Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про проведення конструктивної розмови з президентом України Володимиром Зеленським, яка тривала близько години. Зустріч лідерів відбулася в межах саміту НАТО в Анкарі.
Про це повідомляє видання Onet.
За словами Навроцького, Польща та Україна зобов'язані продовжувати двосторонній діалог, оскільки Росія залишається незмінною головною загрозою для обох держав. Водночас польський президент констатував, що розв'язати суперечливі історичні питання під час цієї зустрічі лідерам країн не вдалося.
Навроцький підкреслив, що польська сторона не розраховувала на моментальне вирішення всіх складних тем під час годинних перемовин. Він окремо окреслив позицію Варшави щодо історичної пам'яті.
"Ми не йшли на цю зустріч із надією, що всі питання будуть розв'язані. Для мене прославляння УПА не є питанням для обговорення. З огляду на те, що ця тема є важливою для поляків, ми розраховуємо на розуміння того, що бандерівський прапор обмежує європейські амбіції України", — заявив президент Польщі.
Попри розбіжності в історичній площині, глави держав детально обговорили перспективи подальшої співпраці.
Навроцький резюмував, що питання, які наразі неможливо розв'язати, не повинні закривати шлях до взаємного діалогу з тих тем, що об'єднують Україну та Польщу.
Позбавлення Зеленського ордена Білого Орла
8 червня у Польщі відбулося засідання капітулу ордена Білого Орла, де розглядали пропозицію президента Кароля Навроцького позбавити українського лідера нагороди.
19 червня Навроцький офіційно оголосив про рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск критично відреагував на цей крок Навроцького, заявивши, що ескалація відносин між Варшавою та Києвом вигідна насамперед Росії.
Сам Зеленський уже відправив орден Білого Орла назад до Варшави "Новою поштою".
Речник польського президента Рафал Лескевич розповів, що зроблять з орденом Білого орла, відібраним у лідера України Володимира Зеленського. 22 червня Лескевич зазначив, що орден, який Зеленський відправив поштою, вже надійшов до Канцелярії президента.
У Польщі прокоментували питання щодо того, чому державні нагороди, зокрема орден Білого Орла, залишаються у низки історичних постатей та політиків, попри критику з боку Зеленського. У канцелярії польського президента зазначили, що ситуація з кожним нагородженим має свої підстави, а рішення щодо українського лідера було зумовлене кроками, які у Варшаві сприйняли як образу.
Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував рішення свого президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши цей крок непропорційним і таким, що принизив українського президента.
Нагадаємо, низка чинних та колишніх українських високопосадовців оголосила про відмову від державних нагород Республіки Польща. Це стало реакцією на рішення польської сторони позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої відзнаки країни — ордена Білого Орла.
"Апостроф" розповідав, які політики повертають відзнаки Польщі.
Також ми писали, що колишній депутат польського Сейму Пйотр Фоглер повернув Навроцькому свою державну нагороду — Золотий Хрест Заслуги.
Віцемаршалок Сенату Польщі Міхал Камінський повідомив про рішення відмовитися від двох державних нагород України на знак протесту. Крім того, колишній керівник оборонного відомства Польщі Маріуш Блащак ухвалив рішення відмовитися від ордена "За заслуги" I ступеня, який він отримав від української влади у 2022 році.
Причина конфлікту — почесне найменування підрозділу ССО
"Дипломатичне загострення" розпочалося після того, як 26 травня Зеленський підписав указ № 440/2026 про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА".
У Польщі на це рішення відреагували різко. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що попри безпекове партнерство, присвоєння підрозділу ССО імені Героїв УПА є принциповим "історичним питанням" для поляків. Очільник Канцелярії президента Республіки Польща Збігнев Богуцький згодом заявив, що українська сторона мала можливість переглянути це рішення, проте не скористалася нею.
У відповідь на кризу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслював, що загострення відносин "не несе користі ані українцям, ані полякам", та нагадував про дворічний конструктивний діалог між країнами.
Створення Українського національного пантеону: як реагує Польща
28 червня президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт про Український національний пантеон.
Як писало Onet, в уряді Польщі посилилось переконання, що Зеленський загострює конфлікт після оголошення рішення щодо наміру створити Український національний пантеон.
Головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа опублікував список із 17 діячів українсько-польської історії, яких можна було б включити до польсько-українського національного пантеону. Він зазначив, що це пропозиція для Зеленського, який хоче створити Національний пантеон.
Водночас 1 липня Onet писало, що уряд Польщі наразі не планує різких дій у відповідь на заяву Зеленського про створення Українського національного пантеону. Там очікують остаточного оформлення проєкту та списку імен.
Того ж дня у Канцелярії Президента Республіки Польща висловили невдоволення ініціативою України щодо створення Національного пантеону. У відомстві вважають це рішення черговим кроком до загострення відносин між країнами, пов’язуючи його з попередніми діями української влади у сфері історичної пам’яті.
1 липня Верховна Рада в цілому ухвалила закон про створення Українського національного пантеону. За нього проголосували 287 народних депутатів.
Як відомо, літаки-винищувачі МіГ-29, які Польща планувала передати Україні в обмін на дронові технології, будуть поетапно виведені зі служби, адже угода не набула чинності.
3 липня голова Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький виступив з критикою рішення Верховної Ради про створення Українського національного пантеону. Під час свого виступу в Сеймі він назвав західні області України Східною Малопольщею та негативно висловився щодо вшанування пам'яті Степана Бандери та бійців УПА.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час робочої поїздки до Варшави провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. За результатами переговорів він отримав запевнення, що Польща й надалі непохитно підтримуватиме Україну у зміцненні обороноздатності.
4 липня Кабінет міністрів затвердив постанову, яка передбачає розташування Українського національного пантеону на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
