Уже понад місяць між Києвом та Варшавою вирує міжнародний скандал. І як це зазвичай буває в україно-польських відносинах, скандал цей з присмаком історичних суперечок. Вся справа в тім, що 27 травня стало відомо про присвоєння ЦСО «Північ» найменування імені героїв УПА. Відповідний указ з’явився на сайті президента за день до того.
Поляки не забарилися із відповіддю, заявивши, що таке рішення є особливо чутливим для польського суспільства. З дня гострої реакції Варшави ця спіраль ескалації лише розкручується аж до сьогодні.
"Апостроф" разом з експертами розбирався детальніше, де захована проблема, як нам слід комунікувати з польською стороною в цьому конфлікті. І врешті, як цю шкідливу для обох держав суперечку завершити?
Хронологія подій
Після першої ластівки-занепокоєння ініціативу у свої руки взяв кандидат на власника портфеля прем’єра від партії «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек. Політик охрестив рішення українського лідера «демонстрацією крайньої невдячності щодо народу, який першим відкрив перед Україною свої кордони». Вислів номінанта на урядову посаду в польському Кабміні передає видання Rzeczpospolita.
Колега Чарнека по Сейму Яцек Сасін, своєю чергою, сказав, що відносини між Польщею та Україною переживають нині серйозну напругу. В ефірі проєкту «Graffiti» Сасін заявив, що ідея збудувати поміж державами цілковито дружні зносини не вдалася.
За словами опозиційного парламентаря, добре було б, якби Україна була дружньою країною, з якою можна побудувати, відповідно, дружні відносини. Та це не завжди виходить. Просто українці, — продовжив депутат, — цього, як бачимо, не хочуть. Крім того, цей же пан Сасін закликав польське МЗС невідкладно викликати посла України Василя Боднара «на килим». Українська ж сторона, на думку пана Яцека, мала б скасувати прийняте рішення.
До гурту розлючених долучився і президент Польщі Лех Валенса у 1990–1995 роках. Польський політичний діяч, лауреат Нобелівської премії миру, так само засудив рішення Володимира Зеленського. І заявив, що зніме нагрудний знак з українським прапором, який він носив від самого початку російського повномасштабного вторгнення. У своєму дописі на Facebook Валенса зазначив: «Президент України, вшановуючи УПА, образив мене та всіх наших співвітчизників».
А між тим згаданий уже Чарнек вимагав відставки заступника міністра Анджея Шептицького. Той назвав вояків УПА «трохи такими незламними українськими солдатами».
«Негайно у відставку. І не цього заступника міністра, а увесь уряд Туска, бо це національна зрада», — виголосив політик у Новому Тарту.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
До слова, сам Дональд Туск прокоментував дискусію довкола назви українського підрозділу, сказавши, що якщо ми будемо сваритися через минуле, майбутнє виграє хтось інший. Президент України повинен нарешті це зрозуміти. Президент Польщі теж. Поки не стало запізно, підсумував чинний польський прем’єр.
Дещо пізніше Туск скаже, що Україна сама призвела до проблеми, тож хай тепер шукає рішення.
І нарешті слово за Каролем Навроцьким. Польський керманич, за словами його речника Рафала Лешкевича, піднімає на міжнародному рівні питання польсько-українських історичних взаємин. Такі слова Лешкевича наведені на сайті президента Республіки Польщі.
Речник Навроцького говорив в інтерв’ю TV Republika, зокрема, таке:
«Ми постійно говоримо про УПА, говоримо про це не тільки в Польщі. Ми переносимо цю дискусію також на міжнародний форум, який має зрозуміти, чому це рішення президента України так негативно впливає на польсько-українські відносини. Не тільки в символічному, але й у політичному, соціальному вимірі», – підсумував він.
Прессекретар польського президента сказав у червні, що Варшава ще трохи почекає, перш ніж приймати якісь рішення стосовно Києва. Паузу брали в надії на зміну українського рішення.
Незадовго до того ексглава польського МЗС Яцек Чапутович заявив, що через конфлікт з Україною Польща втратила частину свого міжнародного престижу. Таким словам колишнього очільника МЗС передувала обіцянка Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордену Білого Орла. Нагорода є найвищою за своїм значенням у Республіці Польща.
Орден вручив Зеленському ще попередній президент Анджей Дуда. Останній ще на початку червня в інтерв’ю виданню Onet сказав, що Зеленський отримав той орден з його рук за інших обставин. І що чинний президент врахує цей факт перед ухваленням кінцевого рішення відносно Білого Орла.
А щодо слів Навроцького про нагороду, то вони були втілені в реальність далеко не одразу ж. Сама по собі ініціатива відібрати нагороду виникла ще наприкінці травня. Однак офіційна Варшава трохи згодом взяла театральну паузу. Вчинити так вирішили, щоб показати всю виваженість президентського рішення.
Та, зрештою, Зеленський таки був змушений попрощатися з відзнакою за підсумком остаточного присуду Кароля Навроцького. Про своє рішення польський колега українського президента повідомив у своєму відеозверненні, котре розмістив у соцмережі X.
Навроцький наголосив, що орден Білого Орла є не просто відзнакою, а символом особливої довіри з боку польської держави та довіри поляків.
Політолог Олексій Гарань говорить, що навіть без присвоєння найменування нашому підрозділу на честь УПА загострення у відносинах все одно відбулося б.
«Це — лише привід. У нас уже досить багато вулиць, названих іменами Бандери, Шухевича. Є пам’ятники, члени ОУН-УПА прирівняні до ветеранів Другої світової. Чогось принципово нового не відбулося. Але президент Навроцький цим скористався».
Продовжуючи розвивати свою думку в коментарі "Апострофу", Гарань каже, що Кароль Навроцький від самого початку підняв ставки занадто високо, не залишивши простору для відступу ні собі, ані Зеленському.
Директор Інституту світової політики Євген Магда не згоден із Гаранем. Магда характеризує рішення Навроцького як «спробу рефлексивного управління на емоціях».
«Польський політикум не здатен співставити дві речі: пам’ять про жертв Волинської трагедії і тим, що Україна жертвує своїми найкращими громадянами задля захисту не лише себе, а й Польщі в тому числі. Цього усвідомлення немає».
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Настав час зробити огляд заходів, що вживала українська сторона у відповідь на польські випади.
Українські контрзаходи або як Білий Орел полетів додому
Першим на всі закиди з Варшави відповіло наше МЗС устами свого речника Георгія Тихого. 29 травня Тихий вийшов із офіційною українською відповіддю на польське обурення.
Він відзначив різку реакцію з польського боку на рішення про найменування одного з українських підрозділів на честь УПА. Тихий наголосив, що українській стороні прикро піднімати цю тему саме тоді, коли намітився широкий тренд на вирішення болючих питань в українсько-польських відносинах.
За останні півтора року, каже Тихий, було докладено чимало зусиль для згладжування гострих кутів з обох сторін. Як приклад таких зусиль, речник нашого профільного відомства назвав відновлення роботи українсько-польського Конгресу істориків. Конгрес, про який згадував Георгій Тихий, відбувся на початку травня цього року. Про це було відповідне повідомлення на сайті українського МЗС.
Кількома тижнями пізніше Тихий вчергове нагадав, що Київ налаштований на конструктивний діалог із Польщею. На цьому етапі варто дати слово директору Інституту світової політики Євгену Магді.
У коментарі «Апострофу» експерт відзначив, що українсько-польське протистояння протягом понад місяця є часом втрачених можливостей для порозуміння. І водночас Магда говорить, що Україні не слід озиратися на реакцію наших сусідів повсякчас, адже ми є суверенною державою й повинні реагувати у своїй тональності, при цьому не маючи завищених очікувань. З іншого боку, Магда вважає, що недоцільно було ворушити старі польські історичні рани до 11 липня.
У цьому сенсі Євген Магда наголосив, що Георгій Тихий надзвичайно професійно відреагував на польську ініціативу позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
«Я б нагадав полякам про те, що ми з ними історично переживали різні моменти. І чим глибше ми поринаємо в різні історичні факти, тим далі відходимо від нинішнього стану речей. Я б нагадав, що Польща була першою, хто визнав українську незалежність. І вона в такий спосіб продемонструвала зацікавленість у тому, щоб наша держава була незалежною. Якщо таким чином Варшава говорила «А», то за тим має сказати і «Б». І також польська політика досить часто створює рефлексії на тему козаччини. Чому спалахнули повстання і визвольна війна Богдана Хмельницького? Це ж усе вони нам пробачили, правда? Україна зі свого боку намагається битву за Львів, датовану 1918 роком, не сильно педалювати. Ми маємо зрозуміти одну просту річ — від польсько-українських суперечностей виграє лише Росія», — коментує Магда, відповідаючи на питання, як би він комунікував цю кризу з українського боку.
10 червня, на тлі скандалу, що в ті дні лише починав розгорятися, МЗС заперечило наявність політичного мотиву у зміні логістики президентської поїздки до Британії. Справа в тім, що до Туманного Альбіону Зеленський тоді полетів не через Жешув, як завше робив досі. Натомість його маршрут пролягав через Кишинів.
11 червня західні ЗМІ почали писати про поступки Києва у питанні найменування ЦСО «Північ». Одначе в ОП цю інформацію спростували. А далі вже почався так званий «орденопад». Після того, як Зеленського позбавили ордену Білого Орла, від аналогічної нагороди відмовився спершу Леонід Кучма, а потім і ціла низка інших українських політичних діячів. У тому числі колишні президенти Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Серед інших були посол України в Польщі Василь Боднар, глава ОП Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга.
Прокоментував ситуацію з серією відмов від відзнак для «Апострофа» і український прем’єр-міністр у 2014–2016 роках, Арсеній Яценюк.
На його думку, українцям, котрі отримали нагороди від президентів до Навроцького, не слід було відмовлятися від своїх відзнак. Такий крок, продовжив Яценюк, лише спровокував орденопад з польського боку.
Політолог Олексій Гарань, коментуючи для «Апострофа» цей каскад відмов від відзнак, починає з відправки українським президентом свого ордену «Новою Поштою». Гарань вказує на те, що в такий спосіб Зеленський врятував Дональда Туска від дуже важкого вибору. Але водночас вказує на те, що не треба було робити відправку ордену такою показовою.
«Туск, очевидно, поміркованіший. І не хотів би так загострювати стосунки. Проблема в тому, що Туск теж мав поставити підпис під рішенням свого керманича. Або не поставити. Як би він не вирішив, це було б згубно для нього».
Коментуючи подальший «орденопад», Гарань говорить, що вважає його неправильним. Політолог вважає нелогічним кроком повернення ордену Кучмою.
«Кучма і Кваснєвський зробили дуже багато для досягнення українсько-польського примирення, зокрема в цій болючій темі. І тут Кучма відправляє орден назад. Де тут логіка? Так само і Ющенко. У Порошенка ж не було вибору. Якби він не відмовився, то наші ура-патріоти назвали б його зрадником».
Окрему увагу Гарань звертає на становище посла України Василя Боднара, якому зараз дуже несолодко. Адже потрібно буде зараз шукати діалог з представниками різних політичних таборів у Польщі.
«Не знаю, чому так зробили Сибіга та Боднар. Можливо, були натяки з ОП робити, як Зеленський. Вважаю, що це було недоречно».
Зачіпаючи тему передачі ордену «Новою Поштою», Євген Магда каже, що, на його думку, це було занадто.
«Рефлексивне управління нашими друзями і партнерами — це не надто добре», — міркує Магда.
Авторські рецепти виходу з глибокої кризи від експертів
На питання, як би нам вийти з кризового стану у відносинах з Варшавою Євген Магда відповів так:
«Якщо у Навроцького гасло "Спочатку Польща, спочатку поляки", то нашим гаслом має стати "Спочатку повага"».
Експерт підкреслив, що без обопільної поваги і готовності слухати ми не зможемо досягти успіху. Крім того, політолог вказав на потребу розуміти, що саме Росія є вигодонабувачем у цій сварці.
Олексій Гарань, своєю чергою, рекомендує покласти вінки на могили жертв з обох сторін. Такий жест, на його переконання, мали б зробити мери, церковні діячі та найвищі чиновники.
«І, я думаю, що нічого страшного не було б, якби наш посол у Польщі теж поклав би вінок до меморіалу полякам. І того ж дня міг би зробити це відносно загиблих у результаті дій польської влади українців. Нам важливо не нарватися. Не відповідати дурницею на дурницю».
Арсеній Яценюк вважає, що кризу у двосторонніх відносинах швидко загасити не вдасться.
«Я був учасником багатьох цих діалогів по примиренню. І швидко такі ситуації не залагоджуються».
Причини цьому Яценюк називає дві: внутрішньополітичну і зовнішньополітичну. Внутрішньополітична полягає в тому, що завдяки цій бурхливій довколаісторичній суперечці польський президент суттєво покращив собі рейтинги.
Зовнішньополітична ж причина розкривається у лояльнішому ставленні Брюсселя до Варшави як столиці країни-члена ЄС.
Одначе участь Польщі у проєктах з відбудови України не вплине на цю сварку Києва та Варшави, каже Арсеній Яценюк.
«Польські компанії нікуди не дінуться. Вони не відмовляться від того, щоб брати участь у відновленні України. Тому що це питання про заробіток».
Підсумовуючи сказане, Яценюк каже, що потрібно застосувати формулу «Простіть і чекаємо вашого прощення», яку він називає формулою Папи Іоана Павла II.
Короткі висновки
Висновок перший, очевидний
Найбільшим бенефіціаром у ситуації з нашою з поляками шарпаниною є Кремль. Про це красномовно свідчить уже хоча б реакція Москви. Про це зауважив Радослав Сікорський, який трохи раніше назвав рішення Навроцького неадекватною реакцією.
Висновок другий, транспортний
Українське місто Вінниця залишилося без обіцяних автобусів. Муніципальним депутатам міста Кельце не сподобалося, що транспорт буде курсувати в тому числі й вулицею Бандери. Тож вони вирішили не передавати його. Небайдужі польські активісти все одно зібрали необхідну суму, щоби передати опальні автобуси. Тож депутати Кельце просто показали власну чваньковитість і зневагу до сусіда, що перебуває у війні.
Висновок третій, військово-політичний
Міністр національної оборони Польщі Касіняк-Комиш спершу заявив, що Україна не вступить до ЄС із Бандерою, а потім і відмовив нам у передачі партії літаків МіГ-29. Обґрунтував Камиш таке рішення тим, що ми відмовилися ділитися з польською стороною технологіями та дроновими можливостями.
Висновок четвертий, від Євгена Магди
Жодну з описаних вище проблем не вирішити ще мінімум до 11 липня. Саме в цей день відзначають у Польщі чергові роковини Волинської трагедії. Крім того, експерт каже, що у зв’язку з цим скандалом можуть постраждати українські громадяни в Польщі.
«Найбільш незахищені з них можуть відчути на собі всю складність роботи польської бюрократії. Вона може імітувати активність своєї роботи».
Висновок п’ятий, інфраструктурний
На URC замість Зеленського поїхала Юлія Свириденко і каші не зіпсувала. Всі експерти, яких ми опитали, зійшлися на тому, що вона добре виступила. Словом, гроші на відновлення у нас будуть. Заодно і Польща зможе відновити «частково втрачений міжнародний престиж» за рахунок участі в цьому процесі.
