В произведениях украинских классиков, бывает, встречаются слова, о значениях которых без помощи "гугла" иногда вообще не разобраться.

Редактор Ольга Васильева нашла шестнадцать забытых слов, которых объединяет то, что все они несклоняемы: наречия, предлоги, союзы, части, возгласы, вставные слова.

Читайте: Не Свєта и не Лєна: как правильно употреблять уменьшенные формы женских имен

Вряд ли получится их воскресить, но напомнить эти лексемы — хорошее дело, считает она, добавляя, что это может облегчить понимание некоторых мест в литературных произведениях.

• Ачéй (частица) — может.

Ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Леся Українка)

• Бігмé (частица) — честное слово.

То він, бігме, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович)

• Гéйби (частица) — будь-то.

Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк — гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою. (Г. Хоткевич)

• Далебí (вставное слово) — правду говоря.

Ти, Ведмедю, далебі всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук)

• Допíру (наречие) — сейчас.

Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допіру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний)

• Достóту (наречие) — точно.

Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький)

• Зáким (союз) — пока.

Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський)

• Зелó (наречие) — очень.

Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле)

• Либóнь (наречие) — наверное.

Всі почали чекати того суду, який мав бути либонь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський)

Про Сагайдачного співали, Либонь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський)

• Опрíч (предлог) — кроме.

А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького. (Т. Шевченко)

• Прéцíнь (союз / наречие в знач. вставн. слово) — ведь, все-таки, впрочем.

Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська)

На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник)

Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко)

• Присійбó (возглас) — на самом деле.

Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук)

• Прóбі (возглас) — "Спасите!".

"О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!" (П. Куліш)

• Си́річ (союз) — то есть.

— Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах)

• Сливé (наречие) — почти.

Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту. (Леся Українка)

• Чень (частица) — может, может быть.

То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко)

Напомним, ранее мы писали, как правильно сказать по-украински "першіння в горле".

"Апостроф" запустил рубрику "Говорим по-украински правильно", где мы будем проводить ласковую украинизацию: объяснять случаи применения правописания, языковых норм, публиковать интересности о языке. Делаем это для того, чтобы в нашей стране с каждым днем становилось больше украиноязычных украинцев, а наша соловьиная речь звучала отовсюду!

• Вас заинтересует:

"Змерзла" и "змерз": почему это неправильно и как исправить ошибку

Искореняем суржик: как сказать на украинском "головокружіння"

Как сказать "не умнічай" на украинском: интересные соответствия, о которых мало кто знает