28 липня — яке сьогодні церковне свято, історія, традиції та прикмети

У вівторок, 28 липня, Православна церква України вшановує пам'ять преподобного Йова Угольського — одного з найшанованіших українських святих XX століття, подвижника Закарпаття, який прославився глибокою молитвою, смиренням, даром духовної поради та численними чудесами за життя і після своєї смерті.

"Апостроф" розповідає про преподобного Йова Угольського, його духовний подвиг, а також народні традиції і прикмети цього дня.

Святий Йов Угольський (ім'я в миру: Іван Георгійович Кундря) народився 18 травня 1902 року в с. Угля, Хустський район, Закарпатська область, на той час це була Австро-Угорщина. З дитинства він відзначався лагідним характером, любов'ю до молитви та працьовитістю. Односельці згадували, що навіть у юному віці Йов уникав марнослів'я, часто усамітнювався для молитви й завжди поспішав допомогти тим, хто опинився в біді.

Прагнучи цілковито присвятити життя Богові, він вступив до монастиря, де прийняв чернечий постриг із ім'ям Йов.  У 1939 році о. Іов вирішив емігрувати в Росію,  але на радянському кордоні був заарештований і засуджений на 25 років таборів. Його переводили з табору в табір: деякий час він був у Воркуті, потім на Колимі і в Норильську.

У 1942 році монаха Іова, як громадянина Чехословацької республіки, замість табірних умов проживання, забрали на фронт, перевівши його в корпус Людовіка Свободи артилеристом. По закінченні війни о. Іов деякий час охороняв чехословацьке посольство в Москві, а в 1945 р. повернувся до рідної обителі.

10 грудня 1945 року братія Городилівського скиту просила висвятити єпископа Нестора о. Іова в сан ієромонаха. Рукоположення відбулося в свято Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня 1946 року. На монастирському зібранні братія одностайно обрала ієром. Іова настоятелем. 

У 1958-59 роках старець Іов перебував у Свято-Миколаївському монастирі с. Іза-Карпутлаш Хустського району, потім в Спасо-Преображенському монастирі с. Теребля Тячівського району. Але незабаром і ці монастирі були закриті.  З 1962 року і аж до своєї смерті (28 липня 1985 р.) о. Іов був настоятелем храму святого Димитрія Солунського у селі Мала Уголька Тячівського району, де колись у давнину був монастир.

За спогадами сучасників, старець неодноразово передбачав окремі події, закликав людей до покаяння, терпіння й незмінно нагадував, що найкращими ліками для людської душі є молитва, прощення та любов до ближнього. Саме тому до нього приходили не лише жителі Закарпаття, а й паломники з інших регіонів України.

Після упокоєння преподобного віряни почали свідчити про численні випадки допомоги за його молитвами. Люди розповідали про духовне зміцнення, несподіване вирішення складних життєвих проблем, примирення в родинах і навіть зцілення після щирої молитви біля його мощей. Саме ці свідчення стали однією з підстав для його канонізації Православною церквою.

Сьогодні преподобного Йова Угольського особливо шанують як покровителя Закарпаття, захисника родини, наставника молоді та молитовника за мир в Україні. До нього звертаються з проханнями про духовну мудрість, зміцнення віри, сімейну злагоду й допомогу у важких життєвих випробуваннях.

Для вірян цей день є нагадуванням про силу смирення, безперервної молитви та тихого служіння людям, яке часто змінює світ набагато більше, ніж гучні слова.

Молитва до преподобного Йова Угольського

О, преподобний отче Йове, вірний служителю Христовий і великий молитовнику за людей!

Випроси у Господа для нас міцної віри, терпіння у випробуваннях, миру в серці та любові до ближніх. Благослови наші родини, захисти Україну від усякого зла, укріпи тих, хто нині страждає, і допоможи кожному знайти дорогу до Бога.

Нехай твої святі молитви завжди будуть для нас підтримкою і надією. Амінь.

Народні традиції 28 липня

У народному календарі цей день припадав на розпал жнив. Наші предки казали: «На Йова кожен колосок ціну має», адже саме тепер кожен день праці впливав на майбутній достаток родини.

З самого ранку господарі виходили в поле, але перед початком роботи обов'язково читали молитву й дякували Богові за достиглий урожай. Вважалося, що жнива, розпочаті з благословення, минуть без втрат і негоди.

У багатьох українських селах цього дня існував гарний звичай допомагати вдовам, літнім людям і родинам, які не могли самостійно швидко впоратися зі жнивами. Односельці разом виходили на їхні ниви, а завершивши роботу, не брали жодної винагороди. Таку взаємодопомогу вважали великою чеснотою.

Господині цього дня пекли духмяний житній хліб із борошна нового помелу або готували коржі й пригощали ними дітей та подорожніх. Казали: «Поділишся хлібом на Йова — Господь не залишить без достатку».

Цікавим був і звичай збирати перші стиглі яблука, але не куштувати їх одразу самому. Спочатку плодами пригощали найстарших членів родини або сусідів похилого віку, бажаючи їм міцного здоров'я й довгих років життя.

Увечері вся сім'я збиралася за спільною вечерею. Старші благословляли молодших на чесну працю, а діти дякували батькам за їхню турботу. Люди вірили, що така сімейна єдність приносить Боже благословення на весь наступний рік.

Народні прикмети про погоду 28 липня

• Якщо вранці багато роси — серпень буде врожайним.
• Бджоли активно працюють до самого вечора — гарна погода триматиметься ще кілька днів.
• Якщо лелеки високо кружляють у небі — осінь буде теплою.
• Павуки плетуть багато павутини — найближчим часом дощів не очікується.
• Якщо ввечері небо довго залишається золотавим — попереду кілька ясних і спекотних днів.
• Ранковий туман швидко розсіявся — до стабільної теплої погоди.

Що не можна робити 28 липня

У цей день не радили лінуватися, сваритися через майно чи врожай, відмовляти в допомозі ближнім або зневажати працю інших. У народі вірили, що байдужість до чужої біди може відвернути Боже благословення від оселі.

Також не рекомендували псувати хліб, без потреби ламати плодові дерева чи залишати після себе сміття в полі, адже це вважалося неповагою до Божих дарів і людської праці.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися преподобному Йову Угольському про зміцнення віри, мир в Україні, благополуччя родини, духовну мудрість і допомогу в подоланні життєвих труднощів.

Доброю справою цього дня вважається підтримати самотню або літню людину, допомогти ближнім у праці, подякувати Богові за врожай і прожитий день, примиритися з тими, з ким були непорозуміння, та зробити хоча б одну справу милосердя від щирого серця.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 27 липня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.