Росія посилила атаки на українську портову інфраструктуру в Чорному морі, прагнучи не лише зірвати експорт зерна, а й завдати удару по одному з ключових джерел валютних надходжень України.
Про це у своїй колонці для Time пише політичний оглядач Ян Бремер.
На думку автора, Кремль також розраховує, що зростання світових цін на продовольство змусить міжнародних партнерів чинити тиск на Україну з вимогою обмежити удари по території Росії.
Бремер зазначає, що попри успішні операції українських далекобійних безпілотників і посилення тиску на окупований Крим, Москва останнім часом змогла досягти певних тактичних результатів. Одним із таких напрямків стала масштабна кампанія ударів по чорноморських портах України.
За словами оглядача, ці атаки виявили обмежені можливості української протиповітряної оборони, ускладнили експорт зерна, скоротили валютні надходження та негативно вплинули на забезпечення українських військових. Особливо критичною ситуація є напередодні збору нового врожаю, адже аграрна продукція забезпечує близько 60% українського товарного експорту.
"Якщо ця ситуація збережеться, Росія може позбавити Україну одного з головних джерел валютних надходжень і водночас посилити свої позиції на міжнародній арені, створивши економічні проблеми для великих імпортерів зерна в Африці та Азії", – зазначає автор.
Попри це, українська влада наголошує, що морські порти продовжують працювати. Водночас, за оцінками Бремера, приблизно 90% судновласників тимчасово відмовилися заходити до українських портів через різке зростання страхових тарифів, спричинене високими ризиками нових атак.
Оглядач нагадує, що подібні перебої в роботі українських портів уже спостерігалися наприкінці 2025-го та на початку 2026 року. Проте нинішня кампанія, за його словами, є значно масштабнішою та інтенсивнішою. Він пов'язує це з прагненням Москви перехопити ініціативу після успішних українських ударів по об'єктах на території Росії.
Автор також звертає увагу, що Україна змушена раціонально використовувати обмежений запас американських ракет-перехоплювачів Patriot, які залишаються одним із небагатьох ефективних засобів боротьби з російськими балістичними ракетами. На його думку, перекидання цих систем для захисту портів було б надто дорогим і ризикованим рішенням.
Саме тому, вважає Бремер, Росія продовжуватиме комбіновані удари ракетами та безпілотниками по портовій інфраструктурі, підтримуючи високий рівень ризику для судноплавства й не даючи змоги страховим компаніям знизити вартість страхування.
Ще однією метою Кремля, на думку автора, є спроба вплинути на світовий ринок продовольства. Україна залишається одним із найбільших постачальників зернових та олійних культур, зокрема забезпечує значну частку імпорту пшениці до Єгипту й Індонезії, є ключовим постачальником кукурудзи та соняшникової олії до Європейського Союзу.
Бремер припускає, що Москва сподівається використати можливе подорожчання продовольства як інструмент політичного тиску на країни-партнери України. Однак він вважає, що така стратегія навряд чи принесе Кремлю бажаний результат, оскільки європейські держави, швидше за все, покладатимуть відповідальність за ситуацію саме на Росію.
Водночас автор не очікує відновлення "зернової угоди", укладеної за посередництва ООН у 2022 році. Як альтернативу він називає розвиток експорту через Дунай, румунські порти та залізничні маршрути, хоча визнає, що такі логістичні рішення залишаються значно дорожчими й менш ефективними.
Підсумовуючи, Бремер зазначає, що війна дедалі більше переходить у площину економічного протистояння. За його словами, обидві сторони шукатимуть нові способи посилити свої позиції, а наслідки цього конфлікту й надалі відчуватимуться далеко за межами України та Росії.
Раніше ми писали, що сили безпілотних систем уразили базу катерів МБеК у тимчасово окупованому Криму, чотири танкери в Чорному та Азовському морях, п'ять елементів протиповітряної оборони, а також майданчик пуску "Шахедів" у Донецькому аеропорту.
