Активізація антикорупційних розслідувань в Україні може посилити позиції Києва у переговорах з ЄС та міжнародними партнерами й не зашкодити іміджу держави — навіть попри чутливий політичний контекст і паралельні міжнародні процеси.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
За його словами, попри наявність політичного підтексту в будь-яких гучних справах, системна боротьба з корупцією нині працює на користь України. Це особливо важливо в контексті підготовки до вступу в ЄС та переговорів із МВФ, де прозорість державних фінансів є однією з ключових вимог.
"Я би не казав, що все це має на меті примус України до якихось невигідних умов. З цієї точки зору це можна використати і як позитив для України, наприклад, у наших розмовах з Європейським Союзом. Останнім часом я не чув якихось спроб втиснути на антикорупційні органи. І от з цієї точки зору це процес скоріше позитивний", — зазначив експерт.
На його думку, нинішні розслідування можна використовувати як аргумент у переговорах із європейськими партнерами, демонструючи, що антикорупційні органи в Україні реально працюють.
Леонов також зазначає, що публічність дій НАБУ є свідомою стратегією — таким чином бюро захищає себе від можливого політичного тиску та апелює безпосередньо до суспільства. Після резонансних історій, зокрема справи Чернишова та повідомлень про тиск на детективів НАБУ, саме відкритість стала інструментом самозахисту системи. За його оцінкою, це дає результат — останнім часом спроб відкрито тиснути на антикорупційні органи практично не фіксується.
"Зараз НАБУ максимально публічно виходить на такі історії для того, щоб захиститися від можливого тиску. Таким чином, якби напряму звертається до суспільства. І ми бачимо, що це працює", — зазначив Леонов.
Експерт наголошує, що наведення ладу на митниці та кордоні може мати не лише антикорупційний, а й суттєвий економічний ефект. Зокрема, це могло б значно покращити позиції України в переговорах із МВФ та зняти частину дискусій щодо підвищення податків або скорочення соціальних програм. Міжнародні фінансові партнери очікують не декларативних реформ, а конкретних бюджетних показників, і боротьба з контрабандою є одним із ключових резервів наповнення бюджету.
Леонов підкреслив, що для остаточного викорінення схем на кордоні та митниці критично важливими є два чинники: цифровізація процесів для усунення людського фактора та невідворотність покарання у вигляді судових вироків.
"Боротьба з корупцією — це зменшення чинника чиновника і другий — це невідворотність покарання. І от дуже багато буде залежати від того, як справи дійдуть до суду і які будуть вироки. Бо абсолютно точно, що висунення підозр — це тільки початок. Якщо не буде вироків, то вочевидь ситуація ця буде повертатися", — наголосив політолог.
Він також зазначив, що реальні вироки можуть мати стримувальний ефект для майбутніх порушень.
"Це такий елемент страху, коли я переконаний, наприклад, зараз народні депутати, які брали участь у голосуванні за гроші, будуть думати перед тим, як повертатися до цієї схеми", — підсумував Леонов.
"Апостроф" повідомляв, що 22 січня стало відомо, що представники антикорупційних органів здійснюють слідчі дії за місцем перебування колишнього керівника Державної прикордонної служби України Сергія Дейнека. Обшуки відбуваються у межах кримінального провадження, що стосується отримання незаконної винагороди за сприяння контрабанді підакцизних товарів.
