Російські удари по українських АЗС не призведуть до паливного колапсу, адже більшість пошкоджених станцій можна швидко відновити. Водночас водіям варто готуватися до можливого подорожчання пального через ситуацію на світовому нафтовому ринку.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів паливний експерт Дмитро Льоушкін.
За його словами, після оцінки наслідків атак власники мереж АЗС дійшли висновку, що більшість пошкоджених станцій підлягають оперативному ремонту. Основна технологічна інфраструктура — резервуари, трубопроводи та насоси — розташована під землею, тому під час ударів безпілотників переважно пошкоджується лише надземна частина.
Льоушкін зазначив, що значну частину з майже 200 пошкоджених АЗС уже вдалося повернути до роботи. За його словами, наразі головним викликом є забезпечення безпеки працівників і відвідувачів станцій.
"АЗК складається з двох частин — підземної і надземної. Страждає тільки надземна при ударі цим "шахедом", "ланцетом" чи іншим дроном. А підземна, основна технологічна — резервуари, трубопроводи, насоси — не страждає, тому що в основному поновити роботу АЗС потрібно тільки зробити невеличку операторську, котра, можливо, постраждала. Але є питання щодо забезпечення безпеки саме для покупців. І для цього будуть на місцях розроблятися вже якісь певні правила перебування на цих АЗС", — пояснив експерт.
Винятком, за його словами, є резервуари зі скрапленим газом, які здебільшого встановлені на поверхні, тому є більш вразливими до атак.
Льоушкін зазначив, що саме через це у прифронтових районах можуть виникати труднощі з продажем скрапленого газу, тоді як постачання бензину та дизельного пального залишатиметься стабільним.
"Ракетами, слава богу, поки що по АЗС не б'ють, а "шахеди" не завдають тієї критичної шкоди. Можливо, за винятком тільки скрапленого газу, котрий резервуари стоять на поверхні, і вони виходять з ладу", — сказав він.
Експерт вважає, що російські атаки на автозаправні станції не дали очікуваного результату. За його словами, оператори швидко відновлюють роботу пошкоджених об'єктів, тому останніми днями інтенсивність таких ударів зменшилася.
Водночас він зауважив, що хоча загрози дефіциту пального немає, водіям у прифронтових районах слід бути готовими до тимчасового обмеження додаткових сервісів на заправках — наприклад, відсутності магазинів, кав'ярень чи повноцінних вбиралень через руйнування надземних операторських. Питання безпеки персоналу та клієнтів під час повітряних тривог має залишатися головним пріоритетом.
"Я не прихильник оцих мобільних бомбосховищ або якихось ще споруд, котрі будуть захищати. Я більше раджу залишати територію АЗС під час повітряної тривоги і не тільки залишати, а відходити метрів за 100. І це стосується не тільки покупців, а й персоналу також", — підкреслив Льоушкін.
Експерт також зазначив, що накопичувати великі запаси пального через ризик дефіциту немає потреби. Водночас він рекомендував традиційно підтримувати повний бак, зважаючи на воєнні умови.
За його словами, найближчим часом значно більшим ризиком є не нестача пального, а можливе зростання його вартості. Причиною можуть стати геополітична напруженість на Близькому Сході, ситуація навколо Ормузької протоки та зростання світових нафтових котирувань.
Експерт зауважив, що це поки не остаточний прогноз, оскільки ситуація на нафтовому ринку може змінитися. Проте наразі, за його оцінкою, передумови для подорожчання пального залишаються досить високими.
Нагадаємо, радник міністра оборони України, фахівець у галузі радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" зазначив, що війна перейшла з формату бойових дій на фронті у фазу дипломатичних та внутрішніх ударів, оскільки сторони готують підґрунтя перед можливими переговорами про мир.
"Апостроф" розбирався, наскільки серйозною стала для України проблема ударів по автозаправках, чи є через це загроза дефіциту пального, що потрібно робити, щоб убезпечити АЗС і людей, які на них перебувають, а також які заходи необхідно вжити, щоб паливо безперешкодно надходило до всіх регіонів, незважаючи на обстріли.
Читайте також: Росія атакує українські АЗС: як мінімізувати збитки від наслідків терору
