Законопроєкт про розширення державної охорони, зокрема довічну охорону президента та членів його родини, у нинішньому вигляді викликає суспільне роздратування на тлі дефіциту бюджету, проблем із комплектацією бригад і відсутності підвищення грошового забезпечення військових. Документ потребує суттєвого доопрацювання і не має шансів пройти парламент без змін.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олег Синютка.
За його словами, первинна реакція громадян на інформацію про збільшення видатків та охорони для високопосадовців буде критичною через проблеми з мобілізацією, фінансуванням Сил оборони та недостатнім грошовим забезпеченням військовослужбовців.
Синютка наголосив, що питання безпеки окремих українських державних діячів не можна розглядати виключно через призму витрат.
"Перше, що собі подумав, окрім от такої природної емоції, я думаю, яка в мене не відрізняється від емоції більшості українців, я подумав собі, що 5 днів тому ми вшановували пам'ять голови Верховної Ради України попереднього скликання Андрія Парубія, із якого московити здійснили теракт і який був вбитий на вулицях Львова. Ми знаємо, що, на жаль, країна-терорист по відношенню до багатьох колишніх високопосадовців уже винесла їм відповідні вироки і тюремні ув'язнення", — сказав він.
За словами депутата, російська сторона вже демонструвала готовність переслідувати українських державних діячів навіть після того, як вони залишали свої посади.
Синютка зазначив, що чинне законодавство передбачає охорону для колишніх президентів України, зокрема Петра Порошенка, а також нагадав про колишніх прем'єр-міністрів Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана.
Він вважає, що питання довічної охорони президента та членів його родини потребує додаткового професійного опрацювання. Зокрема, необхідно оцінити кількість необхідних співробітників, фінансові та технічні витрати.
"І справді, для того, щоб до кінця оцінювати ситуацію, треба глибше розглянути питання з фахівцями Державної служби охорони, по кількості, по фінансовому забезпеченню, по технічному забезпеченню. Ну, а що стосується довічного і охорони родини президента, мені мені чомусь здається, що це питання повинно бути ще допрацьоване", — зазначив він.
Народний депутат також наголосив, що умови, за яких колишньому президенту та його родині може надаватися довічна охорона, мають бути чітко визначені законом.
Він вважає, що під час підготовки законопроєкту необхідно розмежувати ситуації щодо колишніх посадовців, які перебувають в Україні, та тих, хто проживає за кордоном.
"Якщо говорити по відношенню до тих, до яких країна-терорист, країна-агресор не висунула жодних претензій, і тих, по відношенню до яких винесені відповідні вироки чи звинувачення в тих чи інших діяннях, коли вони вірою і правдою служили Україні. Я думаю, що це питання, яке потребує точно додаткової дискусії. Мені шкода, що законопроєкт зареєстрований без попередньої дискусії в суспільстві, в фахових колах", — сказав він.
На думку депутата, питання необхідної охорони осіб, які реально перебувають під загрозою, і довічної охорони родини президента слід розглядати окремо.
"Однозначно варто. Я переконаний, що навіть якщо цей законопроєкт пройде профільні комітети і буде внесений в сесійну залу, він повинен зазнати змін і в профільному комітеті, і він повинен зазнати змін між першим і другим читанням. Це не той законопроєкт, який в первинній редакції може бути прийнятий", — заявив він.
За словами Синютки, відсутність попереднього фахового та суспільного обговорення може призвести до того, що законопроєкт викликатиме більше роздратування, ніж розуміння його необхідності.
Синютка також зазначив, що під час підготовки законопроєкту варто врахувати досвід цивілізованих країн Європейського Союзу та розділити правила охорони залежно від періоду — під час воєнного стану та після його завершення.
"Апостроф" повідомляв, що в Україні розробили законопроєкт щодо посилення безпеки вищих посадових осіб, які виконують або виконували свої повноваження під час воєнного стану. Документ передбачає внесення змін до п’яти законів України для забезпечення стабільного функціонування державних інституцій в умовах війни.
