Українські військові дедалі ширше застосовують наземні роботизовані системи на полі бою, намагаючись компенсувати нестачу особового складу та знизити ризики для військовослужбовців.
Про це йдеться у репортажі Reuters, журналісти якого побували в одному з підрозділів, що спеціалізується на використанні наземних дронів.
На північному сході України, неподалік лінії фронту, військові механіки готують до бойової роботи чотириколісні роботизовані платформи, які отримали назву "Гієни". Машини можуть доставляти вибухові пристрої до позицій російських військ, атакувати укриття та допомагати зупиняти наступ противника. За словами одного з механіків, подібні платформи також застосовували для операцій, у результаті яких російські військові потрапляли в полон.
За даними Reuters, подібні майстерні поступово з'являються на різних ділянках близько 1200-кілометрової лінії фронту. Українські підрозділи, які стикаються з нестачею військових, дедалі більше покладаються на роботизовану техніку, передаючи їй завдання, пов'язані з найбільшим ризиком для людей.
Функції наземних дронів не обмежуються безпосереднім веденням вогню. Роботизовані машини перевозять боєприпаси та продовольство, допомагають евакуювати поранених і працюють у зонах, де перебування військових становить особливу небезпеку через високу активність безпілотників. У Міністерстві оборони України повідомляли, що від початку року наземні роботизовані системи вже виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних завдань.
Одним із підрозділів, який активно розвиває цей напрям, є Третій армійський корпус. Його командувач, бригадний генерал Андрій Білецький, вважає масштабне впровадження наземних роботів наступним етапом технологічної трансформації війни. До кінця року в корпусі розраховують замінити роботизованими системами близько третини військовослужбовців, які перебувають безпосередньо на передовій.
"Якщо Захід справді хоче не просто йти в ногу з часом, а трохи випереджати його, йому потрібно думати про наступну революцію", — заявив Білецький.
Водночас повністю замінити піхоту наземні дрони поки не здатні. Роботизовані машини можуть зупинятися перед складними перешкодами, не можуть самостійно зачищати будівлі чи траншеї, а масштаби їхнього виробництва поки поступаються можливостям масового застосування повітряних безпілотників.
Попри це, українські командири розглядають роботизовані системи передусім як можливість зменшити участь людей у найбільш небезпечних завданнях. У підрозділі NC13, який Reuters відвідав у Харківській області, наземні дрони вже регулярно використовують разом з ударними безпілотниками. Оператори керують машинами дистанційно з командного пункту, отримуючи інформацію про ситуацію на полі бою через екрани.
На думку Білецького, подальше поширення роботизованої техніки може вплинути не лише на оснащення військ, а й на тактику ведення бойових дій. Командири отримують більше можливостей проводити складні та ризиковані операції, зменшуючи загрозу масштабних втрат серед особового складу.
"Війна — це творча діяльність; це мистецтво", — наголосив він.
Для військових, які пройшли значну частину війни без таких технологій, зміни особливо помітні. Заступник командира NC13 із позивним "Бар" раніше служив у піхоті та брав участь у масштабних боях. Він зазначив, що широке використання наземних роботизованих систем у той період могло б урятувати життя багатьох його побратимів.
"Велика кількість моїх друзів залишилася б живою", — сказав військовий.
Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість ядерних боєголовок, розгорнутих на носіях у стані оперативної готовності. На початок 2026 року їхня кількість досягла найвищого рівня з 2017 року.
