Біля нафтових терміналів Венесуели накопичилися десятки танкерів, які очікують на завантаження. Через проблеми з портовою інфраструктурою та перебої в роботі терміналів відправлення суден у деяких випадках затягується майже на місяць.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані відстеження суден, внутрішні документи та джерела, знайомі із ситуацією.
Найбільше танкерів зосередилося поблизу порту Хосе на північному сході Венесуели. Через цей термінал проходить близько 70% нафтового експорту країни.
Серед основних причин затримок — зношене обладнання, перебої з електропостачанням та проблеми з якістю венесуельської нафти. Через обмежену пропускну спроможність портів державна нафтовидобувна компанія PDVSA та її партнери не можуть істотно збільшити обсяги експорту.
Останніми місяцями поставки залишаються на рівні близько 1,25 млн барелів на добу, хоча видобуток нафти в країні зростає, а обсяги сировини у сховищах скорочуються.
Проблеми особливо помітні на тлі колишніх показників нафтової галузі країни. Понад два десятиліття тому, коли Венесуела видобувала понад 3 млн барелів нафти щодня, її портові термінали могли відвантажувати більш як 2,5 млн барелів на добу.
Тоді танкери зазвичай завантажувалися та залишали територіальні води Венесуели менш ніж за тиждень. Нині очікування може тривати до 30 днів.
Тривалі простої вже призводять до конфліктів між PDVSA та покупцями. Сторони сперечаються щодо компенсації за затримки, якості сировини та забруднення корпусів суден. Клієнти дедалі частіше виставляють венесуельській компанії рахунки за час простою, однак PDVSA погоджується компенсувати такі витрати переважно нафтою.
Портові проблеми також створюють перешкоди для планів США щодо швидкого нарощування експорту венесуельської нафти. За обмежену пропускну спроможність терміналів може посилитися конкуренція, особливо після переходу партнерів PDVSA на нові контракти, які дозволяють їм самостійно реалізовувати власну частку видобутої нафти.
У результаті Венесуела стикається з парадоксальною ситуацією: збільшення видобутку не супроводжується відповідним зростанням експорту через фізичні обмеження її застарілої портової інфраструктури.
