Київ має одну з найбільших централізованих систем теплопостачання в Європі, однак втрати тепла в мережах можуть сягати до 40%, що робить її малоефективною. Перехід до децентралізації — з установленням невеликих котелень на центральних теплових пунктах (ЦТП) та дахових котелень у нових будинках — є одним із ключових шляхів до підвищення енергоефективності та підготовки до наступного опалювального сезону. Водночас повністю реалізувати такі зміни за один рік неможливо.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів президент Теплоенергетичного кластеру України Анатолій Корж.
За його словами, значна частина тепломереж у столиці є застарілою, через що місто стикається з великими втратами тепла. За загальною статистикою, у містах України ці втрати можуть сягати близько 40%, і в Києві показники можуть бути навіть вищими. Це означає, що значна частина теплової енергії втрачається ще до того, як доходить до споживачів.
Такі втрати впливають і на формування тарифів, адже витрати зрештою лягають на споживачів. Крім того, неефективність системи зменшує інтерес інвесторів до розвитку теплової інфраструктури.
Експерт наголосив, що країни Європи вже давно рухаються шляхом децентралізації теплопостачання, і Києву варто врахувати цей досвід. Розосередження генеруючих потужностей дозволяє ефективніше контролювати систему та формувати більш справедливі тарифи для споживачів.
"Вся Європа йде в децентралізацію. І це підтвердило мою думку про те, що всі міста і всі енергетичні рішення мають йти в децентралізацію, бо це значно ефективніше, це значно легше контролювати, значно легше формувати тарифи, ну, справедливі тарифи, да. Бо як один чоловік сказав: "Ну, от чому я маю платити за сусіда, да, який живе там на правому березі, а я живу на лівому березі?"", — зауважив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Коржа, створення невеликих локальних котелень або встановлення когенераційних установок може забезпечити теплом і електроенергією окремі райони чи групи будинків. Такі системи доцільно встановлювати на базі центральних теплових пунктів, де магістральні тепломережі розгалужуються на менші. Саме там найзручніше розміщувати локальні джерела тепла для забезпечення потреб конкретних районів.
"Повністю перевести місто Київ до опалювального сезону на такий децентралізований формат — це не вдасться, на мою думку, це дуже великий об'єм робіт. Але треба почати просто почергово визначити самі критичні місця, це перше, тобто це лікарні, школи, садочки. Виготовлення самого обладнання після вже формування технічного завдання — це біля чотирьох місяців. Тому ми говоримо про те, що в квітні ми вже маємо розуміти хоча б перші десятки котелень, які мають бути забезпечені теплом у місті Києві", — наголосив він.
Він також зазначив, що важливим елементом енергонезалежності є встановлення дахових котелень у нових будинках та обов’язкове облаштування індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житловому фонді. Це дозволяє будинкам отримувати тепло від різних альтернативних джерел.
"Ми намагаємось лобіювати план встановлення відразу на нових будівлях дахової котельні. Якщо ми це закладемо в законодавчу базу, то вже наступні будинки будуть абсолютно повністю забезпечені теплом. По-друге, зараз уже прийнятий законопроєкт про встановлення теплових пунктів у кожному будинку. Бо якщо будинок не має свого індивідуального теплового пункту, то він повністю залежний від мережі. Якщо він має свій тепловий пункт, він завжди може бути заживлений від сторонньої, аварійної котельні", — підкреслив Анатолій Корж.
Попри наявність виробничих потужностей та готових проєктних рішень, основною перешкодою для швидкої підготовки Києва залишається відсутність стабільної комунікації між виробниками та міською владою.
"Ми вже на сьогоднішній день готові до того, щоб виготовити біля 300 котелень в цьому році саме для міста Києва. Але, на жаль, ми поки що не маємо стабільного діалогу з владою і підтвердження готовності до реалізації цього проєкту", — резюмував Корж.
"Апостроф" повідомляв, що план енергетичної стійкості Києва має передбачати не лише відновлення централізованих теплоелектроцентралей, а й розвиток децентралізованої генерації та модернізацію мереж. Лише комплексний підхід може зменшити ризики для енергосистеми столиці в умовах можливих нових обстрілів.
Реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
