Соціологічні дослідження показують, що громадяни хочуть справедливого завершення війни та оновлення влади, передусім Верховної Ради та місцевих органів самоврядування.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив соціолог та засновник соціологічної компанії "Activ Group" Андрій Єременко.
Експерт пояснив, що соціологічні дослідження та фокус-групи виявили відсутність протиріччя між бажанням миру та небажанням віддавати території. Для українців Донбас — це передусім "фортеця", яка стримує агресора від подальшого просування вглиб країни.
"Насправді, в Україні є люди, які готові поступитися територіями заради миру, і таких людей доволі багато. Але всі розуміють, що жодна обіцянка Росії щодо миру — це просто наступний крок для війни. Не більше і не менше", — сказав він.
Соціолог зазначив, що українці хочуть справедливого завершення війни, а не лише тиші. Тимчасові компроміси можливі, наприклад, замороження лінії фронту, але визнання окупованих територій — неприпустимо. Реальна безпека можлива лише за наявності військової підтримки з боку західних країн.
Єременко також повідомив, що українці мають високий запит на оновлення влади, однак передусім Верховної Ради.
"Люди дуже хочуть оновлення влади. Вони вважають, що ця влада корумпована. Як показують справи НАБУ, це має певне підтвердження. Вони вважають, що влада не робить нічого корисного, а часто шкодить внутрішній політиці. Постійний податковий тиск, перевірки і хабарництво з боку силових структур — усе це формує тотальну недовіру до Верховної Ради", — зазначив він.
Соціолог наголосив, що найбільше українці хочуть переобрати саме Верховну Раду та місцеві органи самоврядування, тоді як до президента ставлення залишається більш стабільним.
За словами Єременка, існують три можливі шляхи оновлення влади: самооновлення, вибори та бунт. Наразі найреалістичнішим залишається перший варіант — через самооновлення за допомогою правоохоронних органів, зокрема НАБУ.
"Третій варіант — це бунт. Але бунт зараз неможливий, бо великі протистояння в Києві означають ризик для фронту", — пояснив він.
Єременко додав, що через війну багато місцевих рад та депутатів не можуть повноцінно виконувати свої функції, а окремі структури втратили легітимність. Навіть у разі проведення виборів їхня легітимність може бути обмежена через відсутність достатньої явки (особливо серед внутрішньо переміщених осіб та тих, хто виїхав за кордон) та складності із забезпеченням безпечного голосування.
"Апостроф" повідомляв, що Україна наполягає на проведенні загальнонаціонального референдуму як необхідного етапу для затвердження мирного плану, попри критичні заяви російської сторони. Президент Володимир Зеленський наголосив, що волевиявлення народу є ключовим для досягнення справедливого миру.
Російський лідер Володимир Путін не погодився на пропозицію призупинити бойові дії на період проведення в Україні референдуму щодо "мирного плану". Попри це, президент США Дональд Трамп заявив про намір продовжувати пошук шляхів врегулювання ситуації.
Майбутня мирна угода, що складається з двадцяти пунктів, буде представлена на затвердження Верховній Раді або винесена на всенародне голосування. Окрім цього, влада розглядає можливість суміщення референдуму щодо схвалення документа з проведенням загальнонаціональних виборів.
Президент України Володимир Зеленський під час розмови з журналістами розповів про своє ставлення до засідання робочої групи щодо можливих повоєнних виборів та проведення референдуму, наголосивши, що першочерговою умовою для будь-якого волевиявлення громадян є безпека.
Проведення референдуму в Україні під час воєнного стану є юридично неможливим, а ідеї на кшталт зміни адміністративних меж областей чи пошуку "лазівок" для консультативних опитувань виглядають абсурдними та не мають реального сенсу в контексті можливих територіальних поступок.
Зеленський повідомив, що переважна більшість українців прагне завершення війни, проте виступає проти територіальних поступок на сході країни.
Проведення референдуму чи виборів в Україні під час воєнного стану є юридично забороненим. А навіть за умови гіпотетичного скасування цієї заборони — практично неможливим через відсутність міжнародного договору, проблеми з явкою та складну організацію в умовах війни. Усе це робить будь-який такий процес нелегітимним.
