Історія про можливу співпрацю групи компаній «Глобино» з російським бізнесом почалася наприкінці листопада, коли СБУ провела обшуки на підприємствах компанії. Правоохоронці підозрюють, що «Глобино» використовує ковбасну оболонку російського виробництва, яка постачається через підставні компанії під виглядом латвійської продукції. А додаткові факти вказують на те, що зв’язки «Глобино» з російським бізнесом мають давню історію.
У цьому матеріалі ми зібрали всі доступні факти, щоб зрозуміти, чи могла компанія не знати про реальне походження своєї сировини та наскільки обґрунтовані претензії слідчих.
Як «Глобино» могло купувати оболонку з Росії через посередників?
За матеріалами досудового розслідування, ковбасна оболонка «Amiflex T-3 Print», яку використовує «Глобино», могла виготовлятися російською компанією «Атлантіс-Пак». Це одна з провідних компаній світу у виробництві пластикової ковбасної оболонки, яка займає перше місце в Росії та Східній Європі.
Поставки здійснювалися через компанію ТОВ «ДВС-Лугавто». Ця фірма, за підозрою слідства, наносила на оболонку фіктивне маркування латвійської компанії SIA «DCL», адже за своїми характеристиками продукція ідентична оболонці «Аміцел», виробленій «Атлантіс-Пак». Далі товар постачався на афілійовані підприємства — ТОВ «УПК Груп» і ТОВ «Торговий дім “ДТС”», звідки він потрапляв до «Глобино».
Ковбасна оболонка «Аміцел» є унікальною продукцією, яка виготовляється виключно російською компанією «Атлантіс-Пак». У 2022 році ця компанія отримала патенти на свою плівку, підтвердивши своє монопольне становище на ринку. Відсутність альтернативних виробників робить очевидним російське походження цієї продукції для всіх учасників ланцюга постачання.
Для отримання доказів слідчі СБУ звернулися до суду, який зобов’язав «Глобинський м’ясокомбінат» надати документи для перевірки. Наразі слідство триває.
Сумнівні компанії в ланцюгу постачання
ТОВ «ДВС-Лугавто», через яке постачалася ковбасна оболонка, належить Олександру Дегтярьову, зареєстрованому в Луганську. У минулому він керував компанією “ЦО корпорації “Галактика”, яке сьогодні належить громадянину росії Андрію Мурашкєвичу.
Олександр Дегтярьов є і серед власників ТОВ “УПК Груп” та ТОВ “Торговий дім “ДТС”, про які згадувалось у клопотанні слідчих СБУ. Також серед власників цих фірм є Андрій Теребунський з Луганську . Людина з таким же іменем є серед засновників російської фірми ООО “Форест-Аром”.
Юридична адреса компанії “Форест-Аром” знаходиться в житловому приватному бутинку у місті Батайськ, Ростовська область.
Завод ООО ПКФ “Атлантис-Пак” знаходиться недалеко звідси.
Близькість ООО “Форест-Аром” та ООО ПКФ “Атлантис-Пак” дозволяє зробити припущення, що це той самий Андрій Теребунський.
Цікаво, що сам «Атлантіс-Пак» мав дочірнє підприємство в Україні — «Атлантіс-Пак Україна». У 2023 році це підприємство було націоналізоване та передане Фонду держмайна України.
Материнська компанія “Атлантис-Пак” належить до групи компаній “Агроком”, власник якої Іван Саввіді — мільярдер, президент футбольного клубу ПAOK, екс-депутат державної думи рф 4-5 скликань (2003-2011 років).
Історія співпраці «Глобино» з російськими структурами
Зв’язки «Глобино» з російським бізнесом простежуються ще з 2014 року. Тоді ж, після анексії Криму, група компаній створила підприємство у Сімферополі, яке працювало до 2019 року. Засновницею цього підприємства вказана Марина Міхєєва, яка також займала керівні посади у структурах «Глобино» у 2016-2017 роках: вона керувала в різні періоди ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат”, ТОВ “Глобинський Маслосирзавод” та “Софтпро-Глобал”, яка також входить до групи компаній “Глобино”.
Також відомо, що власник «Глобино», Олександр Кузьмінський, до 2013 року був серед засновників компанії “Фінансова продуктивність ГМБХ”, яка згодом була передана Миколі Гасінову, зареєстрованого у місті Алушта, Крим. За даними YouControl, інша його компанія, ПП “Фірма “Фарн”, могла бути перереєстрована за російським законодавством.
Чи могла компанія не знати про походження оболонки?
Факти, наведені у статті, свідчать, що у «Глобино» не могли не знати про реальне походження ковбасної оболонки, яку використовують. Унікальність продукції, зв’язки постачальників із Росією, історія роботи в окупованому Криму та співпраця з російським бізнесом ставлять під сумнів прозорість діяльності компанії. Якщо згадати попередні скандали з затягуванням відмови від продукції «ковбаса московська» та «сир російський», а також те, що бренд до сих пір використовує російську назву «Глобино», а не український варіант «Глобине» — усе разом виглядає як цілеспрямована політика компанії.
Ситуація навколо «Глобино» привертає увагу до важливості прозорого ведення бізнесу та дотримання національних інтересів у воєнний час. Остаточні висновки залежатимуть від результатів розслідування, яке триває.
