Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність приватизувати державний "Сенс Банк" уже 2026 року. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко до доручення поставилася з усією серйозністю і додала від себе, що до продажу готується ще одна державна фінустанова – "Укргазбанк".
"Апостроф" розбирався, чи доцільно виставляти на приватизацію об'єкти державної власності під час війни, і за якою ціною зараз реально продати ці банки.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду продати у 2026 році державний "Сенс Банк". Про це він написав у своєму офіційному телеграм-каналі за підсумками зустрічі із прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко.
"Що стосується Сенс Банк, уже була визначена необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк повинен бути приватизований", – йдеться у повідомленні.
Чітко та ясно. Повинен бути приватизований. Цього року.
Важко сказати, чи пов'язане доручення глави держави зі скандалом навколо призначення членів наглядової ради "Сенс Банку" та можливою непрозорою кредитною політикою фінустанови, про що стало відомо завдяки оприлюдненню чергової порції "плівок Міндіча". Цілком можливо. А може, ні.
Втім, прем'єрка Юлія Свириденко повідомила, що до приватизації готується також "Укргазбанк".
"Тривають відповідні підготовчі процеси", – йдеться у повідомленні Telegram-каналу глави українського уряду.
Чи має "Укргазбанк" бути проданий цього року, не уточнюється.
Банківський держкапіталізм
У вищезгаданому пості президента йдеться про необхідність "лібералізації банківської сфери", і це зовсім невипадково.
Справа в тому, що на сьогодні держава контролює понад половину всього банківського сектору країни, і така ситуація склалася ще до великої війни.
У власності держави завжди були якісь банки, наприклад, "Ощадбанк" та "Укрексімбанк" — уламки радянської доби.
"Укргазбанк" від банкрутства внаслідок світової фінансової кризи врятувала націоналізація 2009 року.
Наприкінці 2016 року через фінансові проблеми у держвласність було передано найбільший в Україні "ПриватБанк".
Наступна хвиля націоналізації була за своєю суттю санкційною – у 2023 році відразу три банки стали державними – "Мотор-Банк" (належав колишньому керівнику компанії "Мотор Січ" Вячеславу Богуслаєву, якого звинувачують у колабораціонізмі та пособництві російським окупантам), "ПІНбанк" (належав російському бізнесмену Євгену Гінеру, проти якого введено санкції за підтримку путінського режиму), та "Сенс Банк" (колишній "Альфа Банк", який контролювався російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Петром Авеном та Андрієм Косоговим).
Після націоналізації найбільшого з них – "Сенс Банку" – Національний банк України (НБУ) повідомив, що частка держави у банківському секторі за чистими активами склала 53,2%.
"Мотор-Банк" та "ПІНбанк" за своїми розмірами не йдуть у жодне порівняння з "Сенс Банком". Крім того, обидва вони були визнані неплатоспроможними. Активи та зобов'язання "Мотор-Банку" передані "Асвіо Банку", а "ПІНбанк" у квітні 2026 року купила польська фінтех-компанія ZEN.com.
Все на продаж
Виведення з ринку "Мотор-Банку" та "ПІНбанку" не надто позначилося на частці держави в банківському секторі.
"Більше того, вона могла навіть збільшитися, оскільки, якщо дивитися по прибутку, то перший, звичайно ж, це "ПриватБанк", але в першій п'ятірці там значна кількість також державних банків. Іншими словами, вони продовжують нарощувати чисті активи", – сказав у коментарі "Апострофу" позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.
За словами економіста, колишнього члена Ради НБУ Віталія Шапрана, з погляду активів держчастка у банківській сфері сьогодні становить 52,65%, з погляду коштів клієнтів – 52,26%.
"Можна стверджувати, що у нас банківський сектор монополізований державою. Більше того, є певні порушення антимонопольного законодавства, оскільки всі державні банки потрібно було б об'єднати в єдину банківську групу. Цього зроблено не було, у підсумку по більш, ніж половині пасивів державні банки встановлюють процентні ставки, впливають на кредитний ринок, але їх дії не є в повній мірі прозорими, як і наявність координації дій між ними", – розповів експерт у коментарі виданню.
Чи потрібно терміново приватизувати банки, як про це говорять президент і прем'єрка?
"З таким регулюванням і такою комунікаційною політикою НБУ, чим швидше ми позбудемося державних банків, тим краще буде для нашої економіки", – каже Віталій Шапран.
Ілля Несходовський згоден із колегою і додає:
“Роздержавлення в цілому я однозначно оцінюю позитивно, тому що, коли така велика частка державної власності у банківській системі, навіть незважаючи на впровадження стандартів корпоративного управління, яке відокремлює їх від впливу державних інститутів (хоча скандал навколо "Сенс Банку" змушує в цьому дещо засумніватися – "Апостроф"), як ми бачимо, держбанки беруть участь у різних програмах підтримки економіки, що говорить про те, що вони часто є інструментом реалізації державної політики".
Експерт вважає, що в країні може залишитися кілька державних банків, наприклад, "Ощадбанк", але більшість, зокрема найбільший "ПриватБанк", мають бути згодом приватизовані.
Воєнний дисконт
Скорочувати держчастку в банківському секторі необхідно, але чи доцільно продавати банки до закінчення принаймні активних бойових дій?
"Якщо дивитися на фінансові показники, то банківська система зараз почувається краще за всіх, і для неї війна, враховуючи політику Національного банку, вигідна - вони значну частину прибутку отримують безпосередньо від держави - або через депозитні сертифікати, або по різним програмам, таким, як компенсація за кредитами "5-7-9", як "єОселя", у структурі їх вкладень також є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), що також приносить прибуток", – каже Ілля Несходовський.
Але за скільки можна продати "Сенс Банк" та "Укргазбанк" тоді, коли війна триває?
"Війна лише побічно впливатиме на оцінку вартості будь-якого банку, а тому він буде проданий адекватно за свої гроші навіть зараз", – зазначає експерт.
У свою чергу, Віталій Шапран вважає, що ціна продажу не так вже й важлива:
"Для уряду головне — це пожвавлення кредитування промисловості та АПК, а не додатково 1-2 млрд грн до бюджету. Ефект від кредитної активності банків буде для бюджету та для економіки більший, ніж формальні суми оцінки по капіталу".
Щодо вартості банків, які планується виставити на продаж, то вона залежатиме від багатьох чинників. І скандал, у який потрапив "Сенс Банк", навряд чи сприятиме збільшенню кінцевої ціни, каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Війна так чи інакше також вплине на вартість фінустанов.
"Як не крути, дисконт закладатиметься учасниками (торгів)", – сказав експерт у розмові з "Апострофом".
На його думку, ціна продажу "Сенс Банку" може бути "десь приблизно від 7,8 млрд грн ($187 млн)".
"Верхня межа – $325 млн, якщо прибуток триматимуть", – додав він .
Щодо "Укргазбанку", то за оцінкою Шевчишина, нижня цінова межа — це десь $369 млн, верхня — $450 млн.
"Укргазбанк" виглядає привабливішим, у тому числі завдяки роботі (кредитуванню) із "зеленою" енергетикою", – резюмував експерт.
