Російське військове командування могло приховувати від Кремля реальний перебіг бойових дій в Україні, через що Володимир Путін публічно заявляв про успіхи російської армії, які не відповідали ситуації на полі бою.
Про це йдеться у матеріалі The Telegraph.
Одним із найбільш показових прикладів видання називає українську операцію в районі Лимана, яка розпочалася 22 травня. На початку російські військові поширили відео, заявивши, що нібито знищили щонайменше дві українські бронемашини за допомогою безпілотників і зупинили атаку.
Водночас українські кадри свідчили про інше — Сили оборони поступово просувалися вперед. Частину цих матеріалів невдовзі видалили, а деталі операції тривалий час залишалися непублічними. Українська сторона свідомо не розкривала інформацію, яка могла допомогти російським військам, а незалежні OSINT-аналітики також утримувалися від публікації даних про ситуацію на цій ділянці фронту.
За оцінками аналітиків, українські військові змогли перерізати російський виступ поблизу Лимана та, ймовірно, повернути під контроль до 77 квадратних миль — близько 199 квадратних кілометрів — території.
"Я думаю, що це найважливіша атака року", — заявив співзасновник Helsinki-based Black Bird Group Еміль Кастехельмі. На його думку, операція навряд чи кардинально змінила загальну ситуацію на фронті, однак могла суттєво ускладнити російські плани щодо просування до міст так званого "фортечного поясу" на Донбасі.
The Telegraph зазначає, що українська армія офіційно не підтверджувала проведення операції. Значна частина інформації про неї стала доступною після того, як французький OSINT-аналітик Клеман Молен оприлюднив зібрані докази, коли стало зрозуміло, що це вже не становить загрози для українських військових.
Окремо видання звертає увагу на заяви Путіна, які не відповідали реальній ситуації. 1 вересня під час перебування у Бішкеку російський президент заявив, що має "досить об'єктивне" уявлення про перебіг війни, оскільки незадовго до цього спілкувався з начальником Генерального штабу РФ Валерієм Герасимовим.
Путін стверджував, що протягом попереднього місяця російські війська захопили 14 населених пунктів, зокрема Святогірськ. Однак на той момент місто фактично перебувало під контролем України, а українські підрозділи, за даними OSINT-аналітиків, продовжували просуватися в іншому напрямку.
"Ми справді вважали це досить кумедним", — розповів OSINT-аналітик Філ Ковін.
За його словами, якби російські війська справді контролювали Святогірськ, це могло б мати важливе значення для реалізації планів Москви щодо захоплення всього Донбасу. Контроль над містом дозволив би російським військам впливати на важливий маршрут постачання до Слов'янська, а також створював би можливості для повторного оточення Лимана.
Ковін зазначив, що російські та українські джерела фактично не публікували оперативної інформації про перебіг операції. Російські військові також не поширювали відео власних ударів, оскільки це могло продемонструвати масштаби українського просування.
На думку аналітиків, така інформаційна тиша могла сприяти тому, що реальна ситуація на полі бою не доходила до найвищого російського командування. За словами Кастехельмі, підрозділи та їхні командири безпосередньо бачили українське просування, однак під час передачі інформації вгору військовою ієрархією вона могла дедалі більше віддалятися від реального стану справ.
Водночас деякі російські воєнні блогери, зокрема Telegram-канал Rybar, помічали просування українських сил, але продовжували використовувати карти, які демонстрували значно більшу територію під контролем РФ, ніж було насправді.
Ситуація стала очевидною після того, як командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький оприлюднив відео зі Святогірська. На кадрах він перебував безпосередньо на вулицях міста, яке, всупереч заявам Путіна, контролювала Україна. За даними The Telegraph, Святогірськ на той момент розташовувався на певній відстані від лінії бойового зіткнення та залишався відносно безпечним.
Після появи відео російські воєнні блогери різко розкритикували військове командування. Rybar заявив, що "систематична брехня у доповідях вищому керівництву" стала одним із факторів, які призвели до провалу. За версією каналу, через неправдиву інформацію Москва могла не завдавати ударів по окремих позиціях українських військових, оскільки за даними командування вони нібито залишалися під контролем російської армії.
Аналітики також вважають, що рішення не розголошувати інформацію про українську операцію могло мати безпосереднє військове значення. Кастехельмі зазначив, що російське командування може реагувати на інформацію, яка набуває широкого розголосу, тому OSINT-спільнота в окремих випадках свідомо обмежує публікацію даних.
Водночас надмірна публічність може створювати ризики для українських військових. Командир 1-го штурмового батальйону 3-го армійського корпусу Володимир Фокін розкритикував тих, хто розповсюджував інформацію про контрнаступ.
"Щастя любить тишу! Десятки тисяч людей… докладають усіх зусиль, щоб така кількість інформації не потрапляла в поле уваги соціальних мереж і медіа. Знаєте, чому я так злюся? Тому що після масових публікацій… протягом 2–3 днів активність ворожих БПЛА зростає, активність артилерії зростає [і]… через ваш хайп і соціальні мережі ми починаємо втрачати наших воїнів", — написав він.
Бої в районі Лимана тривають. За інформацією The Telegraph, українські військові продовжують зачищати район, де після перерізання російського виступу могли опинитися оточені підрозділи армії РФ.
Автор матеріалу зазначає, що ця ситуація демонструє важливість інформаційної тиші під час військових операцій. Водночас вона порушує питання про те, наскільки швидко реальна ситуація на фронті доходить до російського військово-політичного керівництва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий взяти участь у саміті G20 у Маямі та провести зустріч із російським правителем Володимиром Путіним, якщо той також приїде на саміт.
