Досвід війни в Україні змушує країни НАТО переосмислювати підходи до ведення сучасних бойових дій. Дедалі більшу роль на полі бою відіграють безпілотники, які здатні ефективно знищувати навіть важку бронетехніку, що ставить під сумнів традиційну концепцію використання танків.
Про це йдеться в матеріалі The Telegraph.
Під час масштабних навчань НАТО "Північна зірка", що проходили на сході Фінляндії неподалік російського кордону, військові відпрацьовували сценарії протистояння сучасним загрозам. У маневрах взяли участь близько п'яти тисяч військовослужбовців із семи країн Альянсу, зокрема Великої Британії.
За легендою навчань, танки Leopard 2 неодноразово потрапляли під умовні удари протитанкових груп, артилерії та безпілотників. Особливо вразливими бронемашини виявлялися під час руху через лісисту місцевість, де їх швидко виявляли мобільні підрозділи противника.
У НАТО визнають, що саме бойові дії в Україні стали одним із головних чинників переоцінки ролі бронетехніки. За роки повномасштабної війни значна частина втрат російських танків і бронемашин була завдана дронами, протитанковими ракетними комплексами та мінними загородженнями.
Військові аналітики зазначають, що безпілотні системи сьогодні впливають на більшість бойових епізодів на фронті. Саме тому країни Альянсу активно вивчають український досвід та інтегрують нові технології у власні оборонні концепції.
Фінський військовослужбовець Юліус Арккіля, екіпаж якого під час навчань умовно втратив танк, зауважив, що сучасне поле бою стало надзвичайно динамічним і небезпечним, а ситуація може змінитися буквально за лічені секунди.
У НАТО дедалі більше уваги приділяють розвитку безпілотних платформ. Під час фінських навчань британські військові тестували нові дрони Ghost і Bolt. Один із них використовується для виявлення цілей та наведення артилерії, інший може безпосередньо завдавати ударів по противнику.
Крім повітряних безпілотників, Альянс випробовує наземні роботизовані системи для доставки вантажів, евакуації поранених та проведення розвідки. Подібні технології вже активно застосовуються українськими військовими на фронті.
На думку західних командирів, саме масове використання дронів і впровадження елементів штучного інтелекту визначатимуть характер майбутніх воєн.
Навчання проходили на тлі посиленої уваги до активності Росії біля фінського кордону. За словами керівника військової розвідки Фінляндії Пекки Турунена, Москва поступово відновлює військову інфраструктуру та нарощує присутність у прикордонних районах.
У Гельсінкі припускають, що після завершення війни проти України Росія може зосередити додаткову увагу саме на північному напрямку.
Після вступу до НАТО Фінляндія отримала найдовший сухопутний кордон Альянсу з Росією — понад 1300 кілометрів. Попри відносно невелику регулярну армію, країна має потужний мобілізаційний резерв і здатна швидко розгорнути сотні тисяч військовослужбовців.
Фінські військові наголошують, що сучасна оборона дедалі більше базується не на масованих танкових атаках, а на поєднанні високоточної зброї, безпілотних систем і використанні особливостей місцевості.
У коментарі щодо потенційних загроз із боку Росії заступник командира Карельської бригади полковник Арі Мяяття заявив, що Фінляндія готова до захисту своєї території та здатна завдати агресору значних втрат у разі конфлікту.
Україна поступово перехоплює ініціативу у війні з Росією, а перспективи припинення вогню нині виглядають реальнішими, ніж будь-коли раніше. Водночас такий розвиток подій може створити нові виклики для європейської безпеки.
