенням ситуації, у якій опинилися українські війська у зв’язку з введенням Росією підрозділів своєї регулярної армії на територію України. Припинення вогню, навіть в умовах, коли бойовики порушують домовленості перемир’я, дозволить українським військам перегрупувати свої сили. Крім того, буде звільнено понад півтори тисячі солдат, котрі потрапили у полон до сепаратистів у результаті утворення кількох вогнищ оточення, в першу чергу – біля Іловайська.

Цей час може також бути використаний сепаратистами для зміцнення своїх підрозділів російськими військовими та технікою. Ще однією небезпекою є дострокові місцеві вибори, на яких озброєні бойовики не матимуть конкурентів. Сумнівна демократичність виборів не стане перепоною для їхнього визнання Росією, як це вже було у випадку з кримським референдумом. Хоча ЛНР і ДНР не фігурують в тексті протоколу, пункт про проведення дострокових місцевих виборів дозволить їм створити правове поле для приходу до влади.

Відгук радника Президента Юрія Луценка про мінські домовленості демонструє, що перемир’я розглядається Петром Порошенком як довгостроковий механізм вирішення конфлікту. Одна з основних цілей припинення вогню – безперешкодне проведення дострокових парламентських виборів. Поразка української армії чи значні втрати серед військових можуть серйозно підірвати рейтинги пропрезидентських сил, які на даний момент є фаворитами передвиборчих перегонів.

Версия для печати
Нашли ошибку - выделите и нажмите Ctrl+Enter
Раздел: Политика Тема:
Теги:

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте также

У Путина остался последний шанс в Украине, а угроза есть не только со стороны России – Алексей Арестович

Блогер и военный эксперт Алексей Арестович о стратегии Владимира Путина по Украине и венгерском сепаратизме на Закарпатье

Опасаются разгона и не всегда хватает чая: как живет палаточный городок в центре Киева

Апостроф пообщался с митингующими, которые провели первую ночь под Верховной Радой

Протесты в Киеве: хроника, фото, видео и реакция соцсетей

Главные новости по протестам в Киеве 17 октября