Росія підписала закон, який фактично створює притулок для іноземних злочинців та найманців, що воюють на її боці. Документ гарантує неможливість анулювання дозволів на проживання та забороняє скорочення термінів перебування в РФ. Це є частиною системи кругової поруки та фактичного заохочення до скоєння воєнних злочинів проти України.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів екскомандир добровольчого батальйону "Миротворець", депутат восьмого скликання Андрій Тетерук.
На його думку, головна мета цього закону — не стільки залучення нових людей, скільки захист тих, хто вже воює у складі російської армії та може бути причетним до воєнних злочинів разом із режимом Володимира Путіна.
"Насправді, на мою думку, цей закон скоріше направлений на те, аби захистити тих, хто вже є в лавах Збройних сил Російської Федерації і є спільниками в скоєнні воєнних злочинів разом із Путіним. І таким чином він їм гарантує правило кругової поруки, такої омерти. Вони присягаються, що будуть служити в Збройних силах Російської Федерації, а Путін присягається, що він їх не видаватиме для покарання тим країнам, з яких вони відбули", — пояснив Тетерук.
За його словами, для Путіна цей закон не вирішує проблему нестачі особового складу, а лише заохочує порушення міжнародних норм, включно з Женевською конвенцією.
"Путін послідовно створює таку ситуацію, де заохочує людей скоювати військові злочини, порушувати всі чинні міжнародні договори і конвенції, включно з Женевською. І таким чином заохочувати своїх військовослужбовців не стримувати себе на полі бою, гарантуючи їм безкарність. На мою думку, це шлях, знаєте, в односторонньому порядку в пекло, бо ми бачимо, що військовими методами Путін не зможе досягнути поставлених перед собою цілей", — зазначив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Тетерука, більшість людей, які перебувають у міжнародному розшуку або причетні до кримінальних злочинів, зазвичай не прагнуть воювати. Навпаки — вони намагаються уникнути небезпеки і жити за рахунок незаконно отриманих коштів. Тому навіть якщо Кремлю вдасться залучити певну кількість таких осіб, їхня роль на фронті буде обмеженою, а життя в умовах війни, ймовірно, буде коротким.
"Навіть ті злочинці, які переслідуються юстицією своїх країн. Ну, їх не так багато, бо насправді вони шукачі кращої долі, грабуючи або забираючи багатства в одних людей з метою для того, щоб жити самим краще. Перебуваючи в лавах Збройних сил Російської Федерації і ведучи бойові дії проти нашої держави, скоріше за все їхнє життя закінчиться набагато швидше, ніж вони собі планували. І вони будуть ліквідовані, скажемо так, на полі бою настільки швидко, наскільки вони зможуть приєднатися до Збройних сил Російської Федерації", — підкреслив він.
Експерт наголосив, що Путін системно готував ґрунт для залучення злочинців ще до початку повномасштабного вторгнення. Спроби поповнювати армію найманцями з різних країн світу свідчать про глибоку кризу ресурсів усередині самої Росії.
"Очевидно, що нестача самих солдатів для Путіна складає велику проблему. Я нагадаю, що перед тим, як цей закон був прийнятий, Путін також декриміналізував статтю, яка існувала в законодавчому полі Російської Федерації, про мародерство. Це якраз було перед повномасштабним вторгненням. Навіть якщо Путін наскрібе за весь рік 10–50 (тисяч найманців — ред.), це практично трохи більше місячних втрат самої Російської Федерації. Тому з цього для нього особливої користі не вийде", — пояснив екскомандир.
Він також підкреслив, що навіть якщо Росія формально обіцяє захист іноземцям, які воюють на її боці, це не гарантує їм реальної безпеки. Російська правова система, за словами Тетерука, фактично працює лише в інтересах правлячої верхівки, тоді як для решти вона є інструментом репресій.
Крім того, формулювання в самому законі залишають значний простір для маніпуляцій, адже там йдеться не про пряму заборону видачі таких осіб, а лише про те, що це "не допускається".
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Росії продовжують активно використовувати політичні технології для формування образу президента Володимира Путіна як більш поміркованого та передбачуваного лідера на тлі радикальніших представників його оточення. Така стратегія допомагає Кремлю підтримувати необхідний рівень суспільної підтримки навіть в умовах війни та внутрішніх репресій.
Загибель Верховного лідеру Ірану Алі Хаменеї під час ракетного удару мала спровокувати два найглибші інстинкти очільника Кремля Володимира Путіна: глибоко вкорінену параною щодо власного довголіття та прагнення до політичного виживання, що визначається перемогою у війні проти України за будь-яку ціну.
Президент Володимир Зеленський назвав події в Ірані хорошим сигналом для Путіна, щоб той подивився, чим закінчується диктатура.
