План енергетичної стійкості Києва має передбачати не лише відновлення централізованих теплоелектроцентралей, а й розвиток децентралізованої генерації та модернізацію мереж. Лише комплексний підхід може зменшити ризики для енергосистеми столиці в умовах можливих нових обстрілів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, одним із рішень, які обговорюють експерти, є так зване "закільцювання" тепломереж — підключення різних ділянок системи між собою, щоб у разі пошкодження частини інфраструктури можна було передавати тепло з інших районів. Водночас така схема не гарантує повної енергетичної безпеки.
"Підключення і закільцювання тепломереж, ну, це таке, ви знаєте, мабуть, і непогане рішення з одного боку, да, але воно може і не спрацювати, тому що, знов-таки, якщо будуть атаковані всі ТЕЦ, три ТЕЦ, які існують в Києві, то де тільки буде взяти, від кого взяти тепла, передати цим 1,5 млн. Мені здається, що нізвідки не взяти такого тепла, да? Тому думаю, що всю ставку робити на відновлення ТЕЦ централізованих і плюс за закільцювання там, щоб відбирати тепло десь з якихось інших мереж, ну, мені здається, що ця ставка, вона достатньо ризикована", — наголосив Омельченко.
На його думку, робити ставку лише на відновлення централізованих ТЕЦ та перерозподіл тепла між мережами ризиковано, адже російські атаки можуть швидко знищити великі об’єкти інфраструктури. Тому місту необхідно паралельно розвивати децентралізовану генерацію енергії.
Омельченко також звернув увагу на складну ситуацію із системами протиповітряної оборони. За його словами, очікувати значного збільшення постачання ракет для перехоплення балістичних цілей поки що не варто, адже велика кількість таких боєприпасів витрачається в інших конфліктах у світі. Тому робити ставку лише на відновлення централізованих теплоелектроцентралей і сподіватися на повний захист від ударів — надто ризиковано.
На думку експерта, місто повинно паралельно розвивати децентралізовану генерацію енергії. Йдеться про створення менш потужних локальних джерел енергії у різних районах столиці, що дозволить зменшити залежність від великих об’єктів. Крім цього, важливо проводити термомодернізацію житлових будинків і підключати об’єкти критичної інфраструктури до резервних джерел живлення, зокрема генераторів.
"На мій погляд, також необхідно займатися децентралізацією генерації у зонах роботи всіх тих ТЕЦ. Якщо цього не зробити, тоді ми просто ризикуємо повторити те, що було в цьому році в опалювальному сезоні, а ще може з гіршими наслідками. Без нових якихось рішень, без розвитку децентралізованої генерації, без термомодернізації будинків, без заживлення критичної інфраструктури генераторами. Цим потрібно і займатися. Немає якогось одного рецепту універсального для Києва, щоб все було добре, треба тут мати комплексний підхід і йти до рішення багатьма шляхами", — сказав він.
Експерт також наголосив, що повністю захистити великі енергетичні об’єкти за короткий час практично неможливо. За його словами, протягом попередніх років уже робилися спроби їх укріплення, однак суттєвого результату це не дало. Теоретично можна захистити окремі елементи обладнання, наприклад трансформатори, але повністю убезпечити великі енергетичні комплекси складно через технологічні обмеження, нестачу часу та фінансування.
"Захищали, ж, бачите, у нас чотири роки захищали те, це Київська адміністрація захищала там і Київська військова адміністрація також захищала але нічого не захистили, я бачу. Тому, якщо попередні чотири роки не захистили, то у нас чому є які підстави є, значить, говорити, що захистять щось, в тому числі фізичним захистом, за шість-сім місяців. Думаю, що можна захистити там якісь трансформатори, да, якесь таке обладнання, але в цілому машзали захистити мені здається, практично неможливо фізичним захистом за цей стислий період часу", — зазначив директор енергетичних програм.
За словами експерта, головне завдання — не обмежуватися лише відновленням великих ТЕЦ, а паралельно розвивати децентралізовану генерацію, модернізувати тепломережі та підвищувати енергоефективність будівель.
"Ми не можемо за ці шість-сім місяців повністю покрити дефіцит потужності теплової енергії за рахунок децентралізованої генерації. Але потрібно навіть, мабуть, поставити питання, чому цим не займалися чотири роки, да? От це питання, да? На що розраховували Київська влада і Міністерство енергетики. Ризиків багато, також у відновленні ТЕЦ саме пов'язаний з тим, що їх можуть знищити, але інших варіантів у нас немає, як відновлювати ТЕЦ, але з опором, все ж таки, з фокусуванням на децентралізовану генерацію і на термомодернізацію мереж", — підсумував експерт.
"Апостроф" повідомляв, що 10 березня Київська міська рада ухвалила план енергетичної стійкості столиці.
Реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
Реалізація плану енергостійкості у Києві передбачає не лише відновлення пошкоджених ТЕЦ та створення альтернативних джерел живлення, а й критичну необхідність посилення протиповітряної оборони для захисту нових енергооб’єктів. Проте успіх плану у 2026 році на 80% залежатиме від фінансової підтримки та політичної волі центральної влади.
